Цьогоріч від продажу державних компаній очікували дуже багато, навіть ухвалили відповідний закон. Держава мала б позбутися збиткових маленьких підприємств і непогано заробити на великих.

У перелік “великої” приватизації включені 23 держпідприємства. Серед них – “Центренерго”, Одеський припортовий завод, Сумихімпром, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, завод “Електроважмаш”, “Укрспирт” та інші. До цього планувалася приватизація 26 об’єктів, однак уряд пізніше виключив з цього списку три.

Тож за 2018 рік Фонд держмайна планував заробити з продажу держкомпаній більш ніж 21,3 млрд гривень. Проте очікування аж занадто перевищили дійсність – за перше півріччя бюджет отримав від приватизації лише 49,9 млн гривень. Отже фактично вона вже провалилася, і очікуваного наповнення не сталося.

На цьому наголошував економічний експерт Фонду суспільної безпеки, аналітик Юрій Гаврилечко.

“За січень-червень 2018 року від приватизації державного майна до державного бюджету надійшло всього-на-всього 49,9 млн гривень. Що свідчить як про кваліфікацію тих, хто продає під керівництвом Трубарова, так і про непрозорість самого процесу продажів. А ФДМУ розраховує в цьому році отримати від приватизації понад 22 млрд грн. Зрозуміло, що вирішальне значення має те, хто керує процесом приватизації. А керує ним виконуючий обов’язки голови ФДМУ пан Трубаров, що потрапив на цю посаду завдяки рішенню уряду, збігу обставин і лобізму”, – писав Гаврилечко.

До кінця року залишилося три місяці, тож наздогнати план явно не вийде. Ще у травні 2018 року директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко повідомляв, що до кінця 2018-го всі заплановані для приватизації об’єкти точно не продадуть.

“Якщо навіть частина буде в поточному році продана через приватизацію, буде дуже добре. Приватизація не може бути така, що сьогодні її немає, а завтра “бах”, і вона пішла велика, і принесла 17 чи 22 мільярди. Приватизація – це процес, коли інвестору треба демонструвати, що є серйозні наміри уряду, що вона має відбуватися”, – розповідав тоді Рябченко.

Народний депутат Михайло Бондар також заявив, що приватизація провалилася. І унаслідок цього сталося недофінансування всієї бюджетної сфери. Тож уже зараз народні обранці мають вирішувати цю проблему.

“Тому зараз переглядають і вносять у тому числі депутати зміни в закон про держбюджет на 2018 рік. Тому що є потреба у дофінансуванні. І ті джерела, які мали наповнюватися за рахунок приватизації, там зараз нуль”, – сказав депутат АСПІ.

Причиною цього він вважає відсутність домовленості та прозорого процесу приватизації.

Економіст Сергій Фурса розповів АСПІ, що процес приватизації відверто саботувався три останніх роки. На його думку ухвалення відповідного закону є позитивним. Він вважає це зрушенням, принаймні в приватизації малих об’єктів, тому що тут менше місця для корупції

Але “велика” приватизація провалилася. Експерт вважає, що це відіб’ється на українській економіці. За словами економіста, це призведе до більшого дефіциту бюджету, а це у свою чергу змусить Україну влізати у ще більше зовнішні борги.

У такому випадку є варіант зовнішніх позик, щоби країна не скотилась в дефолт. Але без співробітництва з Міжнародним валютним Фондом Україна будь-яких інших зовнішніх позик не отримає. Це пов’язано з тим, що співробітництво з МВФ – своєрідний маячок для інвесторів, що Україна надійна і з нею можна мати справу. Та і сам транш від МВФ міг би трохи врятувати ситуацію. Проте питання траншу зараз перебуває в дуже підвішеному стані, в тому числі саме через те, що приватизація провалилася.