У серпні 2017 року Рахунковою палатою України (далі – РПУ) розпочато аудит ефективності використання коштів державного бюджету Службою безпеки України.
У зв’язку із цим вважаємо за доцільне звернути увагу на таке:
1. Законом України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» затверджено загальну чисельність Служби безпеки України у кількості 27000 осіб, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) – у кількості 31000 осіб.
У 2017 році було виявлено, що внаслідок безсистемного підходу до роботи з обліку кадрів кількість військовослужбовців СБУ перевищила встановлену законом граничну чисельність.
Можливо, що цю проблему вже вирішено, але є певні сумніви, оскільки із жодним військовослужбовцем, прийнятим на військову службу в СБУ не укладався контракт «на час дії особливого періоду». Тобто, звільнення «зайвих» військових у зв’язку із закінченням особливого періоду – неможливо.
2. Неефективне використання державних коштів також обумовлено традиційним недотриманням керівництвом служби строків перебування військовослужбовців у розпорядженні.
Загальний строк перебування військовослужбовців у розпорядженні згідно з підпунктом «б» пункту 48 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ (Указ Президента № 1262 – 2007р.) у разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів не повинен перевищувати трьох місяців.
За ними зберігається матеріальне та грошове забезпечення всіх видів за посадами, які вони займали, якщо інше не передбачено законодавством.
Після закінчення строку перебування військовослужбовця у розпорядженні, а також у разі відсутності підстав для дальшого перебування в розпорядженні, він призначається на посаду або звільняється в установленому порядку з військової служби.
Однак, внаслідок системного невиконання керівництвом СБУ зазначених норм Положення, яке полягає у тому, що рішення про призначення на посаду або звільнення військовослужбовця в межах встановленого законодавством строку просто не приймається (банальною причиною цього є або незаконне зарахування у розпорядження або приватні інтереси керівництва), внаслідок чого військовослужбовець може перебувати у розпорядженні навіть і два роки (!) фактично не виконуючи жодних службових обов’язків. А згодом йому за весь цей «пустий» час нараховується грошове забезпечення. При цьому, приватні інтереси керівництва вбачаються, наприклад, у тому, що деякі «недолюстровані» офіцери СБУ змогли «дотягнути» таким чином до пенсії.
У Міноборони, наприклад, до таких порушень не вдаються, а керівники в СБУ користуються певною «закритістю» служби і не хвилюються з цього приводу.
3. Офіцери діючого резерву (ОДР). Цікавий вид посад в СБУ. Оперативні працівники, які прикомандировані до інших державних та не дуже структур, займають у них посади, і, начебто, здійснюють оперативну роботу та контролюють діяльність структури.
Насправді, такі офіцери не дуже завантажені роботою, почувають себе досить вільно, успішно лобіюють власні інтереси. Визначити конкретно яку саме користь вони приносять державі жодне керівництво СБУ так і не змогло. Ці посади вже скасовували і повертали, а потім ще раз, і на сьогодні вони успішно поїдають державні кошти.
4. Офіцери з особливих доручень. Не менш цікава категорія посад. Посадовий оклад високий, як на керівній посаді. Державні кошти на грошове забезпечення витрачаються чималі. А що саме вони роблять і для чого потрібні, якщо включити державницьку логіку, незрозуміло.
Але з державницькою логікою у нас якось не складається. Зазвичай, ці посади займають високоповажні люди передпенсійного віку (а інколи і пенсійного), які чим тільки не займаються (або взагалі нічим не займаються), але точно не на користь органу державної безпеки.
Такий собі відстійник для людей, які ніякої користі вже принести не можуть, але на їх утримання витрачаються державні кошти у чималих розмірах.
5. У Департаменті господарського забезпечення СБУ приблизно у 2014 році було створено підрозділ продовольчого забезпечення, що обґрунтовувалося необхідністю налагодження системи продовольчого забезпечення військовослужбовців СБУ в районі проведення АТО.
Однак, за весь період АТО продовольче забезпечення військовослужбовців СБУ в районі її налагоджено не було. Харчування здійснюється за допомогою деяких «механізмів» через ФОПів.
Проте, в ДГЗ СБУ існує великий штат персоналу, який утримується за рахунок бюджетних коштів (про що неодноразово раніше наголошувала РПУ) та обслуговує … буфети, а це чималі витрати на персонал, комунальні послуги, утримання будівель. Наприклад, величезне приміщення їдальні-буфету на вул. Ірининській могло б здаватися в оренду відповідній фірмі, але фінансується за рахунок СБУ.
При цьому, очолює ДГЗ СБУ генерал-майор Кіптенко Володимир Володимирович, призначений на цю посаду Указом колишнього Президента України В. Януковича від 02.09.2013 № 495 (за поданням Голови СБУ Якименка О.Г.). Незважаючи на те, що ця особа колись була фігурантом кримінального провадження через яке швидко втекла зі служби СБУ в запас.
Але згодом поважні друзі повернули його до корита.
Очевидно, що своєрідною індульгенцією для нього стали «важкі» кількаденні відрядження у штаб АТО в місті Краматорську.
6. Неефективне використання коштів має місце й під час будівництва житла для військовослужбовців СБУ.
Якщо навіть не згадувати такі проблеми, як невідповідність проектній документації деякого обладнання, що встановлюється у будинках (зокрема, ліфтів), затягування термінів та несвоєчасність здачі об’єктів в експлуатацію, то не можна не звернути увагу на інші кричущі факти.
Так, корпус будинку на вулиці Максимовича № 7А був урочисто відкритий (!) за участі Президента України (!) ще до Дня незалежності України у серпні 2016 року (!), майбутнім мешканцям були вручені ключі від квартир.
Однак, вже настав листопад 2017 року, а той будинок ще не зданий
в експлуатацію, оскільки під керівництвом того ж «генерала в законі» В.В.Кіптенка, через не здачу в експлуатацію у зимовий період не було підключено опалення, не був злитий теплоносій, внаслідок чого успішно була «розморожена» система опалення ремонт якої тепер намагаються «повісити» на військовослужбовців, які отримали житло.
Виникає логічне питання – це керівництво СБУ приховує від Президента України факт вручення ним ключів від квартир у незданому в експлуатацію будинку? Чи це такий загальнодержавний підхід для створення красивої, але далекої від реальності картинки?
7. Вкрай неефективним є утримання відомчих санаторіїв СБУ, яких після Революції Гідності залишилося два основних – санаторій «Трускавець» (м. Трускавець) та санаторій «Одеса» (м. Одеса).
Якщо перший фінансово підтримувався в основному у нормальному стані, та є завантаженим майже рівномірно цілий рік, то другий («Одеса», ЄДРПОУ 20000025), потребує величезних фінансових інвестицій, які є недоцільними через 100% заповнюваність лише у травні-серпні, а поза теплим сезоном завантажений лише на 10-15%.
Поза пляжним сезоном мотивація на лікування у «Одесі» є вкрай низькою через невисоку кваліфікацію медичного персоналу та неконкурентну вартість послуг порівняно із приватними закладами. Тому доцільність його подальшого утримання за рахунок СБУ є сумнівною.
Для врятування ситуації в «Одесі» будують закритий басейн, для фінансування якого знайшли спонсорів. Але, навряд чи це покращить відвідуваність санаторію, оскільки, по-перше, вартість путівки виросте (утримання басейну недешеве задоволення), по-друге, його ще треба добудувати й «узаконити» (роботи ведуться, але з будівельною документацією не всі питання вирішені), а по-третє, ніхто не робив економічний аналіз ефективності таких заходів.
8. Конспіративні квартири. Є такий різновид приміщень. Використовуються для оперативної роботи. Перебувають у власності СБУ.
Так от, на сьогодні в СБУ невідомо скільки ж конспіративних квартир є у власності і де саме вони знаходяться, оскільки протягом років незалежності щось трапилося з обліками. Швидкоплинність кадрів не сприяла належному обліку державного майна.
Зрозуміло, що в регіонах із цим простіше, одну квартиру не складно обліковувати, а от у місті Києві з відновленням обліків таких квартир якось
не склалося. Розташування квартир у недешевих районах міста сприяло їх тихому захопленню випадковими (або не випадковими)… мешканцями.
Внутрішніми заходами в СБУ колись спробували розібратися із цим питанням, але зрозуміли, що все дуже заплутано і відклали проблему «на потім».
9. За рахунок коштів СБУ, як це не дивно, утримуються… дитячі садки. Декілька років тому, як нам відомо, КМУ приймалося розпорядження про передачу цих закладів у комунальну власність, але про нього успішно «забули».
Відсоток дітей співробітників СБУ у цих закладах дуже малий, тому утримуються вони в основному для заробітку коштів Військово-медичним управлінням СБУ, до сфери управління якого вони входять.
Загалом зараз існує 5 таких закладів (усі в Києві):
1) ДНЗ № 2/4 (ЄДРПОУ 37242720, м.Київ, бульв. Лесі Українки, 28-А)
2) ДЗ ДНЗ № 7/788 (ЄДРПОУ 37290093, м.Київ, вул. Тимошенка, 18-А)
3) ДНЗ №4/353 (ЄДРПОУ 37313356, м.Київ, вул. Білогородська, 9)
4) ДНЗ №8/3 (ЄДРПОУ 37797014, м.Київ, просп. Героїв Сталінграда, 20-Б)
5) ДЗ ДНЗ № 3/750 (ЄДРПОУ 37290109, м.Київ, вул. Приозерна, 10-Б).
Утримання цих закладів не віднесено законом до сфери діяльності СБУ, а можлива аргументація щодо соціального захисту військовослужбовців розбивається шляхом аналізу кількості дітей співробітників СБУ у цих садочках.
10. Віськово-медичне управління СБУ (ЄДРПОУ 20000002) включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Але, якщо здійснити незалежний аналіз діяльності цього Управління, стане зрозумілим, що насправді вона є дуже прибутковою і з отриманих доходів мають сплачуватися податки та повертатися до бюджету частина коштів, витрачених на утримання штату цієї установи.
Для того, щоб це зрозуміти, достатньо поспілкуватися зі співробітниками СБУ, які підтвердять, що під час прийому хворих лікарями ВМУ СБУ безумовний пріоритет надається стороннім особам, які сплачують за послуги.
За гроші медичні послуги надаються без затримки, а от співробітники СБУ мають чекати у чергах, які, наприклад на безкоштовне УЗ-обстеження чи МРТ тривають до чотирьох (!) місяців.
Але такий аналіз ніколи не проводився.
11. Згідно із законодавством держава надає пільги учасникам бойових дій, які визнані такими у встановленому законодавством порядку. Наявність пільг обумовлює отримання учасниками бойових дій грошової допомоги та на 75% звільняє від сплати за комунальні послуги тощо.
Для визначення розміру фінансових втрат державними і комунальними організаціями доцільно було б перевірити порядок надання статусу УБД внутрішньою комісією СБУ.
Багатьом співробітникам цей статус надано безпідставно, оскільки вони не приймали участі у бойових діях або забезпеченні їх проведення, а лише декілька днів перебували на «екскурсіях», наприклад, у Краматорську (чого тільки вартий одноденний брифінг Наливайченка). Особливо це стосується керівників обслуговуючих підрозділів, наприклад, Департаменту господарського забезпечення, Військово-медичного управління і т.ін.
Але зазначене стосується не тільки СБУ, а й інших державних установ, зокрема ГПУ, МВС та й самого МОУ.
12. Аналітика. З аналітикою в СБУ біда-біда. Багато розписувати сенсу не вбачаємо. Достатньо лише сказати, що якби в СБУ була нормальна аналітика, то більшу частину оперативних керівників можна було б звільнити з посад вже завтра.
Ми не кажемо, що в СБУ немає розумних аналітиків. Вони є. Небагато, але з таким рівнем грошового забезпечення дивно, що вони взагалі є. Але сама система обліку «оперативних здобутків» побудована таким чином, що намалювати красиву обкладинку книжки «Аналіз результатів оперативної роботи» вона може, а от її сторінки гортати стороннім не можна, бо там жахливо.
13. Повертаючись до першого питання про випадок перевищення встановленої законом граничної чисельності співробітників СБУ варто підсумувати, що, у разі скорочення штатів СБУ відсотків на тридцять-сорок, ефективність її роботи не зменшиться. От тільки скорочувати треба не підрозділи внутрішнього контролю, як це зробили у минулому році з контрольно-ревізійною інспекцією (на радість призначеному ще Януковичем начальнику ДГЗ генерал-майору «в законі»
Кіптенку В.В.), а роздуті штати невластивих органу держбезпеки підрозділів та безглузді посади.
Але з державницьким підходом у нас, підкреслимо, якось не складається.