Україні потрібно посилити боротьбу з корупцією, заявив незодавно голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі. Це вже котра подібна його заява. Та сама думка була озвучена минулого літа, а перед тим — навесні.
А за кілька днів до Мінгареллі чергову порцію “спіднього” правоохоронної системи відкрив загалу колишній слідчий Генпрокуратури Дмитро Сус. В інтерв’ю американському журналісту Тодду Вуду він розповів деталі роботи Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. Зокрема йшлося про колишнього заступника міністра МВС Володимира Євдокимова, який навідувався до Генпрокуратури в якості координатора з фабрикування замовних справ.
Євдокимова представив Сусу начальник Департаменту Володимир Гуцуляк. Пояснив, що ця зустріч відбувається на прохання керівництва. Відділу Суса, а це близько 30 слідчих, ставилася задача “бомбанути Рибалку” – Сергія Рибалку, підприємця, нардепа, тоді голову парламентського Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності.
“Євдокимов достав ось таку стопку документів на пів стола, – згадує Сус. – Там перелік усіх проваджень СБУ, міліції, прокуратури, не знати з яких років, по Рибалці, фірмам і організаціям, де його можна зачепити. Треба було просто задрочити все оточення Рибалки. Так, щоб від нього відвернулися, хто тільки міг”.
Відставний генерал-полковник міліції Володимир Євдокимов має сумнівну репутацію, але широкі зв’язки. Двічі очолював обласне управління міліції в Дніпропетровській області. Кілька разів перебував на посаді заступника міністра МВС (зокрема за міністра Юрія Луценка). Присутність Євдокимова на кожному новому місці роботи накладалася на скандали з рекетом, насильством і рейдерством.
Нині Євдокимов виступає в ролі “повіреного з особливих доручень” дніпропетровського підприємця Геннадія Буткевича — колишнього тестя Рибалки. Між Буткевичем і Рибалкою давній конфлікт. Мета Буткевича “засадити, чи просто принизити Рибалку”, пояснює Сус.
Євдокимов через МВС та СБУ організував справжнє полювання на Рибалку та його близьких. Прослуховують телефони, читають пошту, ведуть зовнішнє спостереження й фотографування. Були спроби підкинути наркотики, встановити відеокамери в квартирах.
Ці дії проводилися в рамках різних справ, які зазвичай не мали стосунку ні до Рибалки, ні до його оточення. Слідчий Генпрокуратури Сус мав зібрати їх докупи та знайти зачіпку, щоб узаконити заздалегідь протизаконні дії. Сус відмовився. Через кілька місяців його звільнили з роботи.
Ключова фігура в цій неформальній організованій групі – Геннадій Буткевич.
Кар’єра дніпропетровця Буткевича теж починалася в радянській міліції на ниві боротьби з оргзлочинністю. Але в 1990-ті він уже очолював охорону компанії “Єдині енергетичні системи” та самого Павла Лазаренка. Паралельно займався бізнесом, який згодом розквіт у найбільшу в країні мережу магазинів “АТБ”. Нині Буткевич офіційний мультимільйонер зі списку “Форбс”. Проте людина вкрай не публічна.
Буткевич більше ніж добре знайомий із впливовими вихідцями з Дніпропетровщини. Не розгубився й при “донецьких”. Через земляка, випускника школи КДБ і високопоставленого “регіонала” Юрія Самойленка, зближується з оточенням президента Януковича.
Тодішні очільники МВС Віталій Захарченко, СБУ Олександр Якименко та сам Янукович були членами закритого мисливського клубу, до послуг якого Буткевич люб’язно надав 8 тис. га приватних мисливських угідь неподалік відомого “Межигір’я”.
Уже в часи “папірєдніків” Буткевич розпочинає війну проти свого екс-зятя Рибалки та його близьких, які володіють підприємствами групи S.Group — виробника товарів торгових марок Snekkin, «Козацька слава», Semki, «Мачо». За надуманими приводами порушують кримінальні справи, які втім безперспективно підвисають, блокують рахунки й виробництва. Кришування цих нападів приписують начальнику Департаменту захисту державності СБУ генерал-майору Сергію Ганжі (політична охранка Януковича) та його соратнику Владиславу Косинському.
Другий Майдан поламав плани Януковича та його “мисливського клубу”.
Втекли до Росії Захарченко з Якименком. Там же опинився Ганжа, якого підозрюють в організації розстрілу Майдану. В СБУ утримався Косинського, але його сховали на другорядній посаді.
Євдокимову вдалося на короткий час знову сісти в крісло заступника міністра МВС. Однак на початку війни з Росією він спалився на пропозиції розігнати добробати, через що був звільнений.
Буткевич після Майдану не робив різких рухів. Мережа “АТБ” поступово розширювалася. Магазини успішно працювали навіть в окуповану Криму, але під новою вивіскою “ПУД”. У 2015 році “ПУД” сплатив російській казні близько $5 млн податків. А 2017-го, пише російське видання “КоммерсантЪ”, Буткевич продав свою кримську мережу довіреній людині Путіна екс-губернатору Краснодарського краю Олександру Ткачову, який колись відзначився спробою захопити український острів Тузла.
Занепад “мисливського клубу” тривав недовго. Повірений Буткевича генерал-полковник Євдокимов, як ми знаємо, розгорнув новий фронт проти Рибалки. У пригоді стали старі контакти в МВС і СБУ. Дістали “з шафи” Владислава Косинського. Його призначили керувати управлінням СБУ в Сумській області.
Далі пішло за старою схемою. На чолі з Косинським сумські “сбушники” взялися за якусь “ливу” фірму з відмивання грошей, яка ніби-то фінансувала тероризм. На підставі цього провадження слідчий із Сум надіслав запит на доступ до матеріалів однієї з давніх справ проти S.Group (її вів знаний нами Департамент ГПУ). Слідчі пояснили, що “додаткові виробничі потужності компанії у Дніпропетровській області працюють на окупований Донбас і Крим, фінансують тероризм”. Як кажуть, – завіса.
Підпис: Витяги із Єдиного реєстру судових рішень, де видно, як сфальсифіковано справу про торгівлю з ОРДЛО
В жовтні на підприємствах пройшли обшуки та арешти. Далі провадження зникло із Єдиного Реєстру Судових Рішень. Як з’ясувалося, воно слугувало підставою для десятків(!) фейкових проваджень щодо абсолютно різних, не пов’язаних між собою бізнесів по всій Україні. Ось таке здирництво у новій Україні. “Папірєднікам” і не снилось.
Зауважте, для нападів на бізнес за замовленням Буткевича мобілізували цілі підрозділи правоохоронних органів. Олігарх із колишнім міліціонером використовують в якості “кабінетних тітушок” слідчий спецназ Генпрокуратури!
Корупція – не новина в нашій країні. Новина те, що під час війни з Росією, український олігарх, який веде бізнес у Криму із партнером Путіна, руками найближчих соратників зрадників, які втекли в РФ, корумпують українську прокуратуру, поліцію та Службу безпеки. Про це відверто, детально, із подробицями, які неможливо вигадати, заявляє колишній працівник органів і… нічого не відбувається.
Чому тоді дивуватися, що ми не можемо вирватися з орбіти Кремля?
Може, варто прислухатися до слів посла ЄС Мінгареллі: “Дайте антикорупційним органам можливість працювати. Без цього не буде росту економіки, інвестицій, робочих місць”. І справжнього розриву з московським минулим теж без цього не буде.