Асоціація тваринників України протягом тривалого часу відстоює право сільгоспвиробників на чесний і прозорий розподіл державних дотацій. Від тіньових і корупційних схем надання державної підтримки страждають не лише тваринники, виробники ВРХ, свинарі, а й фермери, для яких реальне отримання фінансової допомоги на розвиток фермерських господарств є вкрай ускладненим.

Уряд виділив фермерам чималу суму, аж 1 млрд гривень, але належний і прозорий механізм розподілу коштів досі не розроблено. Ця ситуація є тією сполучною ланкою, яка об’єднує фермерів та тваринників у спільній боротьбі за свої права. Саме тому голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар хотіла виступити на з’їзді Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ), який відбувся 27 лютого 2018 року.  Голова АТУ намагалася запитати у заступників міністра Мінагрополітики та Віктора Шеремети: чи знають вони, що більшість аграріїв та фермерів не отримають банківські кредити під держгарантію, бо у них немає ліквідної застави. Тобто, кредити ніби і є, а на практиці отримати їх майже неможливо через велику заставу, якої у більшості фермерів немає. Окрім того, Ірина Паламар принесла напрацьований пакет пропозицій щодо ефективного та дієвого механізму виплат державних дотацій, який хотіла озвучити людям. Чиновники уникнули незручних запитань, оскільки виступити голові АТУ не дали змоги фізично. Як це було – дивіться далі.

Попри такий підхід, питання лишається відкритим, а проблема – очевидною.

Адже, проаналізувавши «Порядок використання коштів для фермерів на 2018 рік», затверджений постановою КМУ від7.02.2018 року №106, виникає запитання: чи довго іще дотації будуть розподілятися в ручному, відкатному режимі? За кожним напрямом державної підтримки фермерства, Мінагрополітики залишило за собою право визначати, хто отримає гроші та яку суму.

Все у руках Міністерства аграрної політики – дотації за волею чиновника

Наприклад, пункт 7 «Порядку використання коштів для підтримки розвитку фермерських господарств»: щоб отримати компенсацію вартості закупленого насіння, фермерське господарство повинно подати документи в державний банк, але суму коштів, яка підлягає компенсації, визначатиме Мінагрополітики.

Окрім того, відповідно до пункту 11 Порядку, за отримання компенсації відсотків за користування кредитами в державних банках, суму коштів, яка компенсується, визначає, знову ж таки, МінАПК. Щоб отримати 40% компенсації с/г техніки та обладнання, фермерські господарства подають документи в державний банк, але рішення приймає Мінагрополітики. За таких умов незрозуміло, навіщо фермеру йти до банку, який виступає такою собі прокладкою, адже на практиці гроші розподіляє МінАПК? Лишається загадкою, чому Міністерство визначає, скільки давати компенсації фермеру, якщо він зібрав і подав усі необхідні документи в банк, і чи давати взагалі. Чи не забагато повноважень в одного суб’єкта?

Рука Мінагро і в «ручних» регіональних комісіях із розподілу дотацій

Окрім того, згідно з пунктом 9 цього документа, щоб отримати компенсацію обслуговуючому кооперативу на обладнання, потрібно, щоб регіональна комісія прийняла позитивне рішення про надання фінансової підтримки і МінАПК авалювало вексель постачальнику. Тобто, славнозвісний «Порядок для фермерів…» від 7.02.2018 передбачає також функції розподілу коштів регіональними комісіями, такий собі своєрідний механізм впливу, який залишило для себе Мінагрополітики. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи повинні одночасно подати до регіональної комісії в паперовому вигляді, а до Мінагрополітики — в електронному, цілий пакет документів. Іншими словами, на практиці потрібно буде дати ще хороший відкат регіональній комісії, щоб отримати їхнє так зване позитивне рішення.

Складається враження, що під час написання цього Порядку, чиновники зібрали усі можливі бюрократичні моменти, які на практиці стануть реальними перешкодами для отримання фермерами своїх грошей.

Фермерській молоді та новоствореним кооперативам – дуля?

Однак, це ще далеко не все. Даним Порядком НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА ЖОДНА ДОТАЦІЯ ДЛЯ ПІДТРИМКИ МОЛОДИХ ФЕРМЕРІВ ТА НОВОСТВОРЕНИХ КООПЕРАТИВІВ. Також Порядок встановлює жорсткі вимоги до фермерських господарств та кооперативів, які хочуть скористатися державною фінансовою підтримкою.

«Відбірні» умови для претендентів

Відповідно до пункту 3, фінансова підтримка надається фермерському господарству, у власності та/або користуванні якого перебуває не більше ніж 500 гектарів земель сільськогосподарського призначення, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 15 000 000 гривень. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив повинен у своєму складі мати не менше ніж 20 членів, серед яких повинні бути не менше від одного фермерського господарства, а інші — фізичні особи, у власності та користуванні кожної з яких перебуває не більше ніж 100гектарів земель сільськогосподарського призначення.

Об’єднання людей в селі в молочний кооператив з метою отримання державної підтримки на відшкодування доїльного та холодильного обладнання взагалі не має сенсу, так як дотації в 2018 році отримають лише ті кооперативи, які вже працюють та відповідають цілому ряду інших вимог щодо кількості членів у своєму складі, в тому числі фермерських господарств, і наявності земель сільськогосподарського призначення.

Банальна ситуація, яку, очевидно, наші можновладці не врахували: у фермерів, особливо в малих, може не бути у власності достатньо ресурсів, за наявності яких вони змогли б  об’єднатися у кооператив. Наприклад, для утримувачів корів недоцільним є мати у власності чи користуванні гектари земель с/г призначення. А це означатиме, що жодної фінансової підтримки вони не отримають. Більше того, щоб не вирізати корів, здавати молоко через кооператив, який отримає державне відшкодування на доїльне та холодильне обладнання, треба обов’язково залучити до складу кооперативу щонайменше одне нефермерське господарство. Навіщо ставити закріплювати таку залежність і створювати додатковий обов’язок як необхідну умову отримання коштів? Це ярмо, яке ляже на плечі людей, і замість стимуляції, навпаки, перешкоджатиме розвитку галузі.

Вексель обману?

Механізм підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів молочарського та плодово-ягідного напрямів діяльності для придбання обладнання із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції надзвичайно складний та забюрократизований. Зокрема, фінансова підтримка буде надаватися через непростий механізм – векселі. Так, кооператив повинен виписати постачальнику вексель на обладнання, подати його комісії та в Мінагрополітики. Паралельно постачальник також повинен подати вексель МінАПК. Міністерство у відповідь здійснює авалювання векселя. МінАПК щомісяця здійснює оплату векселів шляхом перерахування коштів постачальнику. В кінцевому результаті міністерство має викупити вексель.

Попри таку складну і незрозумілу процедуру, абсолютно відсутня будь-яка інформаційно-роз’яснювальна кампанія для кооперативів: що таке вексель, як їх виписувати, що таке авалювання тощо. Люди не розуміють такого складного механізму. Окрім того, існує загроза того, що попередньо буде визначений перелік лобістських постачальників обладнання, до яких будуть змушені звертатися фермери. Такий корупційний момент, безумовно, призведе до відмивання коштів.

Один раз підтримка на рік

Не менш цікавим є ще одне положення Порядку для фермерів, згідно з яким усіма дотаціями фермери можуть скористатися лише 1 раз. Таке правило передбачене в пункті 12: одержувач може скористатися фінансовою підтримкою за напрямами, визначеними пунктом 5 цього Порядку, не більше від одного разу протягом бюджетного року. Іншими словами, вибирайте, дорогі фермери: або один трактор, або одна сіялка.

Шостий напрям держпідтримки загубили випадково?

Окрім таких суттєвих недоліків, даний Порядок містить ще й цілу низку змістовних та редакційних помилок, які на практиці призведуть до виникнення складнощів під час звернення фермерів за фінансовою підтримкою. Для прикладу, Порядком передбачено лише 5 напрямів підтримки для фермерів (видів дотацій), але в тексті згадується ще таємний, шостий напрям підтримки. Комічним є той факт, що для того, щоби ним скористатися, передбачено навіть цілий перелік документів.

В підсумку хочеться сказати, що програма фінансової підтримки фермерів, передбачена даним Порядком, є абсолютно відірваною від життя. На практиці вона не працюватиме через велику кількість бюрократичних та корупційних складових. Допомога фермерам у рамках цього Порядку – не більше, ніж  дешевий популізм, який зводиться до ручного механізму впливу та «відкатного» режиму, який Мінагрополітики ховає під маскою турботи й  підтримки.

Асоціація тваринників України вже неодноразово висловлювала своє обурення діями Мінагрополітики. Ми не хочемо миритися з таким свавіллям і будемо й надалі вимагати від влади реальних кроків, спрямованих на допомогу тваринникам та фермерам. З цілковитою впевненістю можна сказати, що наша боротьба тоді буде дієвою, коли ми об’єднаємося і разом відстоюватимемо свої права!