22 жовтня 2022 року СБУ затримала В’ячеслава Богуслаєва – президента корпорації «Мотор Січ» – стратегічно важливого українського підприємства, яке спеціалізується на виробництві авіаційної техніки.
Богуслаєва підозрюють у тому, що за його керівництва завод постачав у Росію авіадвигуни та запчастини до них. Країна-агресор, у свою чергу, використовувала їх для виробництва та ремонту російських ударних вертольотів. Їх, за даними офіційного слідства, окупанти масово застосовували для повномасштабного вторгнення в Україну.
Була опублікувана частина розмов, які свідчать про співпрацю Богуслаєва з російськими підприємствами, серед яких – державний концерн «Ростєх».
Від джерел у правоохоронних органах «Схемам» вдалось отримати доступ до частини інших, неопублікованих раніше, розмов президента «Мотор Січі» і верифікувати їх за допомогою західної експертизи, звернувшись до Національного центру медіаекспертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері.
Під час цих розмов Богуслаєв скаржиться на обстріли російської армії та мародерство російських солдатів. Але не припиняє вести бізнес-справи з окупантами – навіть у розпал повномасштабного вторгнення. Бо переконаний, він – у безпеці.
Про бізнес-інтереси Богуслаєва, його погляд на війну в Україні, співпрацю з підсанкційним Іраном та лобістів у владі – у розслідуванні «Схем».
«Ми Вʼячеслава Олександровича бережемо, як око»
17 березня 2022-го. Британська розвідка звітує про те, що російське вторгнення «застопорилось на всіх фронтах». Водночас армія РФ продовжує гатити з артилерії по українських регіонах.
За кілька хвилин до 9-ї ранку цього дня президент корпорації «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв телефонує Анатолію Сітнову.
Сітнов – російський генерал-полковник у відставці, голова ради директорів московської компанії «Двигуни «Володимир Клімов – Мотор Січ», що здавна займається ремонтом двигунів українського виробництва «Мотор Січ», зокрема для військових РФ.
«Анатолію Петровичу, вітаю. Передай привіт усім там, починаючи від колишнього міністра. «Іскандер-М» впав на територію заводу», – каже Богуслаєв Сітнову.
«Колишній міністр», якому передає вітання Богуслаєв – це його знайомий, Сердюков Анатолій Едуардович, ексміністр оборони Росії. Нині – індустріальний директор авіаційного кластера «Ростєха» – головного виробника озброєнь для армії Росії.
– Нічого собі! «Іскандер» не може туди прилетіти, – реагує Сітнов.
– Ну, прилетіло до нас. Били вже вдруге по нас, бл***. Так що все це балачки, що мирне населення не треба чіпати. Все це ху*** (дурниці – ред.). Зараз ремонтую будівлю, вікна, приміщення, бл***. «Дякую» друзям передай там всім, бл***, – каже Богуслаєв.
– Передам обовʼязково.
– Якщо можеш якось вплинути… У Запоріжжі немає військ. На**я вони х***ять (бʼють – ред.) по Запоріжжю? Ідіоти, бл***.
Більше ніж за півтори години Богуслаєв набирає Петра Кононенка, щоб також повідомити про обстріл.
На момент розмови Кононенко обіймав посаду члена ради директорів «Мотор Січі». Нині досі керує російським підприємством «Борисфен», яке займається ремонтом та обслуговуванням авіадвигунів. Одним із засновників цієї російської компанії є «Мотор Січ».
– До нас на «Мотор Січ» прилетів «Іскандер-М», ракета прилетіла. Повибивала скло нам, а кажуть, що по мирному населенню не стріляють, бл***, – сказав Богуслаєв Кононенку.
– **б твою матір. Зараз передам, – відреагував Кононенко.
– Ви запускайте це серед Лєонова. Скажіть усім, що «Мотор Січ» бомблять. Зателефонуй йому, скажи: що ж ви, бл***, робите? І хай на нараді у міністра скаже, що Вʼячеслав Санич вам привіт всім передає. Він познайомився з «Іскандером-М», це ракета з кульками.
Згаданий Богуслаєвим Лєонов – це командувач протиповітряною обороною сухопутних військ Росії Олександр Лєонов.
Ще через годину після цієї розмови Богуслаєв знову набирає Кононенка і той повідомляє: його почули.
– Я йому подзвонив, він каже: «Ми знаємо, і завод тут ні до чого, ми завод бережемо, як зіницю ока», – прозвітував Коненко.
– Ну, добре-добре. Дякую, що ти вже повідомив там всім.
– Він каже: «Нехай Вʼячеслав Олександрович не переживає. Ми його бережемо, як око. Щоб людей зберіг».
«Народ же чекав визволителів, а прийшли, бл***, окупанти»
18 березня 2022-го. Цього дня в Росії влаштовують концерт на честь річниці незаконної окупації Криму та на підтримку «великої» війни проти України. Путін виступає у Москві і тішиться тому, як багато громадян Росії вітають повномасштабне вторгнення.
Тим часом в українському Маріуполі Донецької області в цей день з-під завалів зруйнованого армією РФ драмтеатру продовжують діставати загиблих та поранених.
В цей же день Богуслаєв обговорює обстановку в країні з Петром Кононенком, директором російського «Борисфену».
– Зараз спокійно у нас, тихо в Україні. Тихо сьогодні, – каже Богуслаєв.
– Я думаю, через Крим ми швидше до вас прийдемо. І як тільки пересунеться туди за Запоріжжя, і… Вони вже сплять і бачать, коли почнемо працювати, – розповідає йому Кононенко.
– Сьогодні, Петре, буде розмова китайського лідера Сі Цзіньпіна з Путіним. Його просили, щоб він на Путіна повпливав. Щоб Путін…
– Позиция Путіна – однозначно «ні», – перериває Богуслаєва Кононенко.
– Якщо Путін кінчить, потім націоналісти нас кінчать, бл***.
– Він не кінчить, він закінчить. Ну добре, – каже Кононенко.
– Дай Бог! – відповідає Богуслаєв.
Богуслаєв, судячи з розмов, підтримує дії російського режиму, хоч і потерпає від нього. Спочатку армійці РФ обстріляли його завод, а потім взагалі пограбували.
Ось розмова, датована 22 березня. Богуслаєв скаржиться Сітнову.
– Зайшли хлопці ваші. Грабіж страшний, бл***. Навіть я не думав, що таке буде, – сказав Богуслаєв.
– Наші не можуть грабувати, – відповів йому Сітнов.
– Я вам кажу, в мене взяли. Я не кажу по країні – у мене. В Херсонській області, Херсон, у мене Новотроїцький район, моє господарство «Айленд», паї. Заїхали в формі, два «Урали», завантажили сільгоспобладнання, два генератори, взяли мою вантажну машину, завантажили її та поїхали, – продовжує скаржитись Богуслаєв.
– Ну як завжди – грабуй награбоване, – каже на це Сітнов.
Богуслаєв значився бенефіціарним власником підприємства «Айленд», яке займається вирощуванням зернових, до кінця 2021 року. Про те, що Росія незаконно вивозить український врожай з окупованих територій, «Схеми» розповідали і раніше.
Тепер вже особисто Богуслаєв, на записаній правоохоронцями розмові, нарікає, як зерно крадуть у нього у Бердянську.
– У мене дев’ятий причал в Бердянському порту, я купив його. Позабирали компʼютери всі, хліб забрали з елеваторів, чужий, я ж на зберігання взяв. Все зсипали, вивезли. Взагалі незрозуміло. Я в шоці, бл***. Я не думав, що можуть. Ми можемо так. Мабуть, змовилися з бандитами, бл***, – сказав Богуслав Сітнову.
– Війна є війна, – відповів на це Сітнов.
– Ні, ну зачекай, я не вірю в це. Не повинно цього бути. Не повинно.
У розпорядженні «Схем» є супутникові знімки за той період, на яких можна побачити рух суден окупантів біля згаданого Богуслаєвим девʼятого причалу.
«Ні сіяти, ні орати не можу. Ні, це ху*** (дурня – ред.) повна. Треба про це не боятися говорити. Не по телевізору. Це ганьба, бл***, щоб я по телевізору ще говорив. А шепнути, сказати, що припиніть, бл***, щоб по армії пройшли чутки, що так не можна вчиняти. Народ обурюється. Народ же чекав визволителів, а прийшли, бл***, окупанти», – казав у тій же розмові 22 березня 2022 року Богуслаєв Сітнову.
Виходить, ані мародерство окупантів, ані обстріли Росією заводу не вплинули на позицію Богуслаєва.
Відповідно до розмов, які є у розпорядженні «Схем», український підприємець з російським паспортом знав, що завжди може звернутися до впливових товаришів в РФ і вирішити свої питання. Бо в основі цього – давня і грошовита співпраця.
«Скільки нам Росія замовила?»
«Нам забороняють працювати з білорусами та росіянами. Коли це закінчиться?» – казав в одному з інтервʼю Богуслаєв у 2019 році.
СБУ затримала В’ячеслава Богуслаєва наприкінці жовтня минулого року. Разом із цим правоохоронці вилучили у нього раритетні автомобілі, вогнепальну зброю, скіфське золото та предмети античних часів та часів Київської Русі.
Премія від російського уряду, ордени – Дружби та від РПЦ, подяка від Путіна за співпрацю та фото з ним же – а це вже те, що знайшли правоохоронці у близької Богуслаєву людини. Це все він залишив перед своїм затриманням на зберігання.
Публічно також можна зустріти прояви взаємної симпатії Богуслаєва з російською церквою, зокрема.
Наприклад, у 2014 році, президент «Мотор Січі» отримав від патріарха Кирила медаль – за внесок у відродження монастиря РПЦ.
В Україні Богуслаєва підозрюють у тому, що корпорація «Мотор Січ» за його керівництва незаконно постачала товари військового призначення для російської штурмової авіації.
Ще у 2019 році журналісти Bihus.Info розповідали, що «Мотор Січ», попри заборону на експорт, продовжувала постачати деталі для двигунів до військової техніки російської армії. Через іншу країну – Боснію і Герцеговину.
Судячи з розмов Богуслаєва, які відбувалися із його бізнес-партнерами з Росії, після 24 лютого він також залишався зацікавленим у співробітництві з країною-агресором.
– Ти список надіслав мені ось цих країн, які Росія… – казав Богуслав Сітнову в одній з розмов.
– Так, так, так, – відповідав Сітнов.
– Треба обходити цю справу. Шукайте. Друзів своїх шукайте.
Ця розмова між Сітновим та Богуслаєвим відбулась 17 березня 2022 року. За декілька днів російський бізнес-партнер Богуслаєва звітує: питання вирішили, «друзі» є.
– Як справи? Ви визначились з країною? Куди і як? – вже 22 березня запитував Богуслаєв у Сітнова.
– Так, ми визначились, готові реалізовувати вже. Тому як тільки буде команда – одразу все організуємо.
– Ми «вікно» знайшли. Давай, кажи нам, там Дзюба від вас їде сьогодні чи вже, може, поїхав. Ти повідомляй країну – і ми відправимо. Переводь гроші і все. У нас все буде нормально, – каже Богуслаєв.
– Все, домовились, – відповідає Сітнов.
– Реалізація йде нормально.
Згаданий Богуслаєвим Дзюба – це начальник департаменту зовнішньоекономічної діяльності «Мотор Січі» Олег Дзюба. Він був затриманий в один день з Богуслаєвим. Дзюбу теж підозрюють у роботі на державу-агресора.
Хоча сам він, вже в суді, обвинувачення заперечує.
«Я вважаю її (підозру – ред.) цілком необґрунтованою. І я вважаю, що її готували нашвидкуруч. Буквально нашвидкуруч», – сказав Дзюба на судовому засіданні.
У розпорядженні «Схем» є розмова, яка також свідчить про інше. У серпні 2022 року, на 7-й місяць повномасштабної війни Росії проти України, Дзюба та Богуслаєв віч-на-віч обговорюють схему постачання двигунів для цієї країни – називаючи їх «шпульками».
– Скільки нам Росія замовила? Я з Ватагіним говорив, – запитав Богуслаєв в Дзюби в розмові 5 серпня 2022-го.
– По «шпульках»? – уточнив Дзюба.
– Так, скільки ти хочеш відвантажити до кінця року?
– У мене близько 20 готових лежать у Волочиську, ми їх вивезли.
На Хмельниччині знаходиться Волочиський машинобудівний завод, який належить «Мотор Січі».
А згаданий Ватагін – це член ради директорів «ОДК-Климов». Це пітерське підприємство, яке, як зазначено на офіційному сайті, займається розробкою, виробництвом і обслуговуванням авіадвигунів, зокрема для військової авіатехніки, і входить до державного концерну «Ростєх».
– Ми не боїмося? Минулого разу вирішив з грошима Ватагін? Ця схема…, – каже в тій же розмові Богуслаєв.
– Схема робоча, так. Вони, коротше, через китайців. Китайцям – юані, китайці – нам. Але одразу скажу, що вони розрахувались, десь близько 9 мільйонів, – відповідає Дзюба.
Китайська компанія, ймовірно, це – China Taly Aviation Technologies (CTAT) Corp. (також відома під назвами «Тяньли» та «Китайская торгово-промышленная компания по авиационной науке и технике Тяньли» – ред.), якій у квітні 2022 року «Мотор Січ» відправляла запчастини для капітального ремонту декількох типів авіадвигунів.
І ця компанія з Китаю давно співпрацює з російською «ОДК-Климов», що входить до державного «Ростєху».
«Схеми» знайшли щонайменше одну публічну згадку про контракт між двома цими фірмами у 2012 році на капітальний ремонт двигунів вертольотів Мі-8, Мі-17 та Мі-24.
Про тривале співробітництво китайської компанії з оборонним комплексом Росії свідчать і дані з бази імпортно-експортних операцій ImportGenius. В тому числі і за 2022 рік.
Про співпрацю з російським концерном «Ростєх» у 2014 році публічно говорив і сам Богуслаєв.
«Не тільки ми просимо створити спільне підприємство, нас просять створити його», – казав Богуслаєв в інтервʼю у 2014-му.
Взагалі до 2014-го і після Богуслаєв вряди-годи згадував в інтерв’ю про плідне співробітництво з Росією.
Але після 24 лютого, судячи з розмов, записаних правоохоронцями, волів свій інтерес до російського ринку приховати.
Далі – розмова датована 27 липня 2022 року. Богуслаєв в кабінеті говорить із Павлом Касаєм, директором з маркетингу та торгівлі «Мотор Січі» та керівником дочірньої компанії цієї корпорації «Вертольоти МСБ».
– Сьогодні завезти і відвантажити «девʼятку» – теж проблема? – запитав Богуслаєв в Касая.
– Поки ні, але буде проблема, – відповів Касай.
– Ну, в нас просять нові «девʼятки», ми нічого не відповідаємо.
– Так, тому що, Вʼячеславе Саничу, туди боязко, так, як вони просять. Ось зараз прийшов до нас лист по цій «девʼятці», яку знайшли на збитому гелікоптері. Дайте все: контракт, кому відвантажували, коли відвантажували. За ними зараз ходять, за «девʼятками». Їх же знайшли в гелікоптерів. Тільки через це їх не даємо.
«Девʼятка» – це неофіційна назва моделі українського двигуна АІ-9, встановленого на ударному російському гелікоптері Ка-52.
На фото одного з таких збитих українськими силами навесні минулого року гелікоптера можна побачити назву моделі двигуна, виробленого «Мотор Січ» – згаданої «девʼятки».
«Нас затиснуть. Тим більше, треба йти з «девʼятки». Ми маємо маркування змінити, я казав вам про це. Щоб не було «МС». Просто номер – і все», – казав у тій же розмові 27 липня 2022-го Богуслаєв Касаю.
Під час судового засідання 25 січня 2023 року журналіст «Схем» Кирило Овсяний запитав у колишнього начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності «Мотор Січі» Олега Дзюби, як він може пояснити, що двигуни цього підприємства опинились у військових гелікоптерах РФ. Але той нічого не відповів.
Двигуни для Ірану
У розпорядженні «Схем» є документи, які свідчать про те, що «Мотор Січ» також раніше продавав таку модель двигунів – АІ-9 – підсанкційному підприємству Ірану. Це випливає з листування Богуслаєва та керівника іранської компанії за два роки.
Так, восени 2020-го іранський бізнесмен, директор компанії Turbine Engine Manufacturing Industries (також відома під назвою Design and Manufacturing of Aircraft Engines – ред.) пише на ім’я Богуслаєва листа, в якому пропонує узгодити всі питання щодо постачання та модернізації продукції «Мотор Січі». Мова йде про двигуни, які встановлюють як на невеликі транспортні літаки, так і на військові гелікоптери, зокрема типу Ка-52.
Примітно, що на момент листування ця іранська фірма вже перебувала під санкціями Євросоюзу, Британії та Канади. Через те, що знайшли зв’язки між нею та державною оборонною промисловістю Ірану. На сайті НАЗК ця компанія також вказана як виробник іранських дронів Shahed.
Судячи з відповіді Богуслаєва, про санкції він знає. А тому пропонує залучити посередника з Білорусі. А саме – державну компанію «Бєлвнєшпромсєрвіс». З якою торгувати українським підприємцям не заборонено.
У США ця білоруська фірма вже давно під санкціями – за торгівлю з військово-промисловим комплексом Сирії та Ірану.
Бізнес-партнер з Ірану погоджується як з ідеєю посередництва, так і з пропозицією зустрітися у Мінську.
У складі переговорників від «Мотор Січі» – згаданий раніше Олег Дзюба, нині обвинувачений у посібництві державі-агресору разом з Богуслаєвим.
«Олеже, ти теж? Надовго тебе?»
На момент публікації розслідування В’ячеслав Богуслаєв перебував у буцегарні. Сторона обвинувачення – Офіс генерального прокурора – клопотала про продовження терміну тримання його під вартою до 6 квітня.
– Офіційно посада почесний президент «Мотор Січі» не передбачає будь-яких адміністративно-господарських функцій. Керування підприємства будь-якого офіційно немає, – сказав журналістам «Схем» адвокат Богуслаєва Руслан Волинець.
– А яку він вів діяльність?
– Він як почесний президент… Розумієте, в чому суть його роботи була – що багато хто його знає, він когось знає. А ви розумієте, що договір можна укласти, а можна довго його не виконувати, а якщо ти маєш якийсь особистий рівень контакту з якимось директором українського підприємства, так? То можна йому зателефонувати, з ним поспілкуватись, і тому цей договір і працює.
– Він підписував якісь документи, звертався до представників інших компаній?
– Ні. Ці функції виконує спеціальна структура «Мотор Січі».
Судові засідання відбуваються у закритому форматі – через оголошення даних, які вважаються військовою таємницею. Тож поспілкуватись особисто з Богуслаєвим журналісти мають можливість лише тоді, коли на нього вдягають кайданки.
– Пане Богуслаєве, можете прокоментувати…?– звернувся до Богуслаєва журналіст «Схем» після судового засідання.
– До адвоката, – відповів Богуслаєв.
– А щодо російського паспорта можете прокоментувати? – запитав журналіст, проте Богуслаєв сказав, що всі запитання – «до адвоката».
Ця розмова відбулась 14 грудня минулого року. На той момент «Схемам» вже вдалось з’ясувати і опублікувати дані про те, що Богуслаєв з 2000 року приховував своє російське громадянство та нерухомість у Москві, яку мав із 2002-го.
Вдруге поговорити з Богуслаєвим, після засідання 25 січня цього року, журналістам також не вдалось.
– Пане Богуслаєве, а чи були представники влади, які допомагали лобіювати інтереси «Мотор Січі» у найвищих колах, зокрема, у Генеральному штабі чи Верховній Раді? – запитав журналіст.
В цей момент Богуслаєв зустрів у коридорі свого колишнього підлеглого Олега Дзюбу.
– Олеже, ти теж? Надовго тебе? – сказав Богуслаєв, звертаючись до Дзюби.
– Пане Богуслаєве? – повторив журналіст.
– Потім-потім, – сказав Богуслаєв.
«Ця жінка ніколи не підвела нікого»
Питання щодо лобістів, яке поставили журналісти «Схем», має підґрунтя. Слухаючи розмови керівника «Мотор Січі» та вивчаючи його діяльність, журналісти поспілкувались з десятками людей, дотичних до військової сфери, та з фахівцями із питань авіаційної галузі. Всі вони вказують на те, що Богуслаєву вдалось зібрати команду лобістів його бізнес-інтересів як за межами країни – в Росії, Китаї, Ірані, Білорусі, так і всередині України.
«Мотор Січ» – велика потужна компанія-корпорація, яка мала багато людей, які її просували», – каже військовий аналітик та голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.
«Схемам» вдалось ідентифікувати декількох впливових осіб, наближених до Богуслаєва.
«Мотор Січ» мав активних лобістів, які… Я не буду називати ім’я та прізвище цієї жінки, але в воєнних колах її всі знають. Вона активно просувала і лобіювала саме «Мотор Січ». На відміну від державного «Авіакону», наприклад. За відгуками, «Авіакон» робив більш якісну продукцію», – розповів Тарас Чмут.
Розмови Богуслаєва та джерела «Схем» дозволили встановити ім’я лобістки «Мотор Січі» на найвищому державному рівні – це Наталія Борисівна Ульяненко.
Публічно можна знайти згадки про декілька посад, які вона обіймала або продовжує обіймати. Керівниця київської філії «Мотор Січі», помічниця ще народного депутата Богуслаєва, співробітниця «Укрспецекспорту», до 2020-го – радниця начальника Генштабу на громадських засадах. Але ключове – вона завжди з’являлась там, де це було потрібно для корпорації і Богуслаєва.
Вплив та заслуги Ульяненко Богуслаєв цінить настільки високо, що в ефірі запорізького телеканалу, який належить «Мотор Січі», у 2021 році з нагоди вручення їй президентської нагороди навіть присвятили окремий випуск.
«Вона працювала у нас в офісі в Києві і працювала в «Укроборонпромі», «Укрспецекспорті». Її знають, памʼятають ще з Радянського Союзу, памʼятають всі ці 30 років. І завжди кажуть, що ось ця жінка ніколи не підвела нікого», – казав Богуслаєв у цьому промо-відео і додавав: Наталія Борисівна вміє працювати із замовниками.
«Її робота – найголовніше. Вона вміє працювати з замовниками, яких ми шукаємо. Щодня», – розповідав Богуслаєв про Ульяненко.
Ім’я Ульяненко часто лунає у розмовах Богуслаєва як тієї людини, яка може вирішувати питання на рівні Генерального штабу України. Від контрактів – до розв’язання проблем корпорації.
«Наталія Борисівна зʼясовує. По-перше, треба начальнику дати телеграму… Начальнику Генштабу?» – казав в одній з розмов Богуслаєв.
– У чому саме полягала ваша роль в діяльності «Мотор Січі»? – запитав журналіст «Схем» в Ульяненко.
– Коли я вже прийшла працювати на основну роботу в «Мотор Січ», я займалась виключно силовиками. Тобто, виконанням держоборонзамовлення. Замовлення, які потрібні були для силових структур: прикордонники, МВС, Нацгвардія, Міністерство оборони. Тобто, контролювала всі ці контракти, які підписували.
– Ви обіймаєте зараз якусь посаду у Генеральному штабі?
– Я була радником на громадських засадах ще у Муженка, потім у Хомчака, потім у Залужного. У Залужного… до усіх цих подій. Жовтень 2022-го. 22 жовтня його (Богуслаєва – ред.) заарештували, а 25 жовтня мене звільнили.
– Як ви можете прокоментувати звинувачення Богуслаєва у посібництві державі-агресору?
– Не можу дати цьому оцінку. Мені самій це якось, мʼяко кажучи, боляче чути. Але коментувати я не можу. Тому що я не була в курсі цих питань.
Лобісти «Мотор Січі» у «Слузі народу»
Ще двоє впливових вихідців з «Мотор Січі» – нині народні депутати, «слуги народу».
Один з них – це Геннадій Касай, брат директора з маркетингу підприємства – Павла. Згадана Наталія Ульяненко значиться помічницею цього народного депутатата.
Геннадій Касай – член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Через цей комітет проходять погодження оборонних замовлень, зокрема в авіаційній галузі, а також питання, пов’язані з різноманітними потребами військових.
Раніше на заводі Геннадій Касай відповідав за виробничі питання, нині і досі очолює однойменний спортивний клуб.
Колега Касая по президентській фракції – народний депутат з бюджетного комітету Артем Кунаєв – також працював на керівних посадах у «Мотор Січі» до депутатства і прямо вказує це в своїй біографії.
«Схеми» знайшли депутатський запит, ініційований Касаєм і підписаний, в тому числі, Кунаєвим. У ньому парламентарі, звертаючись до тодішнього прем’єр-міністра, просять зменшити кількість гелікоптерів, куплених за кордоном, та «перерозподілити вивільнені кошти» на закупівлю «вертольотів вітчизняного виробництва». Згадуючи повітряні борти, які розробляють на «Мотор Січі».
«Радянська школа вертольотів, вона досить специфічна – це важкі машини броньовані, ставка робиться на некерованість озброєння, реактивні гармати, реактивні снаряди. Західна техніка, вона орієнтована на використання високоточної зброї з більших відстаней. Тобто за критеріями якість-вартість продукція «Мотор Січі» сильно поступається», – каже член правління «Українського мілітарного центру» Юрій Збанацький.
«Схеми» звернулись за коментарями до народних депутатів. Артем Кунаєв на дзвінки та повідомлення поки не відреагував. А ось що пояснив «Схемам» Геннадій Касай.
– Я там опікувався тим, щоб були замовлення у підприємства «Мотор Січ», а не закуповували їх за кордоном. Я не бачу тут ніяких конфліктів інтересів. Тому що за підприємством «Мотор Січ» стоять люди. Це наші виборці, які за нас голосували, і якщо в них не буде роботи, то що вони будуть робити, я не знаю, – сказав Геннадій Касай.
– Як ви ставитесь до того, що В’ячеслава Богуслаєва звинувачують у пособництві державі агресору? – запитав журналіст.
– Я чекаю… Якщо там буде доказана його провина – значить, зрадник. А якщо не буде доведена, то, значить, хтось там робить помилку. Але в час війни неприпустимо ані фінансувати тероризм, ані щось робити, якісь справи з країною-агресором. Суд доведе – ну тоді…
«Мотор Січ» – одне з найбільших українських підприємств у світі з випуску двигунів для літаків та гелікоптерів, а також промислових газотурбінних установок.
У листопаді, вже після затримання Богуслаєва, президент Зеленський заявив про перехід цього важливого підприємства під контроль держави. На «Мотор Січі» призначили нового керівника та переобрали наглядову раду.
За даними джерел «Схем», з заводу вже була звільнена частина лояльного Богуслаєву менеджменту.
І, як зазначили у Міноборони, «відтепер стратегічне підприємство працюватиме у режимі 24/7 на задоволення оборонних потреб держави».