Міненерго – одне із найслабших міністерств України. Це розкрилося восени, коли виявилося, що всі розповіді про захист об’єктів енергетики від атак окупантів виявилися казками.
Але за завісою війни у Міненерго відбуваються менш помітні, але не менш жахливі речі. Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія разом зі своїм бізнес-партнером Максимом Єфімовим взяли під контроль вугільну галузь та компанію «Центренерго». Ринок у шоці – такого свавілля та таких відкатів тут не бачили з часів Саши Стоматолога.
До війни спроби Арахамії та Єфімова монополізувати постачання держвугілля на «Центренерго» були не дуже вдалими через серйозну конкуренцію, безглуздість схемників та банальну відсутність фінансового ресурсу. Через міністра Оржеля Арахамія простягнув ідею створення ДП «Укрвугілля», яка мала взяти на себе постачання вугілля з держшахт на «Центренерго». Проте до 2022 року держпосередник був у тіні приватних прокладок.
Але минулого року Арахамія та Єфімов досягли свого сповна. Ця парочка та їхні спільники, про які ми розповімо в інших статтях, розставили своїх людей на ключові посади у вугільній сфері.
«Центренерго» «тимчасово» очолив Володимир Єгоров, виходець із «Донбасенерго» Єфімова. З ним у грудні контракт підписали на два місяці, але не сумнівайтеся, він залишиться в компанії безстроковим тимчасовим правителем, поки Арахамію не посунуть на політичному Олімпі. Єфімов – важлива ланка у цих схемах. На ньому зав’язана операційна система та менеджмент, тоді як Арахамія займається політичним лобізмом, маючи прямий доступ до президента.
Наприклад, багато хто запитує, чому Банкова не ініціює позбавлення депутатських мандатів колишніх членів ОПЗЖ. Тому що Арахамія переконав президента, що створена ним група «Відновлення України» на чолі з Єфімовим голосуватиме за законопроекти влади. На хвилиночку, Арахамія та Єфімов зібрали у цій групі 17 колишніх членів забороненої ОПЗЖ!
Але повернемося до вугільних справ. Наприкінці року свого менеджера Арахамія та Єфімов поставили на чолі ДП «Укрвугілля». Мова про Олександра Хейла. Це людина, яка свого часу працювала на Олександра Януковича та його бізнес-партнера Ігоря Гуменюка. Хейло був гендиректором “Енергоінвест Холдинг”. Сьогодні працює на Єфімова та Арахамію.
Остання ланка у корупційній схемі – це держшахти. На багатьох схемники вже розставили своїх людей. Наприклад, керівником ДП «Селідоввугілля» є Сергій Кобиляцький. За часів Віктора Януковича він був керівником ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» Олександра Януковича, якому та належала через підставних осіб.
Схема руху грошей у вугільній сфері працює так: «Центренерго» платить за вугілля ДП «Укрвугілля», а вже ця прокладка розраховується з держшахтами. Із приходом в «Укрвугілля» Хейло всі платежі на шахти почали проходити лише через відсоток відкату, скаржаться керівники підприємств. При цьому Хейло ще й вимагає від директорів шахт та об’єднань провадити держзакупівлі обладнання та послуг у своїх підприємств. Так, офіційно Олександр Хейло володіє Селидівським машбудом, який виготовляє ролики для конвеєрів та ремонтує гірничо-шахтне обладнання. Також з ним афілійовано ряд фірм, які напрочуд часто поставляють на держшахти комплектуючі. Без тендеру, просто закупівля в одного учасника з накрутом у 2-3 рази.
Наприклад, на тому самому «Селідоввугілля» тендерним комітетом керує сестра Хейло – Марія. Отак шахта купувала підшипники. «Наші гроші» докладно написали про цю корупційну закупівлю – ціни на окремі одиниці були завищені у 9-10 разів. Пропозицію з ціною нижче «Селідоввугілля» відхилив.
Буря обурення такими відвертими та величезними масштабами корупції докотилася до Міненерго. Оскільки міністр Галущенко не міг чи не хотів звертати увагу на стан справ у вугільній сфері, його навіть спробували зняти під шум інших скандалів у січні. Не вийшло – Арахамія Галущенко відстояв, зробивши його ще більш залежним. Джерело в Міненерго пояснює бездіяльність так: на будь-які аргументи Хейло відповідає вимогам Арахамії збирати гроші на партію, а доступу до Зеленського у Галущенко не має.
Ці виправдання звучать, як мертвому припарка, за умов, коли країна перебуває у стані війни, і на рахунку кожна копійка. А Арахамія та Єфімов минулого року пролобіювали виділення безвідсоткового кредиту від «Укренерго» для «Укрвугілля» у розмірі 2,5 млрд грн – нібито на закупівлю вугілля. Частина грошей, звичайно ж, осіла у кишенях організаторів схеми, а вже до 1 червня ДП «Укрвугілля» має розрахуватися з «Укренерго». Є два варіанти розвитку подій: або ж Арахамія і цього разу випливе, або НАБУ отримає шанс проявити себе, розкривши масштабну схему розкрадання державних грошей під час війни.
Було б непогано, якби новий голова НАБУ звернув увагу на інші дії чиновників та їхніх кураторів, які спричинили знищення вугільної сфери в Україні. Вуглепром – це стратегічно важлива для країни галузь.