Засідання Київради 4 липня стало провальним для столиці у контексті збереження зелених зон, природних об’єктів та археологічних пам’яток. Попри розголос серед громадськості, численні публікації та петиції, депутати ухвалили рішення про подовження договорів оренди у трьох ділянках Голосіївського району — в урочищах Китаїв, Болгарське і Самбурки.
Окрім цього, було затверджено детальний план територій у межах Голосіївського району, згідно з яким річка Либідь ризикує бути загнаною в колектор заради прокладення на поверхні нової дороги. Рішення було ухвалене з урахуванням правок. 70 депутатів проголосували за.
Рух ЧЕСНО слідкував за перебігом засідання та за процесом ухвалення відповідних рішень. Детальніше про кожне з них — у новому матеріалі.
Київські мурали та порятунок Літературного скверу
На початку засідання київський міський голова Віталій Кличко зазначив, що одним із питань, яким буде приділена увага, стане впорядкування розміщення муралів у Києві. Як було зазначено і у соцмережах мера, це робиться з метою “припинити хаотичність цього процесу”. Проте подальший хід засідання продемонстрував, що хаотичність лише починалася.
Першим гострим питанням порядку денного був поділ земельної ділянки, де знаходиться Літературний сквер. Згідно із проєктом рішення, інвестор МЖК “Оболонь” мав здійснити її реконструкцію, що уможливило б незаконне будівництво багатоповерхівки між вулицями Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара та Богдана Хмельницького. Про це неодноразово говорили громадські активісти та письменники.
Дане рішення вже розглядалося на засіданні Київради 30 травня, проте тоді не вистачило голосів для його ухвалення, про що раніше писав Рух ЧЕСНО. Цього ж разу проєкт рішення зняли з порядку денного, що хоч і стало позитивним кроком у збереженні скверу, проте ще не гарантує припинення боротьби за цю ділянку.
Політичні баталії: “Слуга народу” vs “Європейська солідарність”
І цього разу засідання Київради не могло минути без конфліктів між фракціями. Нагадаємо, що минулого засідання в рамках голосування за регулювання діяльності МАФів у столиці системою “Prozorro.Продажі” депутати вирішили додати низку жартівливих правок, які так і не були прийняті. Після того, як голова фракції “Слуги народу” Андрій Вітренко запропонував зобов’язати МАФи виділяти 10% торговельної площі для продажу книжок українською мовою, депутат фракції “Європейської солідарності” та голова комісії з питань регламенту Леонід Ємець зазначив, що цими книгами мають бути комплекти із промовами та зверненнями Володимира Зеленського.
Проте розмова не завершилася — учора на засіданні Андрій Вітренко знову згадав про інцидент:
“Голова комісії з питань регламенту та депутатської етики минулого засідання перетнув всі червоні лінії. Він публічно плюнув в обличчя українському народу. Українському народу, який вже три роки бореться з російською навалою. Він публічно насміхався над промовами Верховного Головнокомандувача воюючої країни до людей, до народу воюючої країни”.
Вимогами, які висунув Андрій Вітренко від імені всієї фракції, були публічні вибачення та зняття Леоніда Ємця з посади голови комісії з питань регламенту.
Натомість сам Леонід Ємець за кілька днів до засідання опублікував у Facebook заяву на ім’я Олександра Турунцева — виконуючого обов’язки ректора університету ім. Бориса Грінченка, де й сам депутат є проректором. Автор заяви зазначив, що поведінка депутата на засіданні 13 червня “змусила киян переоцінити його як місцевого політика, проректора вузу, людину і громадянина”, а також підкреслив “необхідність звернути увагу на його поведінку працівників СБУ”.
“Давайте чесно — вони просто шукали привід. Привід закрити рота тим, хто критикує владу. Привід створити “Єдиний марафон” у кожній місцевій раді, щоб ніхто не зміг критикувати владу навіть за самі дурні і антизаконні пропозиції. Щоб всі слухняно схилили голову і забули про власну думку і свободу”, — зазначив Ємець у відповідь на слова Вітренка та на раніше згадану заяву.
Леонід Ємець також запропонував поставити на голосування питання про недовіру до нього. Проте зазначена пропозиція голови регламентної комісії самим регламентом не передбачена. Адже на голосування Київради можуть бути винесені радше конкретні проєкти рішень або ж правки до них.
Річка Либідь у колекторі: зведення нового шосе
Затвердження детального плану території у Голосіївському районі привернуло увагу громадськості ще у 2019 році. Згідно із цим проєктом рішення, річку Либідь уздовж залізничних колій мають загнати в колектор, а вже на поверхні прокласти шосе. План території охоплює межі бульвару Миколи Міхновського, вулиць Великої Васильківської, Євгена Коновальця, Володимиро-Либідської, Казимира Малевича та залізниці у Голосіївському районі.
Депутатка від фракції “Європейської солідарності” Вікторія Пташник у виступі зазначила, що до даного проєкту рішень висувала ряд зауважень Національна спілка архітекторів. Примітно, що на користь ухвалення детального плану виступив наразі позафракційний Володимир Яловий, який у 2020 році був обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ.
Активісти неодноразово підкреслювали, що сам план територій та подальша забудова здійснюються в інтересах забудовника та співвласника компанії KAN Development Вагіфа Алієва, який з 2007 року був почесним консулом рф у Чернігові та області. Нині компанію очолює Ігор Ніконов, який до 2015 року був першим заступником Віталія Кличка.
Рішення було ухвалене із урахуванням правок, зокрема виконання петиції “Про визнання долини річки Либідь зоною екологічного лиха” в частині благоустрою та екологічного оздоровлення басейну річки Либідь. Проте це зовсім не гарантує, що частина річки у подальшому не буде загнана у колектор, як передбачено планами ДПТ.
“За” це рішення проголосували 70 депутатів з усіх фракцій та позафракційних, окрім представників “Слуги народу”. Депутатка партії Ксенія Семенова зазначила після засідання, що позицією фракції було “покинути засідання на знак протесту”. Водночас, на засіданні були далі присутні депутати Андрій Вітренко та Михайло Конопелько, про що свідчить їхнє подальше внесення правок до наступних проєктів рішень.
Китаїв, Болгарське та Самбурки: забудова урочищ
Увага громадян була прикута і до голосування про подовження договору оренди в урочищі Китаїв, яке є пам’яткою національного значення, адже там було розташоване поселення часів Русі, виявлені залишки фортифікаційних споруд та кількох могильників.
Серед інших рішень про подовження договору оренди урочища Болгарське та Самбурки, де у період 1942-1943 років існувало відділення нацистського Сирецького концтабору.
Договори оренди були укладені із ПрАТ “Київська овочева фабрика”, і термін їхнього завершення — 30 липня 2024 року. Ще у середині квітня була зареєстрована петиція із вимогою про припинення дії договорів, яка набрала 8692 голоси. Проте столична влада петицію не підтримала, і рішення таки було висунуте на голосування.
У день засідання під стінами КМДА зібралися протестувальники, які вимагали не віддавати під забудову зелені зони, що знаходяться поблизу пам’ятки національного значення Китаїв.
Проте це не зупинило депутатів Київради від ухвалення відповідних рішень. Попри те, що голова фракції “Європейська солідарність” Володимир Прокопів підкреслив важливість збереження історичної спадщини і урочища Китаїв у тому числі, сама ж фракція “ЄС” віддала 10 голосів “за” подовження договору оренди. Всього ініціативу підтримали 70 депутатів.