Прокурори-інваліди стали головним скандалом цього місяця і вже призвели до заяви про відставку генпрокурора Андрія Костіна. Втім відставка генпрокурора аж ніяк не вирішує проблеми.
А відтак важливо прискіпливо розібратись, як таке стало можливим. Бо винними в цьому можуть бути не лише прокурори і МСЕК.
Після публікації про прокурорів-інвалідів (а заразом і пенсіонерів) з Хмельницької прокуратури журналісти вирішили проаналізувати декларації інших працівників обласних прокуратур у різних регіонах України. Аналіз показав, що найбільші пенсії дістались представникам Харківського регіону.
Наприклад, заступник керівника Харківської прокуратури, Станіслав Муратов за 2023 рік отримав 1 152 155 грн пенсії. Вперше пенсію він зазначив у своїй декларації за 2020 рік. Муратов 1981 року народження, йому всього 43 роки. В органах прокуратури він служить з 2003 року. А от в 2020 він був призначений заступником обласного прокурора.
У 2021 році деякі ЗМІ навіть називали Муратова кандидатом на прокурора області, а за цим призначенням нібито мали стояти тодішня очільниця області Анна Тимчук та “сірий кардинал” області Вадим Слюсарєв.
Втім, у цій історії нас цікавитимуть геть не ці чутки. А дещо інше.
Крім Муратова, одну з найвищих пенсій має заступник керівника прокуратури Харківщини Андрій Кравченко (39 років). У 2023 році він отримав 1 015 225 грн пенсії. Вперше пенсія з’явилася у декларації Кравченка у 2021 році.
Трійку “лідерів” замикає власне керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков (45 років). У 2023 році він задекларував 823 071 грн пенсії. Згідно з декларацією, почав отримувати він її у 2020 році.
І от що цікаво. У коментарі журналістам речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко заявив, що ні в керівника Харківської обласної прокуратури Олександра Фільчакова ні в його заступників немає інвалідностей будь-яких груп. Вони отримують пенсію за вислугою років.
Одразу після появи поста про хмельницьких прокурорів-інвалідів автору подзвонив знайомий правоохоронець, який детально описав схему.
Інвалідність другої групи давала прокурорам можливість отримувати пенсії вже через 10 років служби, а не через 25. Але ж, спираючись на коментар речника Харківської облпрокуратури, виходить, що місцеві прокурори отримали свої захмарні пенсії навіть не через інвалідність. Тоді як, спитаєте ви?
За законом працівники прокуратури мають право на пенсію незалежно від віку, якщо є 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на прокурорських посадах не менше 15 років. При цьому розмір пенсії має становити 60 % суми місячної заробітної плати, але не більше 10 прожиткових мінімумів (29,2 тис грн).
Тобто, якщо теоретичний заступник обласного прокурора має навіть 1,4 мільйона зарплати, пенсії за законом він мав би отримати тільки неповні 30 тисяч. Виходить, що є інший спосіб покращити матеріальне становище? І він таки є. Обмеження на виплати встановлені змінами до законодавства 2015 року.
Попередня редакція закону звучала так: “Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку”.
Відтак, всі наші доброчесні прокурори зі стажем 15+ можуть зібрати папірці в бухгалтерії та піти до суду з позовом. Мовляв, шановне панство, я на таке не підписувався, коли я прийшов на службу, мені було обіцяно пенсію у розмірі 90%. Тому перераховуйте!
“І от вони беруть місяць, в який вони отримали зарплату, гроші за відпустку, матеріальну допомогу, ще якісь доплати. І з сумою, скажімо, у 150 тисяч ідуть у суд, де й просять встановити їм пенсію у розмірі 90%, як було до 2016 року”,- розповідає співрозмовник.
Десь тут можна було б згадати, що дружина того ж Муратова довгий час працювала суддею Київського суду Харкова. Але навіть не це нас цікавить.
“Навіть якби суд ухвалив рішення на користь прокурора, Пенсійний фонд міг би оскаржити його в апеляції і касації. Але от спробуйте знайти такі рішення. Як багато їх є? Бо ціна такого неоскарження дуже часто становила до 20 тисяч доларів для співробітників Пенсійного фонду”, – каже джерело видання.
Щоб перевірити сказане, автор відкрила реєстр судових рішень, щоб подивитись рішення зі згаданої проблематики. Наприклад, у жовтні цього року Київський окружний адмінсуд розглядав звернення прокурора Спеціалізованої прокуратури до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про перегляд пенсії. Справа розглядалась в режимі спрощеного позовного провадження. В результаті суд приймає рішення на користь позивача.
Але цікаве тут інше – відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. 14 жовтня Харківський окружний адмінсуд розглядав скаргу, ще одного прокурора, який виявив невдоволення тим, що його щомісяця обкрадають на 124,4 гривні, і замість 80124 гривень платять лише 79999,40 грн.
Одна з вимог позову звучить дослівно так: “Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області надати інформацію, а саме: яка сума пенсії виплачена ОСОБА_1 у вересні 2024 року від основного розміру середнього заробітку – 78750,00 грн.? Надати інформацію: яка сума додаткової пенсії інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 виплачена ОСОБА_1 у вересні 2024 року?
Надати інформацію, яка сума підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн.) виплачена ОСОБА_1 у вересні 2024 року? Надати інформацію, яка сума цільової допомоги інвалідам війни II-групи виплачена ОСОБА_1 у вересні 2024 року? Надати інформацію, чому арифметично сума нарахованих складових пенсії ОСОБА_1 складає у вересні 2024 року 80124 грн., а фактично виплачено 79999,40 грн., куди зникають кожного місяця 124.60 грн., а всього з початку року -1121.40 грн., тобто, хто їх викрадає?”
Напевно, вас не здивує, що суд визнав, що запит написано в межах норм закону і тому суд прийшов до висновку “про обґрунтованість заявлених позовних вимог”. І вас так само не повинно дивувати, що Пенсійний фонд в суперечку не вступав.
“Під час вирішення цього спору судом також враховано неподання відповідачем відзиву на позов, що в силу приписів ч.4 ст.159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову”, – сказано в ухвалі.
Глянемо, як такі справи розглядали кілька років тому.
18 травня 2021 року Житомирський адмінсуд розглядав ще одну прокурорську скаргу.
У ній заявник просив “визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача щодо безпідставного зменшення відсоткового співвідношення уже призначеної пенсії до складових заробітку, які враховуються для перерахунку пенсії, з 90% до 60% при перерахунку та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.04.2019”.
Позивач також просив переглянути його пенсійні виплати, починаючи з квітня 2020 року. Для розуміння, до перерахунку розмір пенсії становив 66948,70 грн, а після перерахунку – 40169,22 грн.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач (Пенсійний фонд) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Але суд не задовольнив апеляційну скаргу і постановив, що пенсію треба перерахувати і платити 90%.
У 2017 році Печерський суд Києва розглядав позов заступника начальника відділу прокуратури міста Києва. Прокурорка вимагала переглянути розмір її пенсії з урахуванням її нової зарплати.
І тут … суд відмовив, зауваживши, що “внесені зміни до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії”.
Так само є рішення суду, де прокурору відмовили в перегляді пенсії, і вказали, що він її отримуватиме з обмеженням у 10%. Таке рішення ухвалив у грудні 2021 року Третій апеляційний адмінсуд, скасувавши рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Суд зазначає, що застосування 90 відсотків при перерахунку пенсії з урахуванням довідки Кіровоградської обласної прокуратури від 19.03.2021 року №1-90вих21 ставить в нерівне положення пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким перераховується пенсія з працівниками прокуратури, яким призначається пенсія відповідно до Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.014 року №1697-VІІ станом на зараз.
Отже, суд не вбачає звуження та обмеження змісту й обсягу права ОСОБА_1 , оскільки розмір пенсії за вислугою років компенсований підвищенням заробітної плати працюючим прокурорським працівникам та таке обрахування буде співмірним та належним у порівнянні з розміром пенсій за вислугою років працівникам прокуратури, яким призначається пенсія відповідно до Закону України від 14.10.2014 року №1697-VII “Про прокуратуру” та із застосуванням підвищених заробітних плат відповідних категорій працівників”, – сказано в ухвалі.
Але здебільшого суди ухвалюють рішення на користь прокурорів. І тут вони граються в тому числі рішенням Конституційного суду. Ось, наприклад, на що опиралися в своєму рішенні одеські судді, коли погоджували перерахунок пенсії у 90%.
Відповідно до нової редакції частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури мали визначатися Кабінетом Міністрів.
30 серпня 2017 було ухвалено постанову Кабміну № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, додатками до якої затверджено нові збільшені схеми посадових окладів працівників прокуратури.
Десь після цього прокурори і починають масово судитися. Але відділення Пенсійного фонду посилаються, що Кабмін процедуру перегляду пенсій не прописав.
Аж раптом рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 нова редакція ч.20 ст.86 Закону про Прокуратуру скасована і повернута до старої версії.
Вона знову звучить як “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
При цьому суди вважають, що всі, хто отримав пенсії до змін 2015 року, можуть мати право на перегляд пенсії без обмежень. Принаймні таке обґрунтування міститься в рішенні одеського суду (П’ятого апеляційного адмінсуду).
Правильне жонглювання нормами і жодного шарлатанства. Напевно.