З 1 січня 2025 року замість МСЕК діятимуть експертні команди, що складатимуться з практикуючих лікарів.
Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт про ліквідацію системи медико-соціальної експертизи (МСЕК). Верховній Раді пропонується прийняти закон, який скасує застарілу систему і натомість створить цифровізовану систему на базі провідних лікарень.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я у п’ятницю, 1 листопада.
“Ми повністю розділяємо невдоволення застарілою, недружньою до людей і значною мірою корумпованою системою МСЕК. Час замінити її новою, що буде базуватися на інших принципах. Людина, яка живе з порушеннями функціональності, має отримати від держави підтримку, що дозволить їй нормально жити, працювати та бути повністю інтегрованою у життя суспільства. Це повинно робитися у зручний для людини та прозорий спосіб. Закріплена у проєкті закону реформа МСЕК – перший і ключовий етап втілення цього бачення”, – зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Замість поняття “медико-соціальна експертиза” законопроєкт вводить термін “оцінювання повсякденного функціонування особи”.
Згідно з законопроєктом, з 1 січня 2025 року замість МСЕК діятимуть експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, які складатимуться з практикуючих лікарів. Ці команди працюватимуть у багатопрофільних потужних медичних закладах, де вже є мультидисциплінарні реабілітаційні команди.
У МОЗ запевнили, що ці лікарні оснащені всім необхідним для оцінювання та додаткового обстеження і мають у штаті достатню кількість профільних фахівців, з яких можна буде формувати команди, виходячи з потреб кожного окремого пацієнта. За потреби команда може провести оцінювання не лише в закладі, а й заочно, дистанційно чи з виїздом до пацієнта.
Зазначається, що нова система буде цифровізованою. Особистий лікар зможе скерувати в електронному вигляді справу для оцінювання, а результати оцінювання автоматично потраплятимуть в Єдину інформаційну систему соціальної сфери для подальших кроків з реабілітації, оцінювання працездатності та, за потреби, призначення державних виплат.
“Цифровізація також запобігатиме корупції та іншим зловживанням. Наприклад, лікарі до моменту оцінювання не знатимуть імені пацієнта, а пацієнт – імен лікарів, які оцінюватимуть його функціональність. Це виключить можливість попередніх корупційних домовленостей, зокрема таких, про які останнім часом стало відомо”, – відзначають у МОЗ.
Законопроєкт передбачає ще низку змін:
Не буде потреби в лікарсько-консультативних комісіях (ЛКК). Направляти на оцінювання зможуть особисті лікарі, а військовослужбовців – лікарі ВЛК на підставі чітких критеріїв за допомогою електронної системи.
До процесу оцінювання людина може залучити свого уповноваженого представника, наприклад, лікаря, який зможе пояснити справу пацієнта.
Окреслено, які лікарі мають право проводити оцінювання, а які – ні.
Передбачено механізми оскарження рішень команд.
Фінансуватиметься нова система оцінювання через НСЗУ.
“Законопроєкт, розроблений МОЗ, закладає основи оцінювання повсякденного функціонування. Подальший шлях пацієнта після медичного оцінювання відбуватиметься відповідно до змін, що будуть упроваджені в соціальній, освітній сферах, сфері зайнятості та передбачатимуть механізми отримання необхідних послуг”, – підсумували у відомстві.