Глава правління Приватбанку Олександр Шлапак в інтерв’ю «Економічній правді» висловив думку, що саме керівництво держави має домовлятися з екс-власниками банку щодо погашення ними отриманих у Приватбанку кредитів.

«Скажу вам відверто: коли мене запрошували на посаду, одне з питань, яке я задавав, що буде далі з цим токсичним портфелем.

Якщо використати фронтову алегорію, то моя задача зараз — вийти з оточення і піти в атаку, виконуючи задачі: кредитувати фізосіб, малий та середній бізнес, всіляко задовольняти наших клієнтів і так далі. Мені ця задача видається зрозумілою і відповідає моїм життєвим установкам.

Якби мені сказали: ні, твоя задача — стояти в загороджувальному загоні, розбиратися з токсичним портфелем і розстрілювати тих, хто його створив, я б не погодився.

Зараз ми з департаментом та аудиторами робимо все для того, щоб перемовини з колишніми акціонерами щодо обслуговування проблемного портфелю пройшли успішно. Вести їх, на моє переконання, повинні ті, з ким колишні власники домовлялись про мирний перехід банку під крило держави.

<…> Колишні акціонери брали на себе певні зобов`язання. Обіцяли вони не мені, а уряду і Нацбанку. Після перемовин прем`єра, голови Національного банку з колишніми акціонерами ми зможемо говорити про те, якою буде подальша доля цих активів, будуть вони обслуговуватися, чи ні. Ми будемо готові до будь-якого сценарію», – зазначив О. Шлапак.

За його словами, у Приватбанку створений спеціальний підрозділ для роботи з токсичними кредитами: «Головне його завдання — розібратися з тим, що ми маємо в токсичному портфелі, що вже відмерло і ми його ніяк не дістанемо. Єдине: щоб списати ці резерви, доведеться пройти всю судову процедуру. Але “живе” звідти треба обов`язково витягнути <…> Спецпідрозділ – частина банку. Крапка».

О. Шлапак зазначив, що міжнародну компанію для роботи із зазначеними позиками, про яку згадується в Меморандумі з МВФ, має обрати Мінфін та наглядова рада Приватбанку. «Наскільки мені відомо, до останнього ведуться перемовини, як правильно вибудувати цей процес. Я сам був свідком того, коли протягом доби двічі чи тричі змінювалися версії в самому меморандумі», – додав глава правління націоналізованго банку.

О. Шлапак висловився за створення банку токсичних активів чи компанії з управління активами, в яку, Приватбанк та й зрештою інші банки могли б передати свої токсичні активи.

«У цьому банку мають працювати професіонали, з досвідом проведення спеціальних розслідувань. Як в Україні, так і за кордоном.

Нам не потрібна компанія з управління активами, яка допоможе нам рахувати, скільки процентів потрібно заплатити чи в якому обсязі формувати резерви. Це ми зробимо самі. А от КУА, що знайде структури і персон, які завдали шкоди банку, виявить кримінальні схеми та осіб не тільки в Україні, а й за її межами, та допоможе їх притягнути до відповідальності — це уже інша справа.

Я б не хотів, щоб ми найняли компанію, якій би платили до кінця життя зарплату, а вона б ходила по світу і говорила, що так, ми працюємо, ще зовсім трішки і ми знайдемо.

Переконаний, Міністерство фінансів ставитиме досить жорсткі вимоги щодо управління цим портфелем. Як буде далі – давайте поживемо і подивимося. В інтересах держави, щоб відносини bad bank та уряду були максимально тісними»,- зауважив глава правління Приватбанку.

Коментуючи ж розслідування Генпрокуратури в «донаціоналізаційні» часи щодо розкрадання 19 млрд грн рефінансування, наданого Нацбанком для Приватбанку, О. Шлапак зазначив наступне:

«Генеральній прокуратурі, відповідає дійсності. Для інформації — зараз усі ці кредити погашені. Тобто ці структури, яким видавалися позики, сьогодні не мають жодних зобов`язань перед банком. Як це трапилося і чому? Це питання, на яке ми зараз шукаємо відповідь. Також паралельно відповідь шукає Генеральна прокуратура. Коли ми в цьому достеменно розберемося, я вам обіцяю, що ми обов`язково про це розповімо. Дайте нам трішки часу».

Про депозити та кредити

«Валютні ми теж різко понизили. Нам валютні вклади потрібні тільки для того, щоб забезпечити оборот валюти в банку, не більше. Ми не видаємо валютних позик сьогодні, тому ставку ми зробили дуже низьку. У нас майже 40% ринку вкладів і я гадаю, що як драйвер ринку ми зможемо спонукати ринок до зниження відсоткової ставки.

Якщо взяти сталі умови, уявити, що жодних катаклізмів у державі не відбудеться, то до кінця року ми всі будемо на ставках 10-12% по депозитах у гривні.

В портфелі банку є депозити, які укладалися під 12%, іноді під 13% по валюті. Зараз ми відпускаємо їх з банку, а запрошуємо тих, хто готовий покласти в банк під 5% євро і 6% долари, тим самим зменшуючи навантаження на валютний депозитний портфель», – зазначив глава правління Приватбанку.

Він зауважив, що зниження депозитних ставок неодмінно приведе до здешевлення кредитів.

«Сьогодні наші підприємці жахаються 25 і більше відсотків, вони не можуть працювати з такою рентабельністю.

Я мрію про те, щоб по нашій програмі Агро-КУБ в агросезон ми змогли запропонувати нашим аграріям з компенсацією, яку дасть уряд, ставку на рівні 6-8%. Це абсолютно коректна ставка і дуже перспективна програма, адже більше 50% українських фермерів обслуговуються в Приваті.

У мого попередника, надзвичайно мудрого банкіра Дубілета було правило. Можливо, це не він придумав, але я від нього це вперше почув: “Не видавайте позику тим, хто до вас прийшов її просити. Шукайте, кому цю позику треба надати”. От Приват діє за такою моделлю», – запевнив банкір.

Про фінрезультати й докапіталізацію

За прогнозами О. Шлапака, за умови повної капіталізації та при зменшенні депозитних і кредитних ставок Приватбанк «не буде збитковим у 2017 році, у мене в цьому немає сумнівів».

Говорячи про фінансовий результат банку в 2016 році, О. Шлапак зазначив, що хоча попередній менеджмент банку декларував чистий процентний дохід, однак «мушу визнати, що проценти, які отримувалися від багатьох структур, особливо від тих, що були пов`язані з колишніми акціонерами, це були не гроші, зароблені бізнесом, а це була нова позика, яка видавалася цьому ж підприємству для погашення процентів».

«Ще доведеться розбиратися в природі процентного доходу, який був отриманий в минулому році.

Щодо 2017 року. За умови 100% резерву під токсичні активи, доходу, який ми будемо отримувати з портфелю фізичних осіб, портфелю малого й середнього бізнесу, доходу, який ми будемо отримувати від облігацій, плюс чистий комісійний дохід – цього буде достатньо для того, щоб банк не був збитковим в 2017 році, навіть при тих ставках, які є зараз.

Приват вже два роки не працював на міжбанку. У січні ми вперше розмістили кошти на міжбанку, купуємо і продаємо ОВДП. Зараз подали заявку на те, щоб бути первинним дилером Міністерства фінансів. Переконаний, що ми зможемо трохи розрухати цей напівмертвий ринок», – стверджує О. Шлапак.

Він розповів, що обслуговування держоблігацій, які були випущені на докапіталізацію Приватбанку, коштуватиме уряду близько 8 млрд грн на рік.

«Мені б дуже хотілося, щоб ми перекрили ці видатки за рахунок прибутку, який отримаємо. Приват спроможний акумулювати дуже хороший прибуток.

Щодо можливого додаткового капіталу, то не знаю, як відреагують аудитори на проблему євробондів. Чи не запропонують нам сформувати додаткові резерви. Що буде, наприклад, з кримськими вкладниками. Усі державні банки — “Ощадбанк”, “Укрексимбанк”, “Укргазбанк” — сформували в повному обсязі резерви під свої кримські портфелі. Приват цього не робив», – зауважив О. Шлапак.

Коментуючи переведення кримських активів і зобов’язань банку за попереднього менеджменту на пов’язану структуру («Фінілон»), О. Шлапак зазначив, що акценти в цьому питанні має розставити суд.

«Поки суд не довів, не хочу захищати або критикувати цю схему. На той момент Приват був вимушений прийняти таке рішення, оскільки у банку не було можливості провести виплати кримським вкладникам. Реально активи в розмірі, за сьогоднішніми оцінками близько 14 млрд грн, в Криму були конфісковані місцевою владою, а вкладники приблизно на 10 млрд грн, якщо перерахувати по сьогоднішньому курсу, залишилися.

У випадку того ж Ощадбанку держава прийшла і докапіталізувала банк на суму втрачених в Криму активів. А Приват не міг розраховувати на державну підтримку. Власники і сам банк пішли до Гаазького суду з намаганням через суд змусити Росію заплатити по цих активах.

Ми продовжили співпрацю з адвокатами, які були найняті раніше. Сьогодні ми розділили кейс: нас цікавить тільки наш портфель, окремо від сукупних втрат бізнесу колишніх акціонерів.

Для того, щоб віддати сьогодні кошти кримських вкладників, враховуючи від`ємний капітал банку, ресурсу немає. Джерелом може бути виключно додаткова капіталізація банку, надана з боку держави.

Я попросив прем`єра, міністра фінансів розглянути цю ситуацію для того, щоб ми несли солідарну відповідальність перед цими людьми. Моє величезне бажання розрахуватися з тими вкладниками, які є українськими громадянами, які зв`язали себе з Україною, працюють і живуть тут.

Давайте почекаємо висновків аудиту з цього приводу. Як тільки вони будуть, я переконаний, ми запропонуємо рішення цієї проблеми», – зауважив О. Шлапак

Про держбанки та «А-Банк»

На думку глави правління Приватбанку, держбанки могли б розділити спеціалізацію таким чином: «В Ощадбанка найкращий досвід фінансування великих інфраструктурних проектів. “Нафтогаз”, “Укрзалізниця”, “Енергоатом”, тощо – його клієнти. Укрексімбанк повинен забезпечити максимальну підтримку експортерам. Укргазбанк найдалі просунувся в альтернативній енергетиці. Головний клієнт Привата — громадяни та малий і середній бізнес».

Про співпрацю Приватбанку з «А-Банком» О. Шлапак розповів таке:

«А-банк фактично був філією Приватбанку. Дуже багато технологій, навіть HR та охорона були приватбанківські. Такі були партнерські стосунки у наших колишніх акціонерів банку і акціонерів “А-банку”.

Як би ми одномоментно припинили наші стосунки, ми б поховали цей банк за два тижні. Я проти такого підходу. Досить з нас банкопаду. Адже за банком стоять люди і вкладники. Ми запросили керівництво “А-Банку” за стіл і домовилися, що вони можуть користуватися нашими послугами виключно на умовах аутсорсингу.

Ми все вирахували, визначили свою рентабельність на ці послуги, підписали угоду і в такому форматі з ними працюємо. Приват24 клієнти “А-Банку” використовувати не будуть».