На початку року 313 мільйонів гривень були перераховані з банку Олександра Януковича на рахунки банку Петра Порошенка і згодом були заарештовані. Як це стало можливим і чому найбільше від цієї операції втратила держава.
Після Революції гідності в різних фінансових установах України було заарештовано десятки мільярдів коштів, пов’язаних з «сім’єю» Януковича.
Нинішня влада декларувала їх повернення до державного бюджету, проте суттєвих зрушень у цій справі не відбулося.
Більш того, за дивним збігом обставин, частина цих коштів тепер працює на Міжнародний інвестиційний банк Петра Порошенка.
Запізніла «перемога»
Найбільш дивне в цій історії те, що згадані заарештовані кошти виявили на рахунках «Міжнародного інвестиційного банку», який належить президенту Петру Порошенко.
Ще на початку 2017 року, за даними Держфінмоніторингу, працівники ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», який належить Олександру Януковичу і зараз знаходиться в процедурі ліквідації, перерахували у банк президента 312,49 млн грн.
Подробиці цієї операції, як і мотив, досі невідомі. ЗМІ дізналися про це лише через місяць, уже після накладання арешту на кошти.
У постанові Печерського суду про арешт зазначалося, що зазначені гроші є предметом кримінального правопорушення, а їх фактичним власником є син екс-президента і власник ВБР Олександр Янукович.
Що ж до президентського банку, то там поспішили запевнити, що і гадки не мали, що це за кошти, і взагалі службовці банку надходження коштів не узгоджували. Також в МІБ наголосили, що діяли в рамках законодавства.
На початку березня історія отримала своє продовження, коли Печерський суд несподівано зняв арешт із згаданих 313 мільйонів. Новина викликала великий суспільний резонанс, однак наступного дня в Генпрокуратурі завірили, що ситуація під контролем і кошти заблоковані.
«Зняття арешту з рахунків Януковича-молодшого не відбулося. ГПУ та Держфінмоніторинг одразу заблокували кошти. Вдячні небайдужим працівникам банку, які своєчасно проінформували прокуратуру про зняття арешту з рахунків у суді», — повідомила прес-секретар Юрія Луценка Людмила Сарган.
Міжнародний інвестиційний банк теж може бути вдячній ГПУ. Тепер ці кошти лежатимуть у президентському банку протягом найближчих років, а не у Фонді гарантування вкладів, який міг би отримувати від них дохід.
«Банк розвитку Януковича»
Аби зрозуміти, що це за кошти, потрібно трохи зануритися в історію. Ще чотири-п’ять років тому на фоні загальної стагнації банківського сектору Всеукраїнський банк розвитку Олександра Януковича демонстрував помітні успіхи.
Дуже швидко ВБР з підвалу рейтингу українських банків перескочив у ТОП-50 за активами. Фінансова установа сина екс-президента вигравала найкращі тендери на кредитування державних підприємств, а також була одним з уповноважених банків для «зарплатних» проектів бюджетних установ.
Після Революції гідності Януковичу-молодшому довелось попрощатися зі своєю успішною установою. Підставою для введення тимчасової адміністрації стали персональні санкції щодо головного акціонера ВБР, введені ЄС.
Банк визнали неплатоспроможним і наразі він проходить процедуру ліквідації, хоча він і не мав особливих фінансових проблем. Навпаки — активи повністю покривали пасиви. Син Януковича оберігав свій банк від проблем та заводив туди лише «чисті» активи.
Для порівняння — зараз Фонд гарантування виплачує кошти шостій-сьомій чергам кредиторів ВБР, тоді як у більшості ліквідованих банків ледь вистачає активів на
Після революції за банк активно взялися і правоохоронці. За рік після введення в банк тимчасової адміністрації Печерський районний суд видав низку дозволів слідчим МВС на арешт коштів на рахунках у «Всеукраїнському банку розвитку» на суму понад 2,75 млрд грн.
Частина грошей була арештована в рамках справи про виведення коштів з державних банків за допомогою збиткових угод з облігаціями внутрішньої держпозики. Частина — за фактом незаконного кредитування регіональних залізниць. Власне, в рамках останнього епізоду і були заарештовані кошти, що опинилися в МІБ Порошенка, хоча матеріали справи про це прямо не свідчать.
Новорічні подарунки
Серед фізосіб, кошти яких заарештували, фігурують Валерія Єсаулкова, Олександр Костілов і Роман Ємелін. Усі працювали у ВБР на посадах від офіс-менеджера до директора департаменту. Разом вони мали на рахунках у ВБР близько 15 млн доларів.
Разом з тим, у ГПУ вважають, що ці гроші належать Олександру Януковичу. Останній заявив через свого прес-секретаря в коментарі УП, що він, буцімто, особисто до цих коштів відношення не має.
Якби там не було, але арештовані в рамках кримінального провадження кошти були отримані не від діяльності, пов’язаної з банком ВБР, а в рамках договорів безпроцентної позики, укладених між двома фізичними особами з перерахуванням сум позики на депозит банку ВБР.
Ці гроші вказані особи начебто позичили у Яшара Ходжаєва. Цей безвісний досі житель Єнакієве став відомим після купівлі у 2015 році офісного приміщення, де базувалася фірма «Танталіт», більш відома як власник резиденції «Межигір’я» Віктора Януковича.
«На судові засідання, де вирішувалося питання про зняття арештів, представники досудового слідства та прокуратура не з’явилися. Тобто суд розглядав клопотання про скасування арешту за матеріалами заявника, і держава свою позицію у справі ніяк не демонструвала і не відстоювала», — каже адвокат «СК груп» Юлія Курило.
Результат — 19 грудня був знятий арешт з коштів Єсаулкової. У цей же день був скасований арешт коштів Костілова, а 26 грудня суд скасував арешт коштів Ємеліна. У всіх справах вкладників представляв один адвокат — Салазський.
«Висновки суду про те, що гроші не були отримані злочинним шляхом, передчасні. Протягом року, відколи триває кримінальне провадження, органи досудового слідства могли встановити і походження коштів на депозитних рахунках, і їх зв’язок зі злочинною діяльністю, і кінцевих бенефіціарів», — каже адвокат Юлія Курило.
Те, що така інформація в матеріалах кримінального провадження досі не з’явилася, додає вона, свідчить про відсутність зацікавленості слідства у встановленні істини та політичної волі на розслідування злочинів епохи Януковича.
«Ця справа, за винятком особи власника коштів, не є чимось унікальним для правової системи України. У цьому випадку слідчі поліції і прокуратура формально підійшли до виконання своїх обов’язків як сторони обвинувачення, не надали докази походження коштів та їх зв’язку з розслідуваним кримінальним злочином і його наслідками», — додає керівний партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.
Міграція грошей Януковича
Ще одне важливе питання — як кошти з банку «ВБР», який зараз проходить процедуру ліквідації, потрапили у банк Порошенка?
«ВБР не має жодних підстав не виконувати рішення суду. При зверненні кредиторів сьомої черги банк згідно з нормами чинного законодавства зобов’язаний здійснити відповідні виплати за реєстром кредиторів», — пояснюють у Фонді гарантування.
«ВБР не має права порушувати норми законодавства, отже, зобов’язаний здійснювати виплати за реєстром кредиторів, що і було здійснено у січні 2017 року», — додали речники державної установи.
Проте, тут ще один важливий нюанс — відповідно до законодавства, кошти, пов’язані з акціонером банку, повинні були вноситися до дев’ятої черги вимог акцептованих кредиторів банку. Однак ці гроші опинилися у сьомій черзі, вимогу якої Фонд гарантування задовольнив. Адже слідчі не змогли довести пов’язаність згаданих вище осіб з Януковичем.
Більш того, після отримання ухвал суду про скасування арештів коштів ліквідатор банку повідомив про це слідчим МВС, за поданнями яких свого часу було накладено відповідні арешти. Проте слідчих цей факт чомусь не зацікавив.
«Банк не отримав від слідчих органів МВС жодного реагування», — нарікають у фонді.
«Плюс» для президентського банку
Отже, МВС і ГПУ проігнорували кілька засідань судів, внаслідок чого суд зняв арешт з коштів. Потім, як стало відомо ЕП, МВС проігнорувало лист тимчасового адміністратора банку, в результаті чого кошти Януковича перекочували в банк Порошенка.
За словами представників МІБ, кошти зайшли на поточний рахунок, а не на депозит. Це означає, що ринковий відсоток за ними нараховуватися не буде.
«У МІБ нема проблем з ліквідністю і треба дивитися на ціну цього ресурсу в договорі з клієнтом. Проте багато банків йдуть на хитрість, вказуючи в договорах, що не платять за залишками в разі арешту, хоча арешт за рахунком клієнта не заважає їм користуватися клієнтськими грошима», — пояснює банкір на правах анонімності.
Враховуючи нинішню облікову ставку Нацбанку, МІБ може без ризиків вкладати ці кошти у депозитні сертифікати НБУ під 14% річних, що буде приносити йому близько 50 млн грн на рік доти, доки гроші знаходитимуться в банку, додає співрозмовник.