У липні 2016 року Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману поклали на стіл документи, які демонстрували численні схеми розкрадання коштів виділених на соціальну політику держави.
Всі кошти витягались не з держбюджету, а з держфондів соціального страхування – тому прослідкувати за їх ходом правоохоронцям було досить важко. Організатором всіх схем та верхівкою грошових потоків по документам був, а по факту й досі залишається Валера Гребінь. Саме так заступника міністра соціальної політики Валерія Ярошенка називали його поплічники. Обсяги вкраденого на стільки розізлили Прем’єра, що він звільнив Валерія Ярошенка з посади вже на наступний день – 27 липня. Щоб не бути у “розбитого корита” Ярошенко попросив у свого товариша Павла Розенка замовити за нього слово на посаду в Держслужбу зайнятості, начебто нічим не цікавій установі. Проте, Ярошенко В.С. і на посаді в.о. Голови Держслужби зайнятості зміг організувати цинічне масове викачування коштів. Висвітлення цих фактів і є приводом для публікації цієї статті.
Принагідно інформуємо, що до Національного антикорупційного бюро України від працівників центрів зайнятості по всій Україні передані численні скарги, які вже знаходяться в роботі. Частина із них була також передана нам. Факти, оголошення яких може зашкодити слідству, у матеріалі спеціально опускаються.
Кожен українець відраховує 22% від своєї заробітної плати в якості єдиного соціального внеску (ЄСВ). Ці кошти держава ділить між трьома державними страховими фондами: Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування України та Фондом загальнообов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття – службою зайнятості. Таким чином, розкрадаючи кошти через Держслужбу зайнятості Валерій Ярошенко у прямому сенсі витягає їх з кишені кожного громадянина.
Служба зайнятості працює в кожному регіоні України – відділення є у понад 500 містах, а тому Валерій Ярошенко цілком приміряв на себе роль київського князя чи навіть гетьмана. Кумедно та іронічно те, що днями в Черкаській області за сприяння обласного центру зайнятості Валеру Гребня Ярошенка посвятили у полковника козацтва. Але наша стаття не про це.
Достеменно відомо із джерел, які працюють у верхівці Служби зайнятості однієї з областей, що Валерій Ярошенко встановив для кожного обласного центру зайнятості своєрідну «данину». яку йому мають носити щокварталу. Розмір «данини» коливається у межах 1-1.5 млн. грн. щоквартально і близько 2 млн грн задля затвердження річного бюджету.
Якщо директор обласного центру сплачує «данину» Ярошенко підписує області бюджет. Інакше грошей область не отримає і співробітники служби зайнятості зобов’язані будуть мерзнути взимку у невідремонтованих приміщеннях.
Роль збирачів «данини» із матеріалів переданих до НАБУ виконує начальник Управління організації матеріально-технічного забезпечення Сидоренко Андрій Андрійович і начальник Юридичного управління Кікіна Сергій Омелянович. Саме зазначені дві довірені особи щокварталу їздять із моніторинговим візитом до тієї чи іншої області і збирають «данину» для «полковника Ярошенка».
Окрему роль у зборі «данини» відіграє директор Київського обласного центру зайнятості Денис Георгійович Дармостук. Він вирішує так би мовити «елітні питання». Так якщо хтось із директорів обласних центрів зайнятості провинився Денис Дармостук допомагає їм вирішити їх проблему із Ярошенко, виступаючи посередником. Саме Денис Дармостук домовився з Ярошенком за те, щоб не сильно чіпали директора Київського міського центру зайнятості Віктора Сухомлина, який багато справ «наварив» із профнавчанням і дозволами для іноземців.
Ярослав Кашуба приходиться кумом Валерія Ярошенка і саме завдяки йому свого часу був призначений Павлом Розенком на посаду Голови Державної служби зайнятості. В один момент із ніким невідомого львівського чиновника Ярослав Кашуба став керівником величезної структури із 12-тисячним колективом. Кашуба прагматично і майже відкрито збирав «данину» з регіонів і віз їх Ярошенку. Погорів Кашуба на відкаті з договору по ІТ, який він тоді якраз і віз Ярошенку. Проте недовіз, на затримання кума Ярошенка приїхав особисто голова СБУ Василь Грицак.
Закупівлі у сфері ІТ на десятки мільйонів без відкритої процедури.
Загальний бюджет фонду зайнятості на 2017 рік становить близько 10 мільярдів гривень. Ярошенко вирішив активно освоїти зазначену суму через непрозорі закупівлі у одного учасника – так звані процедури закупівлі у одного учасника. Загалом освоюється «на ліво» до 30% бюджету фонду зайнятості.
Так, у 2017 році закупівля послуг з модернізації Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості відбулась за переговорною процедурою і до торгів була допущена лише одна фірма: славнозвісний ТОВ «Айкюжн ІТ» така сама ситуація і з договором про супроводження ЄІАС . Вартість договорів за згаданими двома закупівлями становила майже 15 млн. грн. Із цих 15 млн. грн. 30% пішли Валерію Ярошенку до кишені.
Звернемо також увагу на закупівлю телекомунікаційних послуг із забезпечення функціонування телекомунікаційної мережі відомства. Сайт «Прозоро» дає нам інформацію про те, що у 2017 році закупівля за даним предметом відбувалась за переговорною процедурою у не менш відомої компанії, яка постійно фігурує у скандалах – “Інфоком”. Вартість угоди становить 16 799 762,40 грн. при чому на ринку є десятки компаній, які можуть виконувати такі роботи, в тому числі і державні.
У Держслужбі зайнятості діє автоматизована система обліку дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства (далі – АСОДІ). На обслуговування цієї АСОДІ щорічно витрачається із коштів фонду зайнятості понад 1 млн. грн.
З матеріалів справи переданих до НАБУ можна прочитати, що до 2016 року виключні немайнові права на програму АСОДІ належали такому собі ПАТ «ОТІ» і Держслужба зайнятості була змушена проводити переговорну процедуру. Грубо кажу, існувала корупційна схема за якою ПАТ «ОТІ» отримувала щорічно гарантований мільйон гривень. При цьому, при незначному аналізі ринку можна зрозуміти, що інші ІТ-компанії можуть надати обслуговування АСОДІ на суму, що в кілька десятків разів менша. У 2016 році ця злочинна схема була припинена, проте всупереч наявним правовим підставам і здоровому глузду Ярошенко вирішив повернутися до злочинної схеми та проводить переговорну процедуру із ПАТ «ОТІ» знову.
Мільйони витрачені на будівництво
Переходимо до більш масштабних фактів розкрадання коштів – бюджет на капбудівництво. У скарзі до НАБУ йдеться “наприкінці 2016 року (у листопаді-грудні), з метою освоєння коштів Фонду, в.о. Голови ДСЗ (ЦА) Ярошенком В.С. здійснювався тиск на керівників окремих структурних підрозділів ДСЗ (ЦА) щодо прискорення фінансування об’єктів будівництва, капітального, поточного ремонту, страхування та видатків на енергозбереження без належного оформлення первинних фінансових документів та за відсутності економічної доцільності деяких обласних служб зайнятості (Харківської, Одеської, Київської, Дніпропетровської, Чернівецької, Херсонської, Рівненської, Луганської), про що неодноразово зазначалося під час проведення апаратних нарад. Зазначене призвело до відволікання коштів Фонду у дебіторську заборгованість (приховане безвідсоткове кредитування комерційних структур) та зростання об’єктів незавершеного капітального будівництва державної служби зайнятості”. Так, наприклад, на добудівництво центра профтехосвіти лише в Харкові виділили 51 мільйон гривень при цьому тендер виграла компанія новачок. І таких договорів безліч.
Усі наведені вище факти із документальним підтвердженням знаходяться на столі у слідчих НАБУ. Чи зможе Валера Ярошенко відкупитись від НАБУ у державі, яка пережила Революцію гідності? – точно ні. Адже ідеали Майдану – це справедлива країна, у якій немає місця брехні та корупції. Заради того, щоб країна могла вільно жити, а такі люди, як Ярошенко не паразитували при владі, і стояв Майдан.