Поспішне формування партії «Слуга народу» до виборів 2019 року призвело до її лав безліч випадкових людей і навіть відвертих пройдисвітів, позбутися яких вона виявилася не в змозі.
Через них команда Зеленського обросла корупцією не меншою мірою, ніж оточення попередніх президентів! І було б наївним сподіватися, що до наступних виборів ця проблема розсмокчеться сама собою, не вплинувши на їхній результат…
Здавалося б, що народний депутат Андрій Мотовиловець належить до тих «слуг народу», подумати про які таке можна в останню чергу. Але що ми знаємо про це вічно чимось зайнятий «інтелектуал і технократ», як він себе позиціонує? Він член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, який уже два роки очолює Київську обласну організацію партії «Слуга народу», раніше був топ-менеджером у Prozorro – і все? Але чому ж Мотовиловець періодично привертає до себе нездоровішу увагу?
Можливі зв’язки
Мотовиловець Андрій Вікторович народився 29 квітня 1982 року у Києві. Він виріс на Троєщині, де закінчив середню школу №119. В армії Мотовиловець ніколи не служив, у зв’язку з чим постає питання: а чи не хоче він пройти підготовку та здобути військову спеціальність на одному з полігонів, куди зараз масово відправляють мобілізованих українців? Напевно ні, адже він нардеп, у нього «бронь»!
Після школи Андрій Мотовиловець (за його словами) пішов працювати на будівництво гіпсокартонником, одночасно навчаючись на вечірньому факультеті Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана. Втім, за інформацією джерел Skelet.Info , цю роботу він знайшов зовсім не за оголошенням, а влаштувався в одну з фірм чи своїх батьків, чи їх друзів. При цьому ніхто ніколи не бачив Мотовилівця у спецівці, покритій гіпсовим пилом – тож можна лише здогадуватися, чим він там займався. А вже на старших курсах університету він знайшов собі підробіток за фахом – економістом.
Після отримання диплому, 2004-2006 р.р. Андрій Мотовиловець працював у банку, де дуже швидко доріс до начальника відділу кредитування фізичних осіб. Ось тільки всі подробиці цього успіху він приховує. Можливо, як стверджують чутки, річ у тому, що цей банк називався «Надра»? Тоді це багато б пояснило: мало хто захоче бруднити свою біографію згадкою про роботу в одному з найскандальніших банків в історії України!
Загалом, якщо ви заглянете в біографію Мотовилівця, то здивуйтеся її стислості. Втім, це властиво багатьом «Слугам народу», які не бажають розкривати виборцям своє минуле. Можливо, вони приховують його спеціально для того, щоб виглядати новою та кришталево чистою політичною силою, не пов’язаною ні з минулими режимами, ні з одіозними фігурами української корупції. Але, як тепер уже очевидно навіть найнаївнішим фанатам Голобородько, українцям, «слуги народу» й самі досягли успіху в корупційних схемах.
За чутками, його родичкою може бути киянка Людмила Мотовиловець: 2013-14 р.р. вона засвітилася як громадський активіст та голова ініціативної групи, яка організовувала протести проти забудови лісопаркової зони у Святошинському районі столиці (за адресою Львівська 15), якою займався олігарх Василь Хмельницький . У цьому протесті не було б нічого поганого, якби найкращим другом Людмили Мотовиловець не виявився скандальний координатор «Форуму порятунку Києва» Віталій Черняховський . Той самий неодноразово побитий, згодом викритий як аферист (він організовував протести на замовлення конкурентів забудовників або вимагав собі «відступні» у вигляді квартири в будинку, що будується), а 2015-го навіть оголошений у розшук як проросійський провокатор.
2007-го Андрій Мотовиловець і сам вирішив зайнятися будівельним бізнесом. На які гроші теж залишається невідомим: можливо видав сам собі кредит, а може продовжив бізнес батьків. Він став співзасновником ТОВ «Київська будівельна компанія «Альянс» (ЄДРПОУ 35159458) та однойменною СК у Запоріжжі (35489190). Причому київська фірма «Альянс» хитро схована в «матрешку» з кількох ТОВ: 99% її капіталу належать компанії з управління активами «Дніпровський інвестор» (35263969), а вона, у свою чергу, з 2015 року належить ТОВ «Енергопостач 2015» (39580868), записаному тепер на Олену Хоменку (ні, не ту, що нардеп від «Слуги народу»). Навіщо такі складності?
Також його колишній дружині Юлії Леонідівні Мотовиловець до літа 2019-го належала фірма «Джей Кастом» (37783739), яка перебуває аж в Одесі. Після обрання колишнього чоловіка в Раду вона переписала її на Тараса Тарасовича Кузьменка – який, згідно з базою даних, був тимчасовим керівником більш ніж півсотні фірм у різних куточках України. Схоже, що це якийсь зіц-голова…
І ще трохи про зв’язки Мотовилівця. Коли декларації нардепів були ще відкриті для загального доступу (з початком війни їх засекретили на підставі державної безпеки), то журналісти звернули увагу на його київську квартиру (94,7 кв.м.). Він володіє нею лише на 20%, ділячи з родиною Потапових (Петром Володимировичем, Денисом Петровичем, Світланою Миколаївною) та Наталією Вікторівною Бескіною. А його нинішня громадянська дружина Анастасія Майкова має іншу квартиру (87 кв.м.) спільно з Михайлом Вайсбергом. Хто всі ці люди, ким вони припадають Мотовилівцю, і чому далеко небідний нардеп досі не обзавівся повністю власною квартирою, залишається невідомим.
Андрій Мотовиловець. У Міністерстві інфраструктури
Гартуємо його біографію далі: до самого 2014 року там немає нічого! Якщо тим часом Мотовиловець старанно займався будівельним бізнесом, то чому про це так і не написати? Лише одного разу у своєму інтерв’ю Мотовиловець проговорився, що до створення Prozorro він мав справу з державними тендерами, від яких «вони» (хто вони?) відмовилися на користь замовлень приватного бізнесу, і що його значущим проектом була участь у будівництві заводу «Біофарм» у Білій церкві. Проте Андрій Мотовиловець не уточнював, про будівництво яких саме потужностей йшлося, адже завод по черзі будували у період із 2013 по 2018 рік. А чим він займався раніше?
Ще цікава інформація: це будівництво почалося з того, що в 2012 році в «Біофарм» вклалася американсько-українська інвестиційна компанія Horizon Capital, одним із співзасновників якої була відома Наталія Яресько . Їхні шляхи згодом ще не раз перетнуться.
Втім, чи можна довіряти інтерв’ю професійного казкаря? У якому, наприклад, Мотовиловець, не моргнувши оком, розповів журналістам захоплюючу історію про те, як на Євромайдані у нього під ногами розірвалася граната, і лікарі потім доставили у нього уламки, як поряд з ним упав зрізаний автоматною чергою активіст, як він виносив на собі труп із готелю «Україна».
А потім Мотовиловець плавно перейшов до того, що 2014-го «кілька моїх друзів опинилися в Кабміні» та запросили його туди «допомогти країні». Що в них спочатку нічого не було і йому запропонували тільки стіл та стілець – а він запропонував їм «свої знання та досвід». І отак вони, мовляв, і почали піднімати країну та економіку з руїн режиму Януковича! Здається, такі історії годяться лише школярів молодших класів, оскільки складені вони у стилі «Життя Леніна» Марії Прилежаєвої. Втім, Мотовиловець розповідав байки і куди дужче – трохи нижче ви дізнаєтесь і про них.
А як було насправді? Восени 2014-го був сформований другий уряд Яценюка, в якому Міністерство інфраструктури очолив Андрій Пивоварський – раніше (2006-2012) працював у компанії Dragon Capital соросівського бізнесмена Томаша Фіали . Пивоварський зібрав навколо себе велику команду радників. Причому, як повідомлялося у статті « Абромавічус та інші: новітня історія VIP-заробітчан в Україні », Андрій Мотовиловець був запрошений ним як виходець із Dragon Capital – разом із Іваном Макушенком, Олексієм Соболєвим та Олександром М’яким. Виходить, це і є його «друзі, які опинилися в Кабміні»?
Андрій Пивоварський
Однак Мотовиловець став не лише радником міністра Пивоварського, а й «особистим помічником» (це як?) його заступника Володимира Шульмейстера . Відомого як колишнього фінансового директора мережі супермаркетів «Фокстрот» (2006-2009), який потім скандально звільнився після викриття у створенні тіньових схем і заподіяння компанії величезних збитків. А ось спільником Шульмейстера за «фокстротними схемами» був Олексій Павленко, який восени 2014-го став міністром АПК. Просто вражає, з яких пройдисвітів і аферистів створили тоді уряд! Не дивно, що вона довела Україну до тяжкої кризи.
А ще ЗМІ повідомляли , що ці радники професійно займалися «мародерством», тобто пошуком та оцінкою державних інфраструктурних об’єктів, цікавих для приватизації. І отримували за це як винагороду від 3 до 5 тисяч доларів на місяць! Нагадаємо, що мільйони українців тоді виживали на 2-3 тисячі гривень.
Непрямим підтвердженням його мега-заробітків є той факт, що у 2015 році Андрій Мотовиловець зареєструвався як ФОП (спеціалізація – консалтингові послуги). Здавалося б, навіщо це співвласник будівельних фірм? Все дуже просто: команда «реформаторів» Айвараса Абромавічюса використала статус ФОП у своїй цілком законній схемі отримання величезних заробітків та обходу податків. Сотні всіляких радників та помічників отримували регулярні виплати як у міністерствах, де вони працювали, так і від приватних фондів, з якими були пов’язані. Гроші оформлялися як плата за консультації, вони надходили на рахунки ФОП – а ті платили з них лише невеликий єдиний податок, що не перевищував 1-2% отриманої суми (замість прибуткового + військового соціального збору). І все законно, все під гаслами реформ, боротьби з корупцією та світлого європейського майбутнього!
Мотовиловець стверджував, що його робота радником міністра інфраструктури полягала в аналізі документації з тендерних закупівель – у чому він нібито став великим фахівцем ще Майдану, коли стикався з тендерами як керівник будівельної фірми.
І якщо він оцінював умови тендера як «прописані під певну фірму», то він приходив до керівника держпідприємства (порту тощо) і вимовляв йому, а той сором’язливо дивився в підлогу. Ви цьому вірите? Те, що Мотовиловець був за Пивоварського і його заступника Шульмейстера «що стежить за тендерами» — це чиста правда, так! От тільки він не соромив начальників портів та управлінь «Укрзалізниці» за «дискримінаційні тендери», а вимагав переглянути їх на користь інших учасників – погрожуючи звільненням.
Володимир Шульмейстер
З того, що потім ще вдалося дізнатися Skelet.Info, Мотовиловець як радник міністра активно захищав інтереси групи ТІС, що володіє терміналами в порту Південний. Її власники – скандальні бізнесмени Андрій Ставніцер та Олексій Федоричев. Більше того, виявилося, що дружина Мотовилівця була піар-менеджером «ТІС», і це пояснює, як у неї з’явилася та сама одеська фірма «Джей Кастом».
Також варто згадати, що на початку 2015 року Мотовиловець встиг попрацювати радником у голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченко . Суть їхньої тісної співпраці залишилася невідомою, але можливо, саме тоді Мотовиловець, який «дивиться за тендерами» і засунув у свою «матрешку підприємств» ТОВ «Дніпровський інвестор». А заразом завів дуже корисні зв’язки, серед яких варто відзначити ще одного тодішнього радника Рєзнікова – Юрія Голіка , який згодом, вже за «Слуг народу», став координатором проекту «Велике будівництво» (про нього докладніше буде далі).
Наприкінці 2015 року «уряд реформаторів» захитався. Але в основному тому, що його нетерпляче штовхали позаду конкуруючі угруповання, які теж бажали погріти руки на дерибані країни. У грудні Пивоварський та Шульмейстер написали заяви про відставку, однак якщо першого звільнили відразу ж (і він розсудливо зник аж до 2019 року), то Пивоварський просидів у своєму кріслі до квітня – поступившись його Володимиру Омеляну. А ось Андрій Мотовиловець на своєму місці затримався ще довше, непогано спрацювавшись із одіозним Омеляном.
Під прикриттям вже Омеляна Мотовиловець у 2016-му лобіював продаж буксирного флоту Одеського морського торговельного порту компанії P&O Maritime (за якою стояв Андрій Ставніцер). Якби операція вдалася, то Ставніцер монополізував би буксирні послуги у «Південному», що принесло б йому до 12-15 мільйонів доларів на рік. Але її наголосили, оскільки явна корупційна складова викликала грандіозний скандал. Мотовиловець свою участь у цьому не заперечував, але заявив, що діяв на користь держави — мовляв, треба виставляти все держмайно на торги, щоб воно набуло «ефективнішого власника»! Проте, за фактом цієї та інших афер «ТІС» у порту «Південний», у листопаді 2016-го СБУ провела низку обшуків , у тому числі за місцем проживання Ставніцера, Шульместера та Мотовилівця. Повідомлялося, що це було зроблено з ініціативи нового начальника порту «Південний» Ігоря Ткачука, який став ставлеником «вінницьких». Цікаво, що через три роки, коли Мотовиловець став «слугою народу», а Шульмейстер завів собі безліч друзів у партії Зеленського, читаючи їм лекції на тренінгах у Трускавці, вони влаштували помсту Ткачуку, і тепер уже СБУ «кошмарило» обшуками його самого.