Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановила порядок розкриття емітентами цінних паперів інформації щодо наявності зв’язків з іноземними державами зони ризику під час дії воєнного стану. Термін подачі такої інформації — до 30 квітня. Аналітики R&D центру YouControl виявили, що станом на кінець квітня під дану вимогу НКЦПФР підпадають як мінімум 340 акціонерних товариств, 23 з них — це українські АТ, які є співвласниками російських компаній.
До 30 квітня поточного року підприємства, що випускають в обіг цінні папери, банкноти або паперові гроші, мають подати Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) інформацію щодо наявності зв’язків з іноземними державами зони ризику з 01.01.2021 — 31.12.2022 рр.: Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Ісламською Республікою Іран, Корейською Народно-Демократичною Республікою.
Аналітики YouControl, послуговуючись офіційними джерелами відкритих даних (ЄДР, SMIDA, російський ЄДРЮО), сформували вибірку з 340 компаній, які підпадають під ключові ознаки дії рішення НКЦПФР щодо наявності зв’язків з іноземними державами зони ризику під час дії воєнного стану та мають подати відповідну інформацію до державного регулятора.
Близько 30% компаній з вибірки працюють в переробній промисловості: від виробництва харчових продуктів та текстильних виробів до виробництва машин та обладнання. 19% займаються торгівлею різними видами товарів. 11% АТ займаються професійною, науковою та технічною діяльністю та будівництвом. 7,5% залучені у сфері нерухомості, 8% надають фінансові послуги.
Українські АТ & іноземні держави зони ризику. Понад 90% досліджуваних АТ мають зв’язки з російською федерацією, трохи більше 5% — з республікою білорусь. 2 українських АТ — ЗАТ «АТ НЬЮ ЧЕЛЕНДЖ ІНТЕРНЕШНЛ» та ПРАТ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» у період з 2021-2022 рр. мали в структурі власності резидентів Ісламської Республіки Іран. Зв’язків українських АТ в межах сформованої вибірки з Корейською Народно-Демократичною Республікою виявлено не було.
Присутність українського бізнесу в рф. Станом на кінець квітня 2023 р. 23 українські акціонерні товариства є співвласниками російських компаній. Серед них:
- ПрАТ «ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ», що є співвласником навчального закладу в окупованому Криму та перереєстрований згідно з російським законодавством;
- співвласниками російського НВК “Штурмовики Сухого” є 3 українські компанії: державні ПАТ «НТК «ЕЛЕКТРОНПРИЛАД» та АТ «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ ПРИЛАДІВ», а також ПАТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД»;
- з 2018 року однойменним торговим домом у Москві володіє ПрАТ «ДНІПРОВАГОНМАШ», бенефіціаром якого є екснародний депутат України та один із найбагатших українців за версією журналу Forbes Ukraine Сергій Тігіпко;
- власне представництво у Москві також має торгово-промисловий холдинг, який працює в області холодильної техніки та промо-продуктів UBC GROUP;
- націоналізоване в листопаді 2022 року ПАТ «МОТОР СІЧ» є співвласником 2 російських компаній — ТОВ “Борисфен-Авіа” та ТОВ “Авіаремонт-МС”.
Банки з російським капіталом. 4 українські банківські установи у складі акціонерів за період 2021-2022 роки мали російських представників. На цей час ці банки перебувають в стадії припинення діяльності.
- ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», який з грудня 2022 року належать Державі Україна в особі Державного підприємства «Національний фонд інвестицій України». До цього акціонером компанії була державна російська корпорація розвитку “ВЕБ.РФ”.
- АТ «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» (раніше АТ «СБЕРБАНК»), 100% акцій якого належать російському ПАТ «Сбербанк Росії», 50% акцій якого належать державі рф в особі Міністерства фінансів.
- АТ «БАНК ФОРВАРД», акціонером якого є російський АТ «Банк Русский Стандарт», а бенефіціаром виступає Рустам Таріко, який з жовтня 2022 року знаходиться під санкціями РНБО.
- АТ «ВТБ БАНК», який належить однойменному російському банку, понад 60% акцій якого належать уряду рф в особі Федерального агентства з управління державним майном.
Як компанії приховують зв’язки із рф. Одним з поширених способів обходу санкцій стала зміна країни громадянства та/або реєстрації з рф на інші країни, зокрема: Кіпр, Ізраїль, Казахстан, Британія та інші. Яскравим прикладом цього є зміна країни реєстрації з рф на Кіпр голови ради директорів і мажоритарного акціонера групи компаній Vioil Віктора Пономарчука. В більшості пов’язаних із ним компаній, згідно з даними ЄДР, зміна країни реєстрації відбулась у 2017 році. При цьому в історичних даних компаній ПрАТ «ФАРМБІОТЕХІНВЕСТ» та ПрАТ «ЕНЗИМ», він значиться як зареєстрований в рф аж до 2021 року.
Приховування даних по російським бенефіціарам також можливе через неподання відповідної інформації або подання недостовірної інформації до державного реєстратора. Можливий приклад, записи в ЄДР про російських бенефіціарів 2 компаній — ПрАТ «РУСАНІВКА» та АТ «ЛУБНИГАЗ» — зникли у 2017 році. При цьому, акціонери даних АТ — британські компанії TECHNOLOGIES UPGRADE LIMITED та AER ALTER ENERGY RESOURCES LTD відповідно не вийшли з структури власності. Ймовірно, саме через ці компанії співвласниками українських акціонерних товариств були громадяни рф.
Згідно з даними британського реєстру компаній бенефіціаром AER ALTER ENERGY RESOURCES LTD до серпня 2021 року був громадянин рф Віктор Зубарев. А компанія TECHNOLOGIES UPGRADE LIMITED змінила бенефіціара з росіянина Салгерея Салгерєєва на громадянку України Ірину Федорову лише в березні 2023 року. При цьому за даними ЄДР бенефіціаром ПрАТ «РУСАНІВКА», мажоритарним акціонером якого є TECHNOLOGIES UPGRADE LIMITED, значиться не Салгерей Салгерєєв, а резидент острова Маврикій Мухаммад Рашид Ахмад Хамиири.
Як свідчать проаналізовані дані по акціонерним товариствам України зокрема, так і по всім компаніям країни в цілому, зв’язки із країною-агресором та іншими країнами зони ризику навіть після року повномасштабної війни мають місце в українському бізнес-середовищі. Нагадаємо, співпраця з контрагентами, які мають прямі, опосередковані, приховані, будь-які зв’язки з росією, є ризиковою. Бізнес має ретельно перевіряти партнерів, адже може наразити себе на санкції, штрафи та інші проблеми з законом, вже не кажучи про великі репутаційні ризики.