20 квітня депутати Київради проголосували за надання землі на Биківні для побудови Національного меморіального військового кладовища. Раніше комплекс збиралися будувати на Лисій горі, але громадськість була проти такого рішення. Що наразі відомо про майбутнє військове кладовище та скільки коштуватиме будівництво – дізнайтеся в Інформатор Гроші.
За словами Віталія Кличка, площа Національного меморіального військового кладовища складе близько 100 гектарів. З них 8 гектарів міська рада відвела під меморіал, ще близько 90 гектарів перебувають у державній власності. Місця визначив Кабінет Міністрів України. Місце розташування меморіалу обрали з урахуванням думок громадськості. Також таке розташування підтримав Український інститут національної пам’яті. Раніше Віталій Кличко та його підлеглі відхилили петицію, в якій кияни просили не розміщувати на Лисій горі військове кладовище. А ще раніше військове кладовище планували створити поруч з Бабиним Яром.
У пріоритетах Кабміну України на 2023 рік зазначено плани нарешті збудувати Національне меморіальне військовке кладовище у Києві або на Київщині. На 2023 рік на потреби будівництва і утримання меморіального кладовища у державний бюджет закладено видатки на 65 млн грн. У подальші роки також буде фінансуватися будівництво і утримання кладовища. Замовником будівництва виступає Мінветеранів. У жовтні 2022 року перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун зазначив, що Національне меморіальне кладовище почнуть будувати до кінця 2023 року.
На початку жовтня 2022 року було утворено держустанову «Національне військове меморіальне кладовище» у підпорядкуванні Міністерства у справах ветеранів України. За словами міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної, чисельність працівників держустанови станом на кінець 2022 року мала складати 20 осіб, а загалом – 177 осіб.
Прикладом виступатиме Арлінгтонське кладовище у США. На передпроєктну документацію та перші кроки у будівництві планують витратити 32 млн грн. Буде оголошено архітектурний конкурс, після чого план-проєкт меморіального кладовища, який переможе, опублікують. За даними YouControl, очолює підпорядковану Мінветеранів держустанову наразі Ярослав Пронюткін. У 2019 році він працював у КиївЗНДІЕП – науково-дослідному і проектному інстутові, який займався цивільним будівництвом, а ще був членом ОВК на виборах до Верховної Ради від Ліберальної партії України. Також Пронюткін обліковується як адвокат.
Орієнтовна вартість робіт (за прогнозами Міністерства розвитку громад та територій) з виконання благоустрою ділянки для проведення поховань (планування рельєфу, створення системи зрошення, влаштування газонного покриття) площею 1 га становить 700 тис. грн. Вартість спорудження вхідної групи з музейним комплексом, загальною площею 1000 кв. м становить 1,5 млн грн. Вартість спорудження адміністративно-господарського двоповерхового блоку (гараж, кімната обслуговуючого персоналу, адміністративні приміщення, котельня) загальною площею 1100 кв. м становить 10 млн. грн. Вартість спорудження ритуальної будівлі загальною площею 700 кв. м становить 7 млн. грн. Вартість будівництва одного погонного метра колумбарної стіни на 3 колумбарні ніші становить 30 тис. грн. Орієнтовна вартість робіт з виконання благоустрою ділянки 30 га становить 2,1 млн. грн.
Биківня – місцевість Києва, розташована на його північно-східній околиці у Деснянському районі між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою. Там розташовано Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», де поховані жертви масових політичних репресій 1937–1941 років. Площа «Биківнянських могил» складає майже 239 га та є найбільшим в Україні місцем поховання жертв сталінських репресій. Територія розташована в 2,5 км від станції метро «Лісова».
У травні 2022 року Верховна Рада Україна проголосувала за урядовий законопроєкт щодо Національного військового меморіального кладовища. У червні Президент України Володимир Зеленський підписав цей документ. Однак від планів побудови меморіального кладовища на Лисій горі уряд відмовився: у лютому 2023 року прем’єр Денис Шмигаль доручив Віталію Кличку знайти нове місце для будівництва. Рішення знайшли у квітні, обравши Биківню.
Національне меморіальне військове кладовище буде включати в себе військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов’язків та присяги на вірність народу України. Кладовище буде у державній власності, та його не можна приватизувати чи передати в оренду. Поховання відбуватиметься коштом державного бюджету. На Національному військовому меморіальному можуть поховати:
- військовослужбовців сил безпеки та оборони, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
- військовослужбовців – Героїв України, яким, починаючи з 2014 року, вручено орден «Золота Зірка»;
- військовослужбовців, нагороджених орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом «За мужність» трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів;
- учасників бойових дій;
- осіб з інвалідністю внаслідок війни;
- військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження до держав, на території яких у цей період велися бойові дії.
Не можуть бути поховані на кладовищі особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вище), особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів. Зазначені обмеження не поширюється на осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та операції об’єднаних сил, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції та операції об’єднаних сил у період їх проведення; борців на незалежність України у ХХ столітті.
Національні військові меморіальні кладовища — це світова практика вшанування воїнів, які віддали життя за свою країну. Аналогічні цвинтарі існують в США, Канаді, Франції, Польщі та інших країнах. Закон про створення Національного військового меморіального кладовища готувався декілька років. Його розробляло Міністерство розвитку громад і територій України з участю фахівців Українського інституту національної пам’яті, Міністерства культури та інформаційної політики України та Міністерства у справах ветеранів України.