Вища рада правосуддя відправила суддю Деснянського районного суду міста Києва Олену Лісовську у відставку, яка передбачає довічне утримання на суму близько 100 тисяч гривень щомісячно. Лісовська засуджувала протестувальників Майдану, приховувала це, не декларувала своє майно та виступала проти судової реформи.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Суддя може піти у почесну відставку після отримання 15 років суддівського стажу та за відсутності відкритих дисциплінарних скарг, які можуть стати причиною звільнення. У відставці суддя зберігає недоторканність та довічно утримується державою. Розмір цього щомісячного утримання залежить від зарплатні та стажу — що більше років, то більший розмір утримання. Ці виплати можуть сягати сотень тисяч гривень на місяць.
Олена Лісовська пішла у відставку з 21-річним досвідом з посади судді Деснянського районного суду міста Києва.
Під час «Революції Гідності» Лісовська працювала суддею у Деснянському районному суді міста Києва. Жінка позбавляла права керувати автомобілем та штрафувала протестувальників, які блокували дорогу до резиденції президента-втікача Віктора Януковича у Межигір’ї.
Постанови Лісовська виносила на основі протоколів про адміністративне порушення поліцейських. Більшість таких протоколів підробляли або оформлювали з помилками, тому після 2014 року постанови суддів на основі цих протоколів скасовували та оскаржували. Постанови Лісовської не були виключенням.
Під час співбесіди з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) Лісовська пояснила, що не знала, що судить саме протестувальників. Це обурило українських активістів.
«Дане твердження є відвертою брехнею, адже, на судовому засіданні про позбавлення водійського посвідчення, активіст повідомив, що 29 грудня 2013 року прямував разом з друзями до резиденції Януковича в Межигір’ї, рухаючись в колоні автомобілів. Якщо рух в колоні автомобілів, яка за різними підрахунками налічувала від 2 до 4 тис. автівок, не вважається участю в акції протесту, то судді Лісовській, очевидно, необхідне ще одне тестування — на логіку», — писала голова ГО «Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”» Катерина Бутко.
Також Лісовська приховувала той факт, що судила протестувальників. У спеціальній декларації доброчесності для суддів потрібно, зокрема, вказувати причетність до утисків протестувальників. Лісовська збрехала, через що Вища рада правосуддя (ВРП) відкрила дисциплінарну скаргу.
Декларація доброчесності /Фото: «Українська правда»
У результаті ВРП вирішила, що суддя ненавмисно збрехала у декларації і Лісовська уникла покарання.
Лісовська також виступала проти судової реформи. Вона є членом судової організації, яка звернулась до Володимира Зеленського для ветування закону, що запроваджує відкриті конкурси на посади у Вищій раді правосуддя. Цей закон передбачав залучення незалежних експертів із міжнародним досвідом до перевірки кандидатів на доброчесність.
Лісовська мала проблеми ще й з деклараціями. У висновку Громадської ради доброчесності (ГРД) за 2019 йдеться, що суддя володіє автомобілем Mitsubishi Outlander 2008 року та Toyota Camry 2009 року випуску.
Суддя пояснила, що Mitsubishi Outlander придбала «за кошти, отримані від продажу автомобіля, що належав їй на праві власності». Але ГРД не знайшла доказів у деклараціях.
Чоловік судді мав право користуватися Toyota Camry з 2010 року по 2013, але Лісовська не вказала це в жодних деклараціях.
Також суддя у 2009 році придбала квартиру за 777 тис. грн в Києві площею майже 100 квадратних метрів, однак задекларувала її у 2011 році. Лісовська пояснила, що купила житло за отримані від продажу приватизованої квартири кошти. Цю квартиру вона отримала під час роботи суддею. Однак ГРД виявила, що Лісовська жодного разу не декларувала квартиру та дохід від її продажу.
Попри це, суддя успішно пройшла перевірку ВККС й залишилась на своїй посаді. Активісти вважають, що комісія просто проігнорувала усі факти, за які Лісовську треба було звільнити.
Тепер суддя у почесній відставці та отримує щонайменше 100 тис. грн з українського бюджету. Загалом Україна витратила 6,2 мільярда гривень на утримання суддів у відставці під час повномасштабного вторгнення. Для порівняння, за ці гроші можна було б купити майже 365 тисяч FPV-дронів або понад 15 тисяч авто для військових.