Київська медицина стала джерелом доходу для «своїх»: хто і як виводить мільярди через департамент КМДА.
Закупівлі для медицини в Києві протягом багатьох років слідують одній і тій самій схемі: під приводом «медичних потреб» заздалегідь визначаються суми, під які потім підлаштовується документація. Лікарні не мають права обирати постачальників — їх їм нав’язують. Бюджет не перевіряє обґрунтованість цін — він просто оплачує рахунки. Різниця між реальною ринковою вартістю та контрактною ціною перетворюється на постійний дохід для обмеженого кола осіб.
Основні управлінські рішення, завдяки яким ця система функціонує, були ухвалені за безпосередньої участі міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, його заступника Ігоря Кузіна, мера Києва Віталія Кличка, ексдиректора департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург та заступника директора департаменту — начальника управління економіки Олега Якубівського. Саме під їхнім керівництвом були створені правила закупівель і механізми узгодження «потреб», які не стримували апетити, а узаконювали завищення цін. У підсумку переплата стала не винятком, а нормою.
Епіцентром схеми є департамент охорони здоров’я КМДА. Через нього визначаються потреби лікарень, затверджуються обсяги та медико-технічні вимоги. Тут же встановлюється очікувана вартість. Якщо ціна спочатку завищена, жоден тендер не може її знизити — переплата вбудовується в процес ще до початку торгів.
Усередині департаменту функціонувала робоча група, яка займалася розробкою медико-технічних вимог. Формально її мета — відповідність медичним потребам. Насправді — підгонка характеристик під продукцію конкретних постачальників. Вимоги до обладнання та медичних виробів повторювалися з тендера в тендер, змінювалися лише формулювання. Альтернативні пропозиції просто не включалися до документації, що повністю виключало конкуренцію.
У тендерах київських лікарень постійно перемагають одні й ті самі компанії: ПП «НВФ “КАТО”», ТОВ «Протек Солюшнз Україна», ТОВ «Артек Медікал Груп» і ТОВ «Медгарант». У 2024 році «Протек Солюшнз Україна» отримала державних контрактів на суму близько 3,2 млрд грн, «Артек Медікал Груп» — приблизно 3 млрд грн, «Медгарант» — близько 1 млрд грн, а «НВФ “КАТО”» — понад 107 млн грн. Це не випадкові перемоги, а результат системного контролю над очікуваннями та вимогами, а не конкуренції за ціною чи якістю.
Саме через такі механізми ціни на медикаменти та медичні вироби завищувалися в 3–5 разів. Унікальні технічні характеристики, нестандартні комплектації та штучно створені обсяги закупівель автоматично виключали інших постачальників. Лікарні отримували товари без вибору, а переплату компенсував міський бюджет.
Особливо показовий випадок із закупівлею ендопротезів суглобів та наборів інструментів на суму 123,3 млн грн. Медико-технічні вимоги були складені під одного постачальника. Інші учасники не могли відповідати заданим критеріям. За попередніми оцінками, переплата за цим тендером склала близько 40 млн грн. Це не випадкова помилка чи «неточність», а прямий наслідок цілеспрямованого формування документації.