Справа про службову недбалість: суд відкрив доступ до документів “Полтаватеплоенерго” через простій когенераційних установок


Історія з когенераційними установками в Полтавській області — це вже не про «затримки» і не про складні пусконалагоджувальні роботи. Слідство перевіряє дії посадових осіб після звернення народного депутата, а суд уже відкрив доступ до документів «Полтаватеплоенерго» в рамках справи про можливу службову недбалість.

Йдеться про 21 когенераційну установку загальною потужністю понад 8 мегаватів, які область отримала у 2022–2026 роках від USAID і GIZ. Це обладнання мало працювати як страховка для регіону — давати тепло й електроенергію одночасно, особливо в аварійних умовах. Насправді — з 21 установки повноцінно працюють лише чотири. Решта або стоять змонтованими, але не запущеними, або досі «на стадії підключення» та оформлення документів.

Основний обсяг обладнання отримало саме «Полтаватеплоенерго» — ключове підприємство регіону, яке забезпечує теплом значну частину області. Три установки прибули за лінією USAID, шість — від GIZ. У період, коли їх отримували й мали запускати, підприємством керував Олег Мізик, який зараз обіймає посаду першого заступника начальника Полтавської ОВА. Його заступником тоді був Ігор Процай — сьогодні він і очолює підприємство.

Слідство кваліфікує те, що відбувається, як можливу службову недбалість із тяжкими наслідками за ч. 2 ст. 367 КК України. Суд дозволив слідчим отримати повний масив документів: договори, тендери, акти виконаних робіт, документи про введення установок в експлуатацію, переписку з підрядниками та органами влади, а також дані про конкретних посадових осіб, відповідальних за реалізацію. Перевіряють прості речі: чому обладнання не працює, хто затягував процеси й де саме стався провал.

У справі фігурують також комунальні підприємства Кременчука та Миргорода, які отримали частину установок. Але саме «Полтаватеплоенерго» опинилося в центрі — за кількістю обладнання та рівнем відповідальності.

Пояснення, які звучать офіційно, зводяться до техніки та організаційних причин: десь не встигли з пусконалагодженням, десь затягнули оформлення. Але коли з дев’яти установок одного підприємства працює лише частина — це вже не про окремі збої. Обладнання передавали під конкретне завдання — забезпечити стійкість. Це завдання не виконано.

На виході — десятки мегават потужності, які існують на папері, але не працюють у реальності, кримінальне провадження та перевірка, яка тільки зараз намагається розібратися, хто за це відповідає. І паралельно — кадрове рішення, за яким людина, яка керувала цим процесом, отримує підвищення й відповідає вже за всю сферу ЖКГ області, включно з реалізацією «Плану стійкості».

Залишити відповідь