Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора і призначила більш суворе покарання екссудді Ковельського райсуду Волинської області Олегу Василюку.
Про це інформує «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 9 лютого.
У 2017 році суддя Василюк заочно розглянув адміністративну справу про дрібне хуліганство — чоловік п’яним нецензурно лаявся в спортзалі школи, безпричинно чіплявся до вчителя, намагався влаштувати бійку. Не викликаючи порушника, суддя визнав його винним і призначив 60 годин громадських робіт. Потім суддя подзвонив громадянину Щуру, повідомив рішення і запросив його до себе в кабінет.
При зустрічі суддя розповів, як через ухилення від виконання судового рішення можна уникнути громадських робіт та замінити їх на штраф, пообіцяв зробити таку заміну, що в подальшому і сталося.
Під час оперативно-розшукових заходів зафіксовано, що суддя Василюк запропонував також за винагороду вплинути на колегу-суддю в іншій аналогічній справі, щоб порушнику призначили мінімальний штраф.
Згодом у в приміщенні поруч зі службовим кабінетом суддя отримав 3800 гривень і був викритий.
Василюк не заперечував, що взяв гроші, але переконував, що мав сплатити за Щура штраф, а не вплинути на іншого суддю.
Однак суд вважає, що така версія спростовується доказами, серед яких протокол аудіо,- відеоконтролю. Так, у розмові з заявником суддя говорить: «Ну давайте десь через два дні…..під’їдьте….я з ним переговорю, якщо погодиться….» . Під час наступної зустрічі Василюк розповідає: «Переговорив із суддею, там получився штраф мінімальний, але щось йому треба помогти…..».
Суд першої інстанції покарав Василюка штрафом у 25 500 гривень і забороною на 3 роки обіймати посаду судді.
Вирок оскаржувався в апеляційному порядку стороною захисту з двох підстав: 1) що стосовно Василюка скоєно провокацію злочину; 2) що в діях Василюка немає складу злочину, наполягаючи що гроші він брав у заявника для сплати штрафу, а не за вплив на іншого суддю.
Апеляційна палата ВАКС зазначає, що ці підстави є взаємовиключними, тобто заявляючи про провокацію захист не міг одночасно стверджувати про відсутність складу злочину. Це відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який визнає необґрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (справа Berlizev проти України, заява № 43571/12, § 45, 08.07.2021).
Водночас суд погоджується з прокурором, що вирок першої інстанції є занадто м’яким.
Обіймаючи посаду судді, Василюк сприяв громадянину в ухиленні від виконання власного ж судового рішення, а також отримав неправомірну вигоду за вплив на свого колегу-суддю в іншій справі.
Василюк, перебуваючи на посаді судді, не тільки сам ігнорував встановлений правопорядок, а й проявив схильність впливати на його порушення іншими особами. Маючи вищу юридичну освіту та значний стаж роботи на посаді судді, користуючись послугами професійного адвоката, він не може не усвідомлювати вагомість зібраних доказів. Усвідомлює істотну суперечність своїх доводів між провокацією злочину та відсутністю в його діях складу злочину. Незважаючи не це, вирок оскаржується стороною захисту з двох взаємовиключних підстав, кожна із яких окремо має наслідком скасування вироку і закриття кримінального провадження. Але Василюк вимагає скерувати справу на новий розгляд до першої інстанції, не вказуючи жодних вагомих аргументів. «Колегія суддів з повагою ставиться до права особи на захист, включаючи вибір способу такого захисту.
Однак наведене з очевидністю вказує на те, що Василюк має на меті не захист від обвинувачення, а ухилення від кримінальної відповідальності шляхом затягування кримінального провадження, його необґрунтованого направлення на новий розгляд за результатами перегляду вироку апеляційним або касаційним судом, оскільки через чотири місяці, у червні 2022 року, закінчується строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Використання процесуальних прав з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ігнорування існуючого правопорядку як такого, схильність впливати на вчинення правопорушень іншими особами, свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого за скоєння корупційного кримінального правопорушення покаранням у виді штрафу, який є явно несправедливим внаслідок своєї м’якості», — написано у вироку.
Суд призначив нове покарання — 2 роки позбавлення волі із забороною на 3 роки обіймати посаду судді.