«Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо можливої переплати на тендері» — ви точно хоча б раз бачили подібну новину. Можливо, там було не про переплату, а про корупцію чи фіктивне виконання договору. Але що відбувалося далі?
Проєкт DOZORRO розбирався, наскільки часто в Україні відкривають кримінальні провадження щодо можливих злочинів у публічних закупівлях і чим це все закінчується.
Хто відповідає за порушення закупівельного законодавства?
До відповідальності можуть притягнути уповноважену особу, що оголосила закупівлю, а також керівника підприємства, установи чи організації, який підписує угоди. За порушення законодавства передбачено, зокрема, такі види покарань:
адміністративне — у вигляді штрафу;
кримінальне — аж до обмеження або позбавлення волі.
Кримінальна відповідальність загалом застосовується до всіх учасників, що причетні до правопорушення. Але найчастіше поширюється саме на керівника замовника, що оголосив закупівлю. До відповідальності притягають за таке:
заволодіння, розкрадання або привласнення державного майна шляхом зловживання службовим становищем. Ці правопорушення регламентовані статтею 191 Кримінального кодексу України (ККУ). За них передбачене покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а за певних умов — до 12 років із конфіскацією майна;
службове підроблення. Згідно із статтею 358 ККУ, підробленням вважається умисне внесення неправдивих даних у тендерну документацію або видача неправдивих документів. За це посадова особа може отримати штраф або обмеження волі на строк до 3 років. Якщо неправомірні дії посадовця спричинили тяжкі наслідки, йому загрожуватиме позбавлення волі на строк від 2 до 5 років і штраф;
службова недбалість. Регламентоване статтею 367 ККУ та полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди. Залежно від наслідків винний може понести покарання у вигляді штрафу, обмеження волі на строк до 3 років або й позбавлення волі на строк до 5 років з обмеженням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
прийняття пропозиції чи обіцянки або одержання неправомірної вигоди, а також прохання її надати. Якщо дуже спростити, це про взяття чи вимагання хабара. Регулюється статтею 368 ККУ. Залежно від розміру неправомірної вигоди може каратися штрафом, позбавленням волі на строк до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна.
Довідково: істотною шкодою вважається така, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (2024 року ця межа становить 151 400 грн). Тяжкими наслідками вважаються такі, що у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (2024-го це 378 500 грн).
Кримінальні провадження проходять такі основні етапи:
– досудове розслідування;
– судовий розгляд;
– апеляція та касація (опціонально);
– виконання рішення.
Досудове розслідування починається в той момент, коли відомості про правопорушення внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). За його результатами прокурор повинен або закрити кримінальне провадження, або передати обвинувальний акт до суду, де і встановлюватимуть винуватість людини.
Чи стало більше злочинів у публічних закупівлях?
Останніми роками в Україні відкривають відносно сталу кількість кримінальних справ — у межах 700–800 тисяч щороку. Трохи менше було тільки 2022-го, у перший рік повномасштабної війни, — 606 тисяч. Але от у сфері державних закупівель за останні два роки відбувся бум реєстрації нових кримінальних проваджень. Якщо незадовго до повномасштабного вторгнення їх відкривали по 300–340 на рік, то 2023-го кількість зареєстрованих кримінальних проваджень у цій сфері сягнула 779. За перше півріччя 2024-го їх уже є 674. Тобто частка таких справ у загальній масі збільшилася від 0,04 до 0,19%.
Та лише на основі цих чисел не можна сказати, що у закупівлях різко зросла злочинність, — треба дивитися, що з ними було далі.
Після реєстрації правоохоронці глибше розслідують можливе кримінальне правопорушення. Вони можуть закрити провадження, якщо побачать, що насправді злочину немає. У попередні роки закривали від 110 до 240 кримінальних справ. Для деяких із них це відбувалося досить швидко — того ж року, коли й відкриття. Таких справ було приблизно від 25 до 50. В інших кримінальних провадженнях між моментами реєстрації та закриття минуло більше часу.
Після досудового розслідування справу передають до суду. Враховуючи тривалість попередніх етапів, це може статися не того ж року, коли її зареєстрували, а через один, два чи навіть більше. Власне, за останні роки до суду того ж року передавали від 20 до 40% відкритих кримінальних проваджень. Вони становили від третини до половини справ, які потрапили до суду за цей період. Решта були ще з попередніх років.
Одним із показників, чи справді в публічних закупівлях зросла злочинність, могла би бути кількість обвинувальних вироків суду. Адже саме суд вирішує, чи винна людина. Але саме цієї статистики щодо сфери публічних закупівель у держорганів немає. Вони ведуть облік вироків за статтями Кримінального кодексу, але не за сферами, в яких здійснили злочин. Це недолік, адже без кількості обвинувальних і виправдувальних вироків суду неможливо комплексно оцінити рівень злочинності у сфері, а також якості досудових розслідувань.
Ми в DOZORRO відстежуємо перебіг і результати тих кримінальних проваджень, які зареєстрували завдяки нашим зверненням.
Що зі справами, які відкрили після звернення DOZORRO?
2023 року за нашими зверненнями було відкрито 41 кримінальне провадження — це 5% від усіх справ у цій сфері, зареєстрованих того року. Завищення цін (переплат) у публічних закупівель стосувалися 40 проваджень. Станом на весну 2024 року за двома справами до суду скерували обвинувальний акт, п’ять — закрили за відсутністю складу злочину. Ще по 34 провадженнях тривало досудове розслідування.
2024 року за зверненням команди DOZORRO вже відкрито 22 кримінальні провадження.
Найчастіше правоохоронні органи кваліфікували правопорушення, про які ми повідомляли, за статтею 191 ККУ (заволодіння, розкрадання або привласнення державного майна шляхом зловживання службовим становищем) і статтею 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем).
Замість висновків
Кількість кримінальних проваджень у закупівлях останнім часом суттєво зросла: якщо 2021-го їх зареєстрували 343, то торік — 779. Збільшилася і їхня частка у загальній кількості справ: від 0,04 до 0,19%. До суду тепер передають приблизно не 100, а 180 кримінальних справ на рік.
41 провадження 2023 року зареєстрували за зверненнями DOZORRO — це 5% від загальної кількості.
Водночас лише за цими даними не можна сказати, що в публічних закупівлях стало більше корупції чи інших злочинів. Наразі немає статистики по рішеннях суду. А саме він визначає, чи винна людина і яке покарання вона понесе. У цій статистиці мають бути зацікавлені і уряд, щоб розуміти стан справ у сфері публічних закупівель, і правоохоронці. Тому сподіваємося, що держоргани збиратимуть і такі дані, та закликаємо їх до цього.