У липні 2025 року Володимир Зеленський призначив Ольгу Селих, власницю будівельних компаній, очолити українське посольство в Омані. До системи МЗС вона не мала жодного відношення: лише короткий дипломатичний курс за кілька місяців до призначення. Її компанії вигравали десятки державних тендерів на суму понад 35 мільйонів гривень, частина з яких мала ознаки антиконкурентних узгоджених дій, а серед співвласників – родичі, пов’язані із забороненою партією “Опозиційна платформа – За життя” з орбіти Медведчука. За кілька тижнів до отримання дипстатусу Селих переписала бізнес на сестру Людмилу Дякову – колишню функціонерку місцевої організації ОПЗЖ.
Ольга Селих очолила українське посольство в Султанаті Оман після відповідного призначення Президентом Володимиром Зеленським у липні 2025 року.
І, на перший погляд, новина мала б тішити: вперше жінка очолила українське посольство в Омані. Однак за блискучою обкладинкою та приголомшливим кар’єрним ліфтом ховається низка тривожних фактів, які ставлять під сумнів прозорість призначення та здатність Селих ефективно представляти Україну за кордоном.
До цього призначення вона ніколи не працювала в системі МЗС, офіційно отримавши посаду, хоча до того, виглядає, не мала жодного досвіду в дипломатичній чи державній службі, про що пишуть медіа. Для “підготовки” їй, ймовірно, вистачило курсу для послів у 2025 році. Її кар’єра пов’язана з будівельним бізнесом, тендерами “Укрінформу” та громадськими організаціями, а не з дипломатією. І ось серед 1170 кандидатів саме ця підприємиця виграє конкурс.
Хто така Ольга Селих
Ольга Селих родом з Волині. Має кілька дипломів, про що дізнаємося з профілю на сайті посольства:
2000 – 2005 рр. “Рівненський інститут славістики” Київського університету славістики – Спеціальність – “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”.
2003 – 2009 рр. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого – Спеціальність “Правознавство”.
2003-2003 рр. За обміном студентів навчалася в Братиславі, Словаччина – Univerzita Komenskeho.
2006 – 2007 рр. Курси з підготовки фінансових директорів, курси головного бухгалтера, курси програмування.
2009 р. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – Кандидатські іспити за спеціальністю 12.00.03 Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право з метою отримання ступеня “Доктора філософії”.
21.12.2010 р. Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури – отримала Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю.
2014 р. Fundacja Central European Academy Studies and Certifications przy Uniwersytecie Ekonomicznym w Krakowie – отримання диплома про проходження навчання “Створення та ведення діяльності підприємств на території ЄС”.
28.03.2014 р. Консалтингова компанія “КОРТЕКС” – успішно завершила програму на тему “Відкриття рахунків на офшорні компанії”.
18-19.03.2017 р.
Центр політичної освіти, пройшла навчання за програмою з політичної орієнтації та політичного менеджменту.
2022 р. – по теперішній час. Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України – отримання ступеня вищої освіти доктора філософії за спеціальністю 081 Право.
І тепер про дипломатичну підготовку. У 2025 році навчалася в Державному навчально-науковому закладі післядипломної освіти “Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ” і пройшла навчання за програмою спеціалізованого курсу для Надзвичайних і Повноважних послів. Фактично Селих пройшла лише кількамісячну підготовку перед тим, як очолити українське посольство. Адже в березні 2025 року вона вже закінчила курс, про що повідомляється на сторінці Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС у Facebook.
Отже, для порівняння: типовий кар’єрний дипломат проходить 5–7 років практики.
Ці формальні навички, ймовірно, не компенсують відсутності практичного досвіду в дипломатії, що робить її призначення надзвичайно спірним, а тому, мабуть, і викликало хвилю невдоволення в соціальних мережах під постами про її призначення.
Відгуки, як бачимо, далеко не схвальні. Адже публічна активність Ольги Селих у соціальних мережах викликає не менше запитань, ніж її кар’єрна біографія. У профілі Facebook серед підписок фігурують сторінки російського походження: “Жіночий Рай”, “Я щаслива”, “Все про чоловіків і жінок”, “Світ для тебе”, “Слова, непідвладні часу”.
Від 2022 р., коли російська агресія проти України триває повномасштабно, подібні інформаційні джерела мають виразний пропагандистський відтінок і давно вилучені з українського сегмента мережі. Однак дипломатка продовжує їх підтримувати, демонструючи щонайменше толерантність до контенту країни-агресора?
У публічному житті Селих віддає перевагу світським подіям: бізнес-форумам, гламурним прийомам, концертам і закордонним подорожам.
У соцмережах – переважно фото в розкішних сукнях, з ресторанів і з виставок, жодного натяку на державну діяльність. Її хобі – подорожі та фотосесії в “преміальному” стилі та недешевий вид спорту гольф, що контрастує з образом скромного дипломата, покликаного представляти країну в період війни.
Що задекларувала Ольга Селих
То звідки ж кошти на таке недешеве життя і чим ще володіє посол? Згідно з декларацією, чомусь поданою у 2025 році лише за 2023 рік, Ольга придбала квартиру в столиці ще у 2014 році за 1 908 892 грн.
А у 2020 році нежитлове приміщення обійшлося їй у 2 826 839 грн. Уже під час війни у 2022 році Селих купує дві земельні ділянки за 680 768 грн.
У власності Ольги Селих – TOYOTA CAMRY 2017 року випуску, придбана у 2018 році за 873 976 грн.
І якщо вже говорити про кошти, які зберігає посол, то бачимо наступне: готівкою 7 400 доларів США та на банківських рахунках 102 635 грн.
І ось уже в жовтні 2025 року Ольга Селих подала декларацію про суттєві зміни. Тут вона зазначає дохід від надання майна в оренду – 60 000 грн – і компенсаційні виплати в іноземній валюті за довгострокове відрядження на суму 179 539 грн.
“Будівельна імперія Селих: тендери, сімейний бізнес і слід у “чорному списку” АМКУ”
До призначення послом Селих уже мала значний бізнес-бекграунд, особливо в будівельній сфері та державних тендерах, а також статус адвоката. Вона є співвласницею кількох компаній, деякі з яких фігурували в публічних антикорупційних розслідуваннях антиконкурентних дій під час державних закупівель. З 2008 по 2025 рік керувала ТОВ “Київ Інвест-Буд”, ТОВ “Глобал Строй-Проект” і ТОВ “Інтернешнл Трейдинг Компані”, усі три компанії зареєстровані за однією київською адресою: вул. Глибочицька, 40. І всі компанії у 2025 році Селих успішно переписала на свою сестру Людмилу Дякову.
Її сестра – Людмила Дякова (у дівоцтві Селих) – раніше була лише співвласницею компанії “Електро-Трейдинг Україна”. Ці дві фірми неодноразово вигравали тендери державного агентства “Укрінформ”.
Аналітика відкритих джерел і платформ Prozorro та Clarity Project показує: компанії Селих активно брали участь у державних тендерах, ТОВ “Київ Інвест-Буд” брало участь у понад 280 державних тендерах, перемігши приблизно в 141 з них на суму понад 35 млн грн. Частина закупівель мала ознаки антиконкурентних узгоджених дій: дві або більше пов’язаних компаній подавали документи з ідентичними дефектами друку, при цьому перемагала лише компанія Селих.
Також за кількома компаніями, що належали Селих, відкриті виконавчі провадження за невиконаними фінансовими чи податковими зобов’язаннями. За антиконкурентні узгоджені дії занесені до чорного списку АМКУ.
Антикорупційний штаб подав звернення до АМКУ, результати розгляду ще очікуються.
Отже, як бачимо, родичі та близькі особи Селих є співвласниками компаній, які брали участь у скандальних тендерах. До того ж це, можна сказати, сімейний бізнес, адже чоловік сестри, Дяков Володимир Володимирович, є спеціалістом з виконання робіт, згаданим у тендерній документації ТОВ “Київ Інвест-Буд”.
Посол з родинним слідом ОПЗЖ
Крім того, в Ольги Селих є прямі родинні зв’язки з особами, які брали участь у діяльності забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ). Її сестра, Дьякова Людмила Іванівна (у дівоцтві Селих), у 2019 році обіймала посаду заступника голови місцевої організації партії ОПЗЖ у смт Нова Ушиця Новоушицького району (після 2020 року – Кам’янець-Подільський район) Хмельницької області (№ реєстру 1501120, від 23.05.2019).
Таким чином, наявність близьких родичів, формально пов’язаних із партією, забороненою в Україні у 2022 році, створює додатковий ризик конфлікту інтересів і потенційного впливу на дипломатичну діяльність Ольги Селих.
Отже, якось дивно все це, коли людина без досвіду дипломатії, зі шлейфом сумнівних тендерів, податкових боргів і з родичами, які співпрацювали з ОПЗЖ, отримує статус надзвичайного і повноважного посла. І це вже не кар’єрне рішення, а симптом системи, де бізнес-інтереси та політичні домовленості мають більшу вагу, ніж професійна компетентність і державна безпека.