Ім’я чергового українського злодія та колаборанта Михайла Бакуненка випливло в інформаційному просторі в рамках розслідування «Української правди» про розкішне життя наших співвітчизників у Куршевелі.
Його помітили, коли розгулював в цій курортній місцевості на позашляховику «Роллс-ройс» з українськими номерами КА 5281 НР. Бакуненко був не основним героєм фільму УП «Батальйон Куршевель», тому його там згадали побіжно, і так само побіжно озвучили таку інформацію – «діяльність «Укрнафтобуріння» та його керівника Михайла Бакуненка зараз активно розслідується щодо причетності до підривної діяльності проти нашої країни та виведення коштів з України, у тому числі й на Росію».
Звичайно, Михайла Бакуненка ніяк не зарахуєш до олігархів, але його персона, проте, дуже цікава. Тому що в тому ж розслідуванні УП прізвище Бакуненка згадується разом із прізвищами таких найцікавіших персонажів, як Павло Фукс, Віталій Хомутинник та Ігор Коломойський. Причому зв’язки з Коломойським настільки тісні, що Бакуненка ще кілька років відверто називали ставлеником Коломойського у нафтогазовій сфері.
З нафтогазовою сферою і пов’язана та сама кримінальна справа, яку розслідує СБУ і в рамках якої звучить прізвище Бакуненка – після серії обшуків у партнера Павла Фукса та Михайла Бакуненка, Ігоря Котвицького, суд передав компанію «Укрнафтобуріння» в управління АРМА.
Щоправда, трапилося це, як каже українське прислів’я, «у свинячий голос», тобто через рік після того, як глава «Укрнафтобуріння» Михайло Бакуненко благополучно покинув межі країни, яку разом із Павлом Фуксом, Віталієм Хомутинником та іншими «колегами» грабував на упродовж десятків років.
В епізоді з обшуками у його «старшого» партнера Котвицького йдеться насамперед про приватизацію Сахалінського газового родовища. Яка знаходиться не на Сахаліні на Далекому сході Росії, а в Харківській області. І яке за допомогою Бакуненка та Котвицького було вкрадено в України Павлом Фуксом.
Довідка: Павло Фукс – російський та український олігарх, засновник девелоперської компанії Mos City Group, яка володіла такими об’єктами у Москві, як готель “Аеростар” та СК “Олімпійський”. Сам Родом із Харкова. Входить до 100 найбагатших людей України. З 2021 року перебуває під санкціями РНБО. Пов’язаний із кількома російськими ОЗУ, для яких відмивав гроші.
Ігор Котвіцький – український бізнесмен та політик. Народний депутат України VІІІ скликання від «Народного Фронту». Вважається бізнес-партнером колишнього міністра МВС Арсена Авакова. 2015 року ЗМІ назвали його найбагатшим депутатом у Верховній Раді – у декларації він вказав суму на рахунках у 970 млн гривень. У березні 2022-го його дружина вивезла через кордон 28 мільйонів доларів та 1,3 мільйона євро, гроші виявили угорські прикордонники, а ось українці не побачили.
Павло Фукс, користуючись грошима російської мафії та допомогою Котвицького у 2015 році, почав енергійно входити на український нафтогазовий ринок, скуповуючи активи наближених до Януковича бізнесменів, які втекли до Росії.
Серед таких виявилося Сахалінське нафтогазове родовище, запаси газу в якому оцінюються 15 мільярдів кубометрів. Воно було підім’яте свого часу Едуардом Ставицьким, міністром енергетики в уряді Азарова.
Оформлено родовище було на ТОВ “Голден Деррік”, яким Ставицький володів через офшори. У 2017 році «Голден Деррік» змінило назву на «Іст Юроуп Петролеум».
Що цікаво – за часів Ставицького третина компанії належала державі через НАК «Надра України», але після зміни власника вона вийшла із «Годен Деррік».
Частка держави опинилася в руках ТОВ «Авант трейд лімітед», власником якого є Віталій Лупето, він же – директор «Іст Юроуп Петролеум»
І тут і виникає ПАТ «Укрнафтобуріння», яке брало участь у спільному проекті та розробляло Сахалінське газове родовище разом із «Іст Юроуп Петролеум». Офіційно «Укрнафтобуріння» належить кільком фірмам з Кіпру, Нідерландів та Великобританії, а її директором і Михайло Бакуненко. Але за ним та закордонними фірмами стоять Павло Фукс та його партнери Ігор Коломойський та Віталій Хомутинник.
У зв’язку з тим, що Укрнафтобуріння розробляє Сахалінське газове родовище, цікаві кілька речей. Перша – репутація ПАТ «Укрнафтобуріння» у ЗМІ та санкції, під якими воно перебуває.
Репутація фірми вкрай негативна, як і її директор Михайло Бакуненко. Але, на відміну від ПАТ «Укрнафтобуріння», прізвища її керівника у списках санкцій від РНБО України чомусь досі немає.
Цікавими є і фінансові підсумки фірми, якій належить Сахалінське газове родовище із запасами газу в 15 мільярдів кубів.
Секрет збитковості простий – розробку родовища веде «Укрнафтобуріння», а державну частку в ньому давно передано структурам Фукса. Тому й демонструються суцільні збитки – контролювати справжній стан нікому. Звідси й ті валізи з готівкою, які вивезла дружина Котвицького з України – адже саме завдяки його сприянню державна частка в «Іст Юроуп Петролеум» перекочувала до рук Фукса.
Де і як Михайло Бакуненко зійшовся із Павлом Фуксом – достеменно невідомо. Але відомо, що в «нульових» Бакуненко працював у Москві, компаніях Goldman Sachs і Renaissance Capital. У той же час у Москві як мийник мафіозних грошей знаходився і Павло Фукс, який втік туди з Харкова після якоїсь вкрай неприємної історії.
Існує й інше підтвердження зв’язків Бакуненка та Фукса. Це компанія «Веста», яка у 2019-2021 роках активно скуповувала проблемну заборгованість банків на Prozorro.Продажі. 2021 року вона потрапила у скандал із «чорними нотаріусами», а Мін’юст позбавив кількох нотаріусів, які оформляли на користь «Вести» підроблені документи, ліцензій.
Як виявили “Наші гроші”, люди, які, судячи з офіційних документів, контролюють “Весту”, пов’язані з Фуксом. Так, у червні 2020 року дозвіл на опосередковане володіння 74,25% у статутному капіталі «Вести» отримала Ліліан Бакуненко – дружина голови «Укрнафтобуріння» Михайла Бакуненка. У 2017 році програма «Схеми» зафіксувала Фукса та Михайла Бакуненка, а також бізнесмена Віталія Хомутинника на одному приватному літаку.
Також у червні 2020 року дозвіл на опосередкований контроль над 24,74% «Вести» отримав Андрій Волков. Він представляв інтереси «Австро-Угорської лізингової компанії» Фукса під час підписання мирової угоди з «Київським метрополітеном».
Він же разом із Михайлом Бакуненком роздавав неодноразові інтерв’ю про спільну діяльність зі скупки проблемних активів:
Причому про походження капіталів, за які масово купувалися ці активи – а йшлося про сотні мільйонів доларів – не йшлося. Тема старанно обходилася мовчанням. Втім, що можна було сказати – що гроші належать Фуксу та російським ОЗУ?
Тоді було б інше логічне питання – а навіщо Павло Фукс на російські гроші скуповує українські активи? Ось тема й обходилася мовчанням. До нас долітали лише відлуння, які ретельно вуалірувались матеріалами на замовлення про те, що «гроші, забрані в олігархів, будуть вкладені в українську економіку».
Щоправда, не уточнювалося, яким саме чином. Якщо таким, як із Сахалінським родовищем, який при рекордних запасах газу демонструє мільйонні збитки, то тоді зрозуміло. Тому що явне пограбування України і викачування її активів на користь росіян.
Але на цьому тлі незрозуміло, як саме Михайло Бакуненко вільно виїхав із країни власним автомобілем, на якому тепер роз’їжджає Куршевелем. І, мабуть, що виїхав він не з порожніми кишенями, раз за рік, що минув від його від’їзду, не продав свій «Роллс-ройс», а й далі ним користується.
Але тоді виникають питання до держави Україна, яка за минулий рік не поворухнула навіть пальцем, щоб накласти санкції на спонсора російського фашизму, який вкраденими в Україні грошима довгі роки годував Росію, і не почухалося, щоб оголосити відвертого колаборанта Михайла Бакуненка у розшук. Чи боїмося в результаті розслідування вийти на своїх?