8 вересня 2025 року Державна податкова служба України запустила мережу з 20 регіональних офісів податкових консультантів в обласних центрах та Києві. У кожному офісі — шість і більше співробітників. Загалом до роботи залучили близько 1,5 тисячі податківців. Формально — заради допомоги платникам податків. Фактично — заради створення нової громіздкої та вкрай сумнівної за ефективністю структури коштом бюджету.
Вже в листопаді, через два місяці після запуску, заступник голови ДПС Сергій Лисеюк на форумі «TAX & BUSINESS TALKS — A2B FORUM» відзвітував про понад 16 тисяч наданих консультацій. Цифра звучить солідно, поки не починаєш рахувати. У середньому вся мережа офісів видає близько 348 консультацій на день. Якщо розділити цей обсяг на 1,5 тисячі співробітників, виходить приблизно 5–6 консультацій на місяць на одного «консультанта». Фактично — одна консультація раз на кілька робочих днів.
За таких показників говорити про ефективність неможливо. Зате можна говорити про витрати. Це приміщення в обласних центрах, ремонти, оснащення робочих місць, комунальні платежі та, головне, заробітна плата. За даними дашборда Мінфіну, середня зарплата співробітника ДПС у вересні 2025 року становила 63,9 тис. грн. Загальна чисельність служби — 19 842 особи. Тобто ДПС без зрозумілих пояснень вивела одразу 7,6% персоналу в окрему мережу з мінімальною віддачею. Виникає логічне запитання: або в службі надлишок кадрів, або решта функцій виконуються формально.
Окремої уваги заслуговує риторика. Той самий Сергій Лисеюк публічно заявив, що консультації в офісах надаються «безплатно». Це типовий приклад чиновницького мислення, де бюджетні витрати сприймаються як щось абстрактне. Жодних «безплатних» послуг тут немає — за них платять платники податків. Державні гроші — це завжди гроші громадян.
Найпоказовіше — мережа створена на тлі вже наявних і законодавчо закріплених інструментів. Індивідуальні та узагальнювальні податкові консультації прямо передбачені Податковим кодексом, мають юридичний статус і можуть використовуватися платниками податків у судах. Єдиний реєстр ІПК працює з 2017 року. Тільки за 2023 рік до нього внесено 4 990 ІПК, за 2024 — 6 031, за січень–жовтень 2025 року — вже 5 852. Працюють Інформаційно-довідковий департамент ДПС, контакт-центр, ресурс ЗІР, розділ «Онлайн-навчання», офіційні листи та роз’яснення.
Консультації офісів не мають жодного юридичного статусу і не дають платникам податків інструментів захисту. По суті, ДПС сама визнала, що не справляється з ефективним використанням власних механізмів, і замість їхнього покращення вирішила створити ще одну структуру з тисячами співробітників.
Замість підвищення якості ІПК, повернення повноцінної практики узагальнювальних податкових консультацій та розвитку цифрових сервісів, ДПС обрала найвитратніший і найменш результативний шлях — офлайн-офіси з мінімальним навантаженням. Особливо цинічно це виглядає на тлі постійних заяв про цифровізацію та скорочення контактів чиновників з бізнесом.
В умовах війни та дефіциту ресурсів така модель — це не управлінська помилка, а демонстрація безвідповідального ставлення до грошей платників податків. Державна податкова служба та Мінфін зобов’язані пояснити, скільки коштує ця мережа, для чого вона створена і чому 1,5 тисячі співробітників зайняті діяльністю, ефективність якої виражається п’ятьма консультаціями на місяць. Поки що все це виглядає як імітація корисної роботи коштом бюджету.