Національне антикорупційне бюро 2 серпня повідомило про викриття злочинної групи, яку створили народний депутат від “Слуги народу” Олексій Кузнєцов та колишній голова Луганської військової адміністрації Сергій Гайдай.
НАБУ стверджує, що вони організували закупівлю дронів та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБів) для Нацгвардії за завищеними цінами та привласнили понад 4 мільйони гривень — 30% від суми контрактів. Захисники Кузнєцова та Гайдая вважають підозру необґрунтованою. 4 серпня Вищий антикорупційний суд заарештував обох підозрюваних з можливістю вийти під заставу в 8 та 10 мільйонів гривень.
Це перша гучна справа антикорупційних правоохоронних органів після того, як влада забрала та знов повернула їхні повноваження, зазначає СУСПІЛЬНЕ.
Побувавши на перших судових засіданнях у цій справі, Суспільне розповідає, як саме, за версією слідства, Кузнєцов та Гайдай наживалися на оборонних закупівлях, хто ще може бути причетний до цих схем, та що підозрювані кажуть у своє виправдання.
“Були махінації. Абсолютно аморальні”
Другого серпня в соцмережах президента Володимира Зеленського з’явився пост про зустріч із директором Національного антикорупційного бюро та головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони доповіли, що спіймали на хабарі народного депутата й кількох чиновників.
Ця зустріч відбулася невдовзі після невдалої спроби влади обмежити незалежність НАБУ й САП. Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада раптово ухвалила закон, який дозволив генпрокурору втручатися в їхні розслідування й передавати підслідні цим антикорупційним органам справи в інші відомства. Це викликало масові протести і вже 31 липня парламент повернув НАБУ й САП усі повноваження.
Офіційні пости про викриття народного депутата було написано так, наче конфлікту й не було. НАБУ і САП подякували президенту за “підтримку на найвищому рівні”, а Зеленський зауважив, як “важливо, що антикорупційні інституції працюють незалежно”.
Згодом виявилось, що викритий депутат — це Олексій Кузнєцов, бізнесмен з Сіверськодонецька, який обирався там від “Слуги народу”. За іронією долі, він голосував і за позбавлення НАБУ й САП повноважень, і за їх повернення.
САП заявила, що Кузнєцов був співорганізатором злочинної групи, яка розробила корупційну схему на закупівлі безпілотників та засобів радіоелектронної боротьби для армії. За версією слідства, Кузнєцов створив цю групу разом із Сергієм Гайдаєм, ще одним уродженцем Сіверськодонецька, який з 2019 року керував Луганською обласною військовою адміністрацією.
Він звільнився у 2023 році, коли росіяни окупували майже всю область, і розглядався на посла України в Казахстані. Але призначення зірвалося й Гайдая відправили на Закарпаття керувати Мукачівським районом, який він вже очолював з осені 2015-го до осені 2018-го. Опинившись на тиловій посаді, чиновник зберігав зв’язок з фронтом: заснував благодійний фонд і, як волонтер, часто відвозив військовим техніку.
2 серпня, поки вдома у Гайдая ще тривав обшук, новопризначена прем’єрка Юлія Свириденко скликала позачергове засідання Кабміна, який його звільнив. У той же день фракція “Слуги народу” в парламенті призупинила членство другого підозрюваного, Кузнєцова, та звільнила його з посади голови луганської обласної парторганізації.
За версією слідства, до групи Кузнєцова-Гайдая також входили двоє менеджерів компанії-виробника дронів “Акоптерс”, командир частини Нацгвардії та голова військової адміністрації міста Рубіжне Андрій Юрченко. Останнього президент теж одразу звільнив.
“На жаль, це були махінації на закупівлях РЕБ та FPV. Абсолютно аморальні. Має бути повна та справедлива відповідальність за це”, — сказав Зеленський у вечірньому зверненні.
“Зараз є таке негласне правило, що домашнє завдання — це 50 відсотків [від суми контракту], — каже на записі Сидельникова. — Враховуючи, що виробник заробляє 3 або 5 [відсотків], а якщо він хоче контракт, 50 він має віддати. Як вони діляться? 20 бере той, хто виділив гроші (громада), 20 бере військова частина, 10 бере конкретно командир, і 10 бере посередник, тобто Льоша… Льоша — це та людина, яка виділяє бабки”.
За словами прокурора, Льоша — це депутат Олексій Кузнєцов. А те, що він “виділяє бабки” означає, що нардеп домовляється про виділення грошей для військових закупівель.
За даними слідства, голова Рубіжного Юрченко домовився, що дрони отримає військова частина Нацгвардії, яку очолював його колишній однокурсник Василь Мишанський. У квітні той підписав з “Акоптерс” контракт на закупівлю дронів. За даними слідства, учасники групи домовились, що “домашнє завдання” в цій схемі складатиме 30 відсотків — тобто понад 3 мільйони гривень.
Аби виконати умови контракту й виробити дрони, компанія закупила в Китаї деталі на $105 тисяч. Але, як стверджує слідство, виробник отримав у фіктивної фірми з Великобританії документи про те, що він купив ці деталі в них за $190 тисяч — на 85 тисяч дорожче. Ці 85 тисяч “Акоптерс”, за версією слідства, витратив на “домашнє завдання”. На записах, які процитував прокурор, Кузнєцов довго обговорює з іншими підозрюваними, як саме ділити між ними суму хабаря. До чого вони домовились, прокурори на суді не пояснили.
17 червня нардеп подзвонив директорці фірми-виробника Сидельниковій і попросив покласти $43 тисячі з “домашнього завдання” в сім конвертів: $24,125 в один і по $3150 в шість інших. За даними САП, того ж дня сам Кузнєцов забрав ці гроші в офісі “Акоптерс”. Півтори тисячі доларів із цих грошей 2 серпня НАБУ знайшло під час обшуку у Сергія Гайдая в Ужгороді: 14 стодоларових купюр у квартирі й ще одну в гаманці.
“Щоб усе купили, треба всім казати “дякую”
Другий епізод у справі стосується закупівлі РЕБів. У березні та ж Рубіжанська адміністрація виділила на це 5 мільйонів гривень — для тієї ж частини Нацгвардії. НАБУ записало, як Кузнєцов підшукує виробника РЕБів і обговорює це з підприємцем на ім’я Тимофій.
— Я Олексій, депутат від Луганської області, друг Сергія Гайдая. Ми постійно возимо військову техніку на схід. Зараз у мене є можливість заганяти субвенції на бригади. Щоб загнати субвенцію, щоб все купили, треба всім казати “дякую”, — натякає депутат на відкат.
— Так, звісно, — відповідає Тимофій.
— Тому мені треба буде, щоб у прайсі, в якому вже є 10 [відсотків від суми контракту], треба зробити дельту 20. Щоб загалом дельта була приблизно 30.
З Тимофієм депутат так і не домовився, але замовлення взялась виконати компанія “Ювітек” підприємця Олександра Дорофєєва. На суді прокурор сказав, що Дорофєєв негласно співпрацював із НАБУ й записував усі розмови з Кузнєцовим та рештою підозрюваних. На записах вони домовляються про “дельту” в 30% і довго обговорюють, як саме ділити відкат.
27 липня військова частина підписала контракт із виробником. Через кілька днів, як стверджує слідство, підприємець подзвонив Гайдаю і спитав, коли і як передати “дельту”. 2 травня підприємець зустрівся з Кузнєцовим та командиром військової частини Мишанським у ресторані в Печерському районі Києва й передав їм гроші. Мишанський поклав у барсетку 250 тисяч гривень. Кузнєцов забрав ще 900 тисяч і пішов із зустрічі першим. Коли він сів у автівку, його зупинили працівники НАБУ, які знайшли в автомобілі частину хабаря.
Пізніше з ресторану пішов нацгвардієць Мишанський. На виході його також затримали. На суді прокурор сказав, що підозрюваний намагався викинути барсетку з грошима. Але на відео, яке опублікувало саме ж НАБУ, видно, що Мишанський просто випускає сумку з рук, коли правоохоронці починають його затримувати.
Прокурори просили ВАКС відправити під варту всіх підозрюваних, оскільки на волі вони можуть завадити слідству, вплинути на свідків, скоїти інші злочини, або втекти, користуючись своїми зв’язками.
САП оголосила Кузнєцову та Гайдаю підозри в розкраданні бюджетних грошей та отриманні хабара, а також подала клопотання про їхній арешт із можливістю вийти під заставу в 30 мільйонів гривень. Вищий антикорупційний суд розглянув їх 4 серпня.
На засіданнях прокурори детально описали схему, яку, за даними слідства, використовували підозрювані. “Не пізніше березня 2025 року Кузнєцов, маючи довірливі стосунки з Гайдаєм, вирішили створити організовану групу для заволодіння бюджетних коштів в особливо великих розмірах та одержання неправомірної вигоди”, — стверджує обвинувачення.
Вони підшукували військово-цивільні адміністрації, які планують виділяти гроші на обладнання для армії. Паралельно Кузнєцов і Гайдай, використовуючи свої зв’язки, домовлялися з командирами військових частин та постачальниками обладнання, аби продавати техніку за завищеними цінами, а решту забирати собі як відкат. Слідство задокументувало два таких випадки — але вважає, що їх було більше.
Перший епізод стосується закупівлі безпілотників. За даними слідства, у лютому Гайдай домовився з головою адміністрації Рубіжного Андрієм Юрченком, щоб той виділив на закупівлю дронів 10 мільйонів гривень. Водночас Кузнєцов та Гайдай вели перемовини з виробником дронів. НАБУ стверджує, що таємно записали, як директорка компанії Євгенія Сидельникова завуальовано обговорює з колегою схему, про яку вийшло домовитись. Прокурор на суді прочитав деякі фрагменти цих записів. Під час розмов Сидельникова, як і інші підозрювані, називають розмір хабара кодовими словами “домашнє завдання” або “дельта”.
“Жоден не може сказати, що я вимагав гроші”
Нардеп Кузнєцов на суді нічого не сказав щодо підозри — зазначив лише, що нікуди не збирається тікати.
“Я протягом трьох років займаюсь волонтерською діяльністю, їжджу на схід щомісяця. А те, що я за кордон виїжджав — то були офіційні відрядження”, — сказав він.
Його адвокати наполягали, що підозра необґрунтована. Щодо першого епізоду — на думку захисту, слідство не довело, що дрони закупили на $85 тисяч дорожче, адже економічну експертизу щодо цього не проводили. Відповідно, розкрадання бюджетних грошей, на думку адвокатів, є лише припущенням. А щодо епізоду з РЕБ, то, за словами захисту, слідчі не задокументували те, як викривач передав Кузнєцову в ресторані 900 тисяч гривень.
“Дійсно, в транспортному засобі було виявлено грошові кошти, які нібито заздалегідь були помічені… Але як вони там опинились? Ніхто про це не казав. [Мого] клієнта з пакетом в руках не ловили”, — сказав адвокат Владислав Марченко.
Під час перерви в засіданні кореспондент Суспільного запитав у Кузнєцова, що за гроші детективи НАБУ знайшли в його машині — він відмовився відповідати.
Сергій Гайдай також заперечив свою вину, але конкретні епізоди зі справи не коментував. Він наполягав, що займається законною волонтерською діяльністю та “нон-стоп на зв’язку з військовими”.
“Я постійно щось шукаю, підключаю підприємців. Тут звучали прізвища якихось підприємців. Але тих, із ким я спілкуюсь, набагато більше. І жоден не може сказати, щоб я хоча б раз у когось вимагав гроші”, — заявив він.
Він визнав, що підприємці, з якими він контактує, заробляють на військових поставках та інколи пропонують йому винагороду. Але Гайдай стверджує, що в таких випадках він пропонує передати гроші військовим чи на інші потреби фронту.
Як саме в нього опинилися мічені $1,5 тисячі, Гайдай запевнив, що не знає.
“У мене величезна кількість різних потоків по різних напрямках допомоги військовим. Наприклад, якась компанія попросила придбати якийсь там мавік. Каже: “Ми купимо, але через два тижні”. А я кажу: “Не можу через два тижні, тому що я їду післязавтра. Якщо я зараз куплю, ви мені потім гроші повернете?”. Вони кажуть: “Окей, повернемо. Можливо, таким чином вони (мічені купюри — авт.) в мене опинилися”, — сказав Гайдай.
Його адвокати наполягали, що НАБУ незаслужено визнало його співорганізатором злочинної групи — бо, судячи з записів прослуховування, усі основні вказівки дає Кузнєцов.
Крім Кузнєцова й Гайдая у справі ще четверо підозрюваних: Сидельникова та Марченко з “Акоптерс”, ексголова Рубіжного Юрченко та нацгвардієць Мишанський. Жоден із них вини не визнав. Мишанський сказав, що погодився співпрацювати з Кузнєцовим, тільки щоб його частина отримала дрони й РЕБи, і звинувачення проти нього — “підстава”. Він визнав, що взяв 250 тисяч у виробника дронів — але не для себе, а на потреби військової частини.
Вищий антикорупційний суд заарештував усіх шістьох підозрюваних, але визначив їм різні розміри застави. Кузнєцов може вийти з СІЗО за 8 мільйонів гривень, Гайдай — за 10, нацгвардієць Мишанський — за 2, голова Рубіжного Юрченко — за 6, менеджери компанії-виробника дронів — за 15 та 2. Поки ніхто з них застави не вніс. На оскарження рішення суду заарештовані мають пʼять днів.