Колишнього прокурора прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Олександра Росінського звільнили від покарання за отримання хабаря у 7,5 тис. доларів через зволікання Офісу генпрокурора.
Про це редакція 368.media дізналася з ухвал судів у кримінальному провадженні № 62020100000001036 за ч. 3 ст. 368 КК.
Відповідно до обвинувального акту, Росінський умисно створив умови, за яких особа була вимушена надати хабаря, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів.
За його вказівкою 5 тис. доларів перерахували на банківський рахунок нерезидента Dongil Trading. Гроші призначалися за невчинення ним дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за не проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні щодо ТОВ «Кота лопстік», не перешкоджання здійснення цим товариством господарської діяльності, можливе не притягнення до відповідальності службових осіб товариства у кримінальному провадженні №42020161010000068 від 6 квітня 2020 року.
Вже 20 червня, за даними слідства, Росінський на той же рахунок отримав 2,5 тис. гривень за не проведення розслідування стосовно посадових осіб ТОВ «С-лайн лоджистик».
До поля зору військового прокурора ці, а також інші комерсанти потрапили після порушення кримінального провадження щодо ймовірного зловживання службовим становищем (ч.2 ст.364 КК) з боку очільників Одеського прикордонного загону — першого заступника начальника відділу прикордонної служби — начальника відділу прикордонної служби «Одеса», підполковника Ігоря Шульги та начальника відділу інспекторів прикордонної служби, капітана Матейка.
Прикордонникам закидали змову з митними брокерами та службовими особами компанії W8shipping, що займається імпортом іномарок зі Сполучених Штатів Америки. Мовляв, завдяки їхнім діям на постах «Одеса порт» та «Одеса-Центральний» кінцевих покупців автівок чекали штучні перешкоди з оформлення транспортних засобів, внаслідок чого розмитнення кожної машини додатково дорожчало на 70 доларів. З матеріалів судового реєстру з Одеської митниці була вилучена документація стосовно імпорту іномарок за останні три роки понад 30 суб’єктами господарювання. У подальшому, згідно фабули справи Росінського, військовий прокурор почав «кошмарити» брокерів. А паралельно через посередників доводив до комерсантів інформацію про встановлені (в залежності від обсягів імпорту та марок машин) розцінки, сплата яких призведе до розблокування роботи підприємств.
Росінському оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але так і не судили за хабарництво. Додамо, що справу у суді з боку обвинувачення підтримував прокурор Ярослав Кавацюк. Обвинувальний акт направили до суду у квітні 2021 року.
Захист експрокурора вказував, що з боку обвинувачення допущено порушення строку досудового розслідування у вказаному провадженні, оскільки про підозру його підзахисному було оголошено 26 червня 2020 року, строк досудового розслідування був продовжений до дев’яти місяців, тобто до 26 березня 2021 року і закінчився саме 29 березня. Але в порушення норм кримінального процесуального закону, на думку захисту, поза межами строку досудового слідства органом досудового розслідування були вчинені процесуальні дії, а саме — складання обвинувального акту, вручення його копії та направлення його до суду.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що 23 березня підозрюваному та його захиснику було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання доступу до матеріалів кримінального провадження. На усне клопотання сторони захисту, того ж дня, стороні захисту було надано доступ до частини матеріалів кримінального провадження, а саме двох томів із восьми наявних, які знаходились в прокурора. Листами від 25 березня захист повідомив, що їм нібито фактично надано доступ до усіх матеріалів кримінального провадження, з якими вони ознайомилися в повному обсязі, без обмежені у часі. В той же час їхні повідомлення про ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження не відповідає дійсним обставинам справи, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 23 березня.
З метою продовження виконання вимог ст. 290 КПК 31 березня, оскільки сторона захисту жодного разу для ознайомлення з матеріалами не з’явилися, направлені повідомлення про дату, час та місце для продовження ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не повідомили.
На думку суду з моменту початку фактичного ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, строк досудового розслідування зупинився 23 березня та залишок його становив чотири дні.
Вже 25 березня Росінський та адвокат направили на пошту Офісу генпрокурора та ДБР письмове підтвердження факту надання доступу до матеріалів кримінального провадження. Того ж дня вони направили ще одного листа про відсутність у сторони захисту будь-яких речових доказів або їх частин, документів або копій з них, які сторона захисту має намір використати як відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Відповідно, строк досудового розслідування відновив свій сплив з 26 і закінчився 29 березня (коли спливли 4 дні, що залишалися до його закінчення). Але прокурором не було надано суду рішення слідчого судді про продовження строку досудового розслідування у встановленому законом порядку. У подальшому, за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення 14 квітня слідчим суддею Голосіївського районного суду Києва ухвалено рішення, яким встановлено строк ознайомлення підозрюваному ОСОБА_3 до 21 квітня включно.
Разом з тим, виходячи з клопотання слідчого, слідчий суддя встановив, що захисник і підозрюваний не надали слідчому поважних причин, які б перешкоджали їм прибути до нього для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, зазначене вище викликає обґрунтований сумнів щодо дійсних мотивів і мети звернення сторони обвинувачення з таким клопотанням, зважаючи на те, що ознайомлення з матеріалами є правом, а не обов`язком, яке захист використав на власний розсуд з огляду на умови його забезпечення слідчим, фактично підтвердивши реалізацію ними такого права у передбачений законом спосіб. Оцінюючи добросовісність наведеної процесуальної поведінки сторін кримінального провадження, суд вважає слушними аргументи захисту про те, що такі дії сторони обвинувачення переконливо свідчать про недостатність (брак) в останньої часу для належного завершення досудового розслідування, виконання вимог ст. 290 КПК, складання обвинувального акта та звернення з ним до суду в межах строку досудового розслідування.
Разом з тим сама по собі наявність вказаної ухвали про встановлення строку для ознайомлення, у тому числі і ухвала про виправлення описки у вказаній ухвалі, не свідчить про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, який після закінчення поновленню не підлягає, оскільки такі обставини не були предметом перевірки слідчого судді при вирішені зазначеного клопотання й відповідно в такій ухвалі не встановлені.
Відтак, обвинувальний акт був складений слідчим та затверджений прокурором 22.04.2021 року, який надійшов до суду 26 квітня 2021 року, поза межами строку досудового розслідування. Суд вирішив задовільнити клопотання захисника щодо закриття справи через закінчення строків досудового розслідування.
Росінського звільнили від кримінальної відповідальності. Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, залишити без задоволення, а ухвали Приморського районного суду та Одеського апеляційного суду від 2 вересня 2021 року щодо Росінського – без зміни.