Міноборони закуповує пластикові фляги для Збройних Сил України більш ніж втричі дорожче ринкових цін. Так, лише протягом 2024 року в Міноборони через «Державний оператор тилу» (ДОТ) витратили понад 54 мільйони гривень на 153 тисячі армійських пластикових фляг для ЗСУ з Китаю.
Про це йдеться у розслідуванні видання «NGL.media».
Міноборони закуповує пластикові фляги для Збройних Сил України більш ніж втричі дорожче ринкових цін.
Так, лише протягом 2024 року в Міноборони через «Державний оператор тилу» (ДОТ) витратили понад 54 мільйони гривень на 153 тисячі армійських пластикових фляг для ЗСУ з Китаю.
«Уся відмінність з американськими втричі дешевшими аналогами – напівпрозорий пластик і напис «Власність ЗСУ, не для продажу», трошки інше різьблення на кришці та петля-утримувач», – ідеться в матеріалі розслідування.
Порівняльне фото американської (зліва) та української (справа) армійських фляг
Також варто зазначити, що фірми «Колтрейн» і «Суперформ», з якими ДОТ уклав угоди, не мають власного виробництва і замовляють фляги у Китаї, до того ж в одного виробника – «Taizhou Huangyan Sigg Mold Co».
Утім, ще більш цікаво те, що на маркетплейсі «Alibaba.com» фляга від даного виробника, яку закуповують для ЗСУ, коштує по 3,85 долара (154 гривень) за одну штуку, а фляги американського зразка з непрозорого пластику взагалі продаються по 0,73 долара (29 гривень) за штуку.
«Як думаєте, чи може на тендері для ЗСУ перемогти постачальник фляг для армії США? Ні! Я серйозно, просто без шансів! Бо умільці з Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Міноборони (ЦУР) прописали специфічні технічні умови для української фляги – розміри та форма як в американській, але сюди додали інший пластик (в американській він не прозорий, а у нас напівпрозорий), трохи інша форма кріплення кришки, ну і дискредитаційна вимога у нанесені напису «Власність ЗСУ, не для продажу» на самій флязі», – обурюється скандалом ветеран війни Олег Симороз.
Публікація Олега Симороза
Окрім цього, розслідувані зазначають, що протягом цього року ДОТ чотири рази намагався закупити пластикові фляги для ЗСУ.
Перші дві закупівлі за спрощеною процедурою (у січні та квітні) були скасовані, а участь в даних торгах брали три різні компанії, які були готові продати 100 тис. фляг менше ніж за 20 млн гривень, але замовник відхилив усі пропозиції.
«Однією з причин стала відсутність актів відповідності технічній специфікації Міноборони. Згодом ДОТ вирішив укласти пряму угоду з ТОВ «Колтрейн» і загальна вартість угоди при цьому зросла майже вдвічі – до 35,5 млн гривень. Раніше ця компанія не продавала фляги бюджетним замовникам. Представники ДОТ пояснили таке рішення нагальною потребою у флягах і тим, що запропонована «Колтрейн» ціна була нижчою, ніж в інших компаніях, до яких звертався ДОТ», – стверджують журналісти та додають, що за кілька тижнів після того Держоператор тилу уклав ще одну угоду за процедурою спрощеної закупівлі з ТОВ «Суперформ» на 53 тис. фляг майже за 18,8 млн гривень.
Користувачі Мережі одразу ж прозвали фляги «золотими» та нагадали попередні скандали з закупівлями яєць та одягу для ЗСУ.
Люди висловлюють своє обурення масштабами грошових махінацій та вже навіть не можуть підрахувати вкотре відбувається одне і теж, а також дивуються чому винні лишаються не покараними.
Реакція користувачів Мережі
Викликає ряд запитань й сумнівна репутація фірм «Колтрейн» і «Суперформ», з якими ДОТ уклав угоди.
До прикладу, ТОВ «Суперформ»,було засноване лише пів року тому 27-річним Владиславом Лихосенком із Запоріжжя. Втім, лише за два останні місяці, дане ТОВ уклало п’ять угод з Нацгвардією та Міноборони майже на суму понад 310 млн гривень.
«Лихосенко уже намагався працювати з Міноборони. У 2022 році заснував ТОВ «Професійне спорядження», що збанкрутувало уже через рік. На компанії лишилися 410 тис. гривень боргу постачальникам і ще понад 970 тис. гривень штрафів за протермінування поставок Міноборони за чотирма договорами, укладеними у квітні та травні 2022-го. Чоловік буквально за місяць до старту справи про банкрутство передав ТОВ «Професійне спорядження» у власність Андрію Іванову, а незабаром заснував ТОВ «Суперформ», – йдеться в матеріалі розслідувачів.
Крім того, непевну репутацію має і ТОВ «Колтрейн», яку заснували Ольга Чубенко та Лідія Хоменко, адже на них, крім даної фірми, зареєстровані й сотні інших компаній в Україні – так Чубенко є власницею 1166 компаній, а Хоменко фігурує у 68 компаніях.
Журналісти стверджують, що дані компанії-посередники з закупівель зароблять від 12 млн гривень і до 15 млн гривень на контрактах та зазначають, що вкластися у визначені договором терміни поставки можна тільки за умови, що на момент підписання контракту фляги вже були на складі в Україні.
Справа в тому, що «Колтрейн» мав поставити ДОТ партію фляг упродовж 19 днів із моменту укладання контракту, пізніше термін поставки продовжили ще на 15 днів.
Проте, щоб виготовити 100 тис. фляг у Китаї і доправити їх на склад в Україні, знадобиться щонайменше 4,5 місяці.
«Фляги із написом «Власність ЗСУ, не для продажу», навряд чи купить хтось, окрім Міноборони. Виходить, що заздалегідь придбати 100 тис. фляг можна або маючи гарантію отримання контракту, або ж невиправдано ризикуючи кількома мільйонами гривень», – ведуть далі журналісти.
Своєю чергою в державній агенції «Державний оператор тилу», яка власне і забезпечує потреби ЗСУ, коментуючи скандал пояснили, що не змогли придбати більш дешевший аналог фляг для військових, бо український виробник не отримав відповідний акт від управління Міноборони, яке займається супроводженням матзабезпечення ЗСУ.
«ДОТ закуповує товари відповідно до технічних специфікацій (описів продукції), які формує Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ», – заявили там в коментарі для «Української правди».
Одночасно видання «Наші гроші» проаналізувало наявні дані в «Прозорро» та, власне, матеріали розслідувачів і дійшло висновку, що у такій ціні на дешевий китайський товар винні представники Центрального управління розвитку розвитку та супроводження матеріального забезпечення Міноборони (ЦУР).
У виданні даний підрозділ охарактеризували як той, що спеціально вигадує технічні «заточки», під які потрапляють лише «потрібні» товари.
Кожен постачальник, який має намір постачати свою продукцію для ЗСУ, має отримати від ГУРСМЗ акт відповідності вимогам технічної специфікації. Без цього документа ДОТ не підписує договір, навіть якщо учасник запропонував найнижчу ціну, що і сталося під час закупівель ДОТ армійських фляг.
«Двічі переможцем аукціону ставав український виробник і двічі результати закупівель були скасовані через неотримання компанією акту відповідності ГУРСМЗ», – ідеться в матеріалі видання.
Додаткове пояснення від ДОТ стосовно закупівлі
У ДОТ також стверджують, що виділили два місяці між першою та другою закупівлями, щоб український виробник встиг отримати цей акт та міг бути законтрактований, але цей документ йому так і не видали.
Після того як скандал набрав розголосу, в Міністерстві оборони пообіцяли запустити процес зміни керівництва та реорганізації Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (ГУРСМЗ).
Про це повідомили в пресслужбі міністерства.
Публікація Міністерства оборони України
«Деякі технічні специфікації були розроблені кілька років тому, і наразі не відповідають вимогам ведення великої війни. Ми націлені переглянути всі специфікації, щоб допустити до торгів Державного оператора тилу якомога більше місцевих виробників і забезпечити ЗСУ якісними тиловими товарами», – прокоментував скандал керівник Департаменту політики закупівель Міноборони Гліб Канєвський.
Також в Міноборони підкреслили, що реорганізація управління відповідає одній із цілей закупівельної реформи – спростити доступ для нових виробників і постачальників до закупівель для потреб ЗСУ, що має покращити конкуренцію і, відповідно, ціну та якість майна.
Насамкінець розслідувачі акцентують особисту причетність до грошових оборудок тимчасово виконуючого обов’язки Департаменту політики закупівель Міноборони Гліба Канєвського.
Гліб Канєвський
«Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував їх та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель», – повідомляють вони.
Власне, сам Канєвський відомий тим, що ухилявся від призову від армії, а після вручення повістки працевлаштувався до Міноборони, де наразі відповідає за закупівлі.
До того він довгий час очолював антикорупційний центр «StateWatch».
Цікаво також й те, що минулого року Міністерство оборони України вже опинилося в епіцентрі корупційного скандалу пов’язаного з закупівлею пластикових індивідуальних польових фляг для українських військових та висновків не зробило.
Про що тоді йшлося у розслідуванні видання «Главком».
Як з’ясував тоді «Главком», на початку повномасштабної війни Міноборони напряму, без жодних тендерів, уклало контракт зі столичною ТОВ «Пролог Сервіс», у якому йшлося про поставки польових фляг китайського виробництва.
Згідно з комерційним рахунком від 3 липня 2022 року, у рамках контракту Міноборони київська фірма замовила 30 150 армійських фляг із надписами «06.2020. Власність ЗСУ. Не для продажу» загальною вартістю $238,1 тис. Отже, ціна однієї фляги тоді становила $7,9.
За результатами слідства, ТОВ «Пролог Сервіс» загалом, минулого року, замовило 100 тис. штук армійських фляг. При цьому їхня реальна ціна була у рази нижча від тієї, що вказувалась в митній документації – $0,59 проти $7,9. У цілому правоохоронці дійшли висновку, що втрати державного бюджету від цієї оборудки могли становити не менше $700 тис.
Тож, хоч після попередніх скандалів міністр оборони й заявляв про впровадження відомством нових архітектурних закупівель за стандартами НАТО та перебудову їхніх механізмів, можемо побачити, що боротьба з проблемними закупівлями Міноборони все ж продовжується та навіть не збавляє обертів.