НАБУ та САП заявили про те, що вони викрили організовану групу на чолі з колишнім головою правління ПАТ “Укргазбанк” Кирилом Шевченеком, яка протягом 2014-2019 років нібито незаконно вивела з фінансової установи 206 млн грн.
6 жовтня 2022 року п’ятьом учасникам цієї групи повідомили про підозру у розтраті. Серед них – Шевченко, який напередодні подав у відставку з посади голови НБУ.
Про це йдеться на сайті НАБУ. Усього підозри пред’явили кільком колишнім співробітникам банку. Так:
– голова правління – ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
– два заступники голови правління – ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
– директор департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами – ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
– заступник директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами – ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
Оскільки місцеперебування ексголови правління “Укргазбанку” наразі невідоме, про підозру йому повідомили в порядку ст. 278, ст. 135 КПК України, а саме – залишили в адміністрації за місцем його роботи, саме – Національному банку України. Через такі самі обставини у такому ж порядку повідомили про підозру й одному з заступників “Укргазбанку” та заступнику директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами цієї держустанови.
Чому звільнився Шевченко
Сам Шевченко пояснив у Facebook : рішення звільнитися було ухвалено у зв’язку зі станом здоров’я. “Через причини, пов’язані зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, прийняв для себе складне рішення. Я залишаю посаду Голови Національного банку України”, – йдеться в повідомленні.
На своїй посаді Шевченко був з липня 2020 року. До цього він був головою правління “Укргазбанку”, який належить державі на 94,94%. Його підпис стоїть на:
– банкнотах четвертого покоління 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 грн (2021 рік);
– пам’ятних банкнотах номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 грн, присвячених 30-річчю незалежності України (2021 рік).
У січні 2022 року, на тлі новин про можливе повномасштабне вторгнення Росії в Україну, НБУ проводив збалансовану політику валютних інтервенцій. Завдяки цьому регулятору вдалося протидіяти девальвації, що почалася через психологічний чинник, і стабілізувати курс гривні.
Останніми рішеннями Нацбанку, що широко обговорюються, під керівництвом Шевченка стали зміна вимог до пунктів обміну валют, а також підвищення офіційного курсу гривні до долара США на 25% – до 36,5686 грн/долл. Причинами останнього вказувалися зміни фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара США до інших валют.