Кошти отримає благодійного фонду «Майбутній Київ», яким донедавна володів Віталій Кличко і забудовник Ігор Ніконов. Надання коштів Тайванем Києву на добудову мосту на Оболонський острів та їх шлях через благодійний фонд викликає безліч питань.
Міністерство закордонних справ Тайваню 19 липня повідомило, що уряд країни погодив виділити 2,5 мільйона доларів США на добудову пішохідного моста з Оболонської набережної. Отримувач коштів з української сторони виступає благодійний фонд «Майбутній Київ» зі сфери вливу Віталія Кличка та Ігоря Ніконова.
Для передачі мають підписати відповідний меморандум. Підписантом Меморандуму щодо надання коштів 2,5 мільйона доларів США з боку Києва є голова благодійного фонду «Майбутній Київ» Марія Боченкова.
Згідно з відкритими даними YouControl та витягом з Єдиного держреєстру, засновниками згаданого фонду є Віталій Кличко та забудовник (KAN Development), ексзаступник голови КМДА, а нині радник міського голови Ігор Ніконов.
Натомість сервіс моніторингу «Опендатабот» фіксує, що 8 травня 2023 року вони були видалені зі списку бенефіціарів фонду.
У компанії «ПроМобільність» звернули увагу на формулювання такого вияву підтримки МЗС Тайваню, де виділені кошти на будівництво мосту назвали «гуманітарною допомогою»: «Оскільки обидві країни стоять на передовій проти авторитарних експансіоністських загроз, Тайвань розуміє скрутне становище, в якому опинився український народ. З початку російсько-української війни Тайвань разом із західними демократіями незмінно підтримує Україну і продовжує надавати гуманітарну допомогу, щоб допомогти їй вистояти перед труднощами».
«Ця новина викликає досить багато питань до роздумів: чи мала сторона міста можливість запропонувати кілька варіантів потенційної підтримки? Цікаво, чим саме вимірювався гуманітарний ефект від допомоги, чи вважалось би поліпшення регулярних робочих сполучень таким, що дає вищий гуманітарний (а також соціально-економічний) ефект, ніж створення рекреаційного маршруту на острів», – дивуються у «ПроМобільність». – Може, уряд Тайваню вважає, що місцева адміністрація за замовчанням має самостійно вирішувати та надавати пріоритет питанням регулярних робочих сполучень, підвищення якості роботи громадського транспорту, безпеки веломаршрутів, ремонтів аварійних мостів тощо…»
В ініціативі «Пасажири Києва» теж прокоментували виділення коштів на пішохідний міст: «На що б попросити у Тайваню грошей: на громадський транспорт? На укриття? На безбар’єрність? На міст для подальшої забудови острова біля Оболоні!».
Tvoemisto.tv звернулося з запитом до КМДА з проханням пояснити, чому та ким був уповноважений представник благодійного фонду «Майбутній Київ» стати підписантом Меморандуму для отримання коштів. Окрім цього ми поцікавилися, чи мала сторона міста можливість запропонувати кілька варіантів потенційної підтримки Тайваню. Відповідь оприлюднимо відразу після отримання.
Нагадаємо, будівництво Оболонського моста триває з 2020 року коштами меценатів – спершу за гроші компанії-забудовника Stolitsa Group Владислави Молчанової. У січні цього року Метрополія Великого Парижа виділила на продовження будівництва мосту-хвилі на Оболоні 19 496 412,0 грн. Для його спорудження використають майже 300 тонн металу, який виготовили на «Азовсталі». Його встигли зробити й вивезти з комбінату напередодні повномасштабного вторгнення. Гроші з міського бюджету не залучають.
Зазначимо, на сьогодні повністю збудовано фундаменти 4-х опор. У березні 2023 року розпочато роботи з улаштування металевих технологічних опор, які згідно з проєктом необхідні для монтажу металоконструкцій прогонової будови арки. Запланований термін завершення будівництва 2024 рік.
Ширина пішохідного об’єкта буде 4 м, а довжина – 164 м. Міст буде комфортним для пересування маломобільних груп населення. Проходу маломірних суден до затоки Оболонь об’єкт не заважатиме. Цей міст з’єднає Оболонський острів і парк «Наталка» біля Оболонської Набережної.
Додамо, що під час будівельних робіт на Оболонському острові були знайдені — лунниця з емаллю (жіноча прикраса у формі півмісяця) III-VIII століття, козацька люлька і мушкетні кулі. Як все це могло опинитися на збереженій частині колишніх оболонських заливних луків, де не могло існувати постійних поселень — поки невідомо.
Комунальне підприємство «Плесо» уклало договір з Інститутом археології НАН України для реалізації археологічного нагляду за виконанням робіт на території Оболонського острова.