Колишній топпосадовць Генпрокуратури Кулик постане перед судом за незаконне списання податків на суму понад 641 мільйон гривень


Перед судом постане колишній заступник начальника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтин Кулик. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачують його в пособництві у зловживанні службовим становищем одному з керівників Державної фіскальної служби, що призвело до багатомільйонних збитків державі.

Про це повідомляє НАБУ.

Правоохоронці викрили його на сприянні одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до завдання державі збитків на суму понад 641 млн гривень. Перший заступник голови ДФС (йдеться про Сергія Білана -ред.), до обов’язків якого входило підписання рішень за результатами розгляду скарг, в інтересах суб’єкта господарювання та за пособництва підозрюваного не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений термін. Реалізація цієї корупційної схеми дозволила приватному підприємству уникнути сплати значних коштів до державного бюджету, проте розслідування правоохоронців наразі завершено, а матеріали скеровано до суду.

Механізм реалізації схеми

За даними слідчих органів, протиправна схема була організована через маніпуляції з процедурою розгляду скарг у податковій сфері:

Звернення компанії: До Державної фіскальної служби зі скаргою на рішення про стягнення податків звернувся суб’єкт господарювання.

Дії керівництва ДФС: Перший заступник голови ДФС, який безпосередньо відповідав за ухвалення рішень за результатами розгляду таких скарг, вирішив посприяти бізнесу. Він умисно не підписав відповідний проєкт рішення у чітко визначений законодавством строк.

Роль Костянтина Кулика: Реалізації цього плану посприяв обвинувачений експосадовець ГПУ. В останній день процесуального строку розгляду скарги він офіційно витребував у фіскалів усі матеріали перевірки компанії-скаржника.

Це дозволило керівнику Державної фіскальної служби послатися на фізичну відсутність документів як на офіційну причину неможливості вчасного ухвалення рішення. Через штучне затягування часу скаргу підприємства автоматично задовольнили за принципом мовчазної згоди, а державний бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на загальну суму понад шістсот сорок один мільйон гривень.

Залишити відповідь