Орбан прем’єрує загалом 17 років. Це багато. Від такого починає їхати дах і хочеться величі. Не дарма ж він демонстративно ходить у шарфику із зображенням “Великої Угорщини”.
Про це пише журналіст та блогер Роман Шрайк.
“Я, до речі, вірю, що Орбан під час візиту до Путіна на початку лютого 2022 року погодився на план дерибану території України.
Все ж таки виглядало чітко – Київ захоплюється за три дні, влада в країні руйнується, і угорські війська заходять на Закарпаття “для захисту угорського населення”. Що могло піти негаразд?
Орбан прем’єрує загалом 17 років. Це багато. Від такого починає їхати дах і хочеться величі. Не дарма ж він демонстративно ходить у шарфику із зображенням “Великої Угорщини”.
Настає 24 лютого. У мріях ти вже великий відновник величі Угорщини, і раптом виявляється, що реальність дещо відрізняється від фантазій двох затятих політичних довгожителів. З’ясовується, що Україна зовсім не штучна країна, і готова давати відсіч, а от армія РФ на очах у здивованої публіки перетворюється на гарбуз.
Ілюзії зазнають краху, і замість величі отримуєш зашморг у вигляді компромату – якщо сіпнешся, може стати відомо, що ти невдалий співучасник вторгнення.
Звідси все те, що “виконує” Угорщина та особисто Орбан на дипломатичному фронті. Жодними фінансовими інтересами це не пояснити (дурістю, до речі, теж).
Втрати від внутрішніх санкцій ЄС для Угорщини значніші за будь-які знижки на російський газ. Адже ЄС уже припинив платежі Угорщини на мільярди євро. І нічого – палиці в колеса так само сунуться, а ідіотські заяви у стилі “якщо убити всіх українців, то війна припиниться” продовжують вимовлятися.
Звичайно, все це просто припущення, докази яких можна знайти лише в записах, які зберігаються в якомусь московському сейфі.
Але, як на мене, настільки клінічна ворожість до України має коріння в мріях і страху викриття”, – пише Роман Шрайк.