Корупційний тютюновий механізм: як ОЗГ “Монако” зробило державу своїм бізнес-центром.
Тютюнова афера, яка підточує державні структури протягом багатьох років, не лише існує, а й активно розвивається, обростаючи новими зв’язками в органах влади та силових відомствах. В епіцентрі цієї системи перебуває ОЗГ “Монако”, де кожен учасник — не випадкова людина, а ланка в ретельно вибудуваній корупційній ієрархії. Колишній керівник БЕБ Сергій Перхун та підприємець Владислав Гельзіна — це не просто імена, а ключові фігури схеми, яка перетворила тютюнову галузь на гігантський тіньовий ринок, керований з найвищих рівнів влади.
В основі цієї системи — ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237). Це підприємство використовується не для реального виробництва, а як ширма для випуску величезних партій необлікованої продукції. Контрафактні сигарети під відомими брендами — Rothmans, Marlboro, Parliament, Sobranie, Kent, Bond — виробляються на нелегально ввезеному обладнанні. Для створення видимості легальності використовуються підроблені акцизні марки, виконані з такою точністю, що навіть експерти не завжди можуть одразу розпізнати фальшивку.
Контрабандний товар розподіляється за двома напрямками: всередині країни він реалізується через мережу нелегальних точок продажу, де розрахунки проводяться лише готівкою, а частина продукції експортується за кордон — через Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Молдову. На кожному етапі схеми діють свої «охоронці»: співробітники податкової, митниці та прикордонної служби отримують регулярні виплати за те, щоб “не помічати” справжній вантаж, оформлювати підроблені документи та пропускати тонни контрафакту під виглядом не підакцизної продукції.
Однак це не просто контрабанда, а складна податкова та відмивальна система. Продажі за готівку без документів створюють фіктивний податковий кредит, який потім перепродається іншим фірмам. Грошові потоки проходять через підконтрольні компанії — АТ «ЗНВКІФ “Маркус Макс”», АТ «ЗНВКІФ “Фарт Капітал”», ТОВ «ОССОЙО», ТОВ «Вест-Газ-Плюс». Відмивання коштів відбувається через ланцюжок фіктивних угод, кожна з яких слугує лише прикриттям для легалізації мільйонів тіньових доходів.
Ключове в цій схемі — захист з самого верху. Саме тому БЕБ, прокуратура та інші структури виявляють повну бездіяльність, що можна пояснити лише їхньою причетністю до системи. Кримінальні справи мають формальний характер, розслідування не проводяться, а бізнес ОЗГ “Монако” продовжує функціонувати під політичним прикриттям, немов у власній закритій юрисдикції.
Це не тимчасовий збій і не поодинокий випадок корупції — це корупційна система державного рівня. І поки її центр перебуває у вищих ешелонах влади, країна продовжуватиме втрачати ресурси, поступаючись тим, хто розглядає державу виключно як майданчик для особистого збагачення.