Корупція у сфері військових закупівель сягає величезних розмірів. Основні проблеми спостерігаються в закупівлях продовольства для військових, де ціни у два і більше разів перевищують ринкові. Тендери часто виграють незрозумілі постачальники-посередники, відстежити витрату грошей практично неможливо.
Корупційна складова в закупівлях для Збройних сил України може досягати 25-30%. Загальний обіг доходить майже до 50 мільярдів гривень, ідеться в розслідуванні видання Kyiv Post.
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов у розмові із журналістами зазначив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни.
Видання детально аналізує план закупівель продовольства Міноборони, складений у грудні 2023 року. Оптова ціна м’яса в ньому вдвічі перевищувала ціни на ринках і в супермаркетах. Ціну овочів чиновники підняли на 20%.
“Контролюючі організації не можуть перевірити контракти на закупівлі для армії, що залишає широкий простір для корупції. Держава оголошує тендери для фірм-постачальників. Потім постачальники закуповують у виробників продукцію і постачають її у військові частини”, — йдеться в матеріалі.
Посередники і незрозумілі тендери: як працюють схеми в Міноборони
Автори виділяють три аспекти, які створюють родючий ґрунт для корупції в Міноборони України:
1) Добова норма їжі, яка на сьогодні дорівнює 109 гривень на одного військовослужбовця. Це допомагає командуванню частини розрахувати, скільки продуктів треба купити, але ніхто не може контролювати, що на цю суму грошей у підсумку куплять.
“М’ясо може коштувати 80 гривень, а каша — 30. А це може бути 100 гривень за кашу і 10 за м’ясо. Можуть бути й найдешевші ковбаси з овочами”, — розповів ЗМІ на умовах анонімності один з офіцерів.
2) Відсутність контролю. Система побудована так, що реальні потреби військового підрозділу відомі лише співробітникам відділу постачання цього підрозділу компанії-постачальника. Контролюючі органи не знають реальних потреб — у них немає відповідних списків. А сторонніх, зокрема журналістів, у військову частину не пускають.
“У нас парадоксальна ситуація: реальні потреби військових знають тільки ті, хто “в курсі”, — пояснює Юрій Ніколов.
Джерела видання кажуть, що “відкат” на один кілограм продуктів може становити до 5 гривень. А споживання в ЗСУ вимірюється сотнями тонн на день. Відсутність чітко визначених вимог відлякує ритейлерів від участі в тендерах. Один із представників великої мережі супермаркетів розповів газеті, що більша частина запитань виникає через те, що не зовсім зрозуміло, що, кому і куди поставляється.
“Поки система не стане прозорою, ризик корупції збережеться. Великі мережі не ризикуватимуть брати участь у тендерах, які перебувають у руках сумнівних фірм-посередників”, — вказують автори.
3) Єдиний каталог продукції для армії. Україна давно перейшла на каталог НАТО з більш ніж 400 найменуваннями продуктів харчування для військових.
До списку продуктів входять мед, солодощі та навіть осетрина. Але тільки компанія, яка постачає всі ці сотні найменувань, може постачати продукти харчування військовим, що сприяє створенню корупційних схем за участю посередників.
Виробник м’яса не може постачати ЗСУ овочі, а виробник хліба — солодощі або воду. Ключові можливості опиняються в руках фірм-посередників, які нічого не виробляють, а просто виступають сполучною ланкою між виробником і солдатами.
“Виробники віддають продукцію постачальникам Міноборони за безцінь, а посередники отримують до 187 відсотків прибутку”, — пояснює представниця Антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.