20 листопада НАБУ і САП викрили організовану групу у складі з керівництвом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку), які вкрали у українців та ЗСУ тільки доведену суму в еквіваленті біля 1.7 млн доларів США.
Вчора Кабмін повідомив про звільнення голови Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жори. Через півгодини після заяви про звільнення САП і НАБУ повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю та його заступнику Віктору Жорі у заволодінні понад 62 млн грн.
Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років неназваний підприємець у змові із керівництвом Держспецзв’язку провернули схему привласнення грошей з бюджету, а отже з карманів українців, виділених на закупівлю обладанання та програмного забезпечення для протистояння російським загарбникам. Для цього вони залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу.
Наразі підозрюються шість осіб по ч. 5 ст. 191 КК України:
- Голова Держспецзв’язку та його заступник;
- гендиректор та співробітник держпідприємства;
- власник групи компаній (організатор схеми) та один його працівник.
Юрій ЩИГОЛЬ
Юрій Щиголь був призначений головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 8 липня 2020 роки. За 3 роки він зміг не тільки накрасти грошей з бюджету, а й повністю скомпроментувати й так малопопулярне відомство.
Віктор ЖОРА
Віктора Жору призначено заступником Голови Держспецзв’язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації 15 січня 2021 року. Він заявляв, що прагне забезпечити трансформацію внутрішніх бізнес-процесів Держспецзв’язку та покращити рівень надання послуг зовнішнім споживачам і сприяти посиленню захисту державних інформаційних ресурсів. Тепер ясно як виглядає таке “покращення”
Екс-заступник міністра оборони з питань цифрового розвитку, засновник фонду “Повернись живим” Віталій Дейнега на своїй сторінці у Фейсбук розповів деякі подробиці закулісся цього корупційного скандалу.
***
Кілька слів про корупцію на дронах та «захищені» компʼютери за мільони для армії. Трохи особистих оціночних суджень
Керівник Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (справа на фото) Юрій Щиголь та дехто з його підлеглих отримали підозри у справі про розкрадання коштів. Справу, обшуки по якій пройшли півроку тому. Якби її було розкрито швидше – то армію було б в значно більшій мірі цифровізовано, а в росіян була б менша перевага в дронах, ми би отримували значно більше міжнародної ІТ допомоги для армії, а я, скоріш за все, зберіг би посаду. Але добре що хоч так.
Тепер спробую пояснити про що я.
Я розумію що більшості з вас назви різних ЦОВВ та ДП «Держспецкорупмонтаж» мало про що скажуть, але в політичному житті держави все сильно інакше. Держспецзвʼязку (скорочено ДССЗЗІ) – це корупція (на мою думку).
Ця структура була створена саме для цього ще задовго до Майдану. Вона не несе особливої відповідальності, але може пхати палки в колеса і не давати цифровізуватися. Така собі кібернетична санепідемстанція. Це одна з небагатьох структур, яку з тих часів практично не було реформовано.
Більше того, з початком повномаштабної війни вони встигли сильно збільшити свій вплив і повноваження, фактично підімʼявши під себе всю тему кіберзахисту (військового і цивільного) а також дрони і фактично стали “гаманцем і руками” Мінцифри в дуже багатьох питаннях. Так-так, вам не здалося. Десятки мільярдів гривень з держбюджету на «Армію дронів» цьогоріч і наступного року а також 13 мільярдів з військового податку, який забрали з місцевих бюджетів теж пішли чи скоро підуть сюди. Що закупалось і ціни є інформацією з обмеженим доступом. Але, за моїми даними, там є що розслідувати. І обсяги там значно більші.
Крім цього Держспецзвʼязку, її накази та норми які б мали підвищувати захищеність інформації в державних органах призводять до космічного здорожчання, технічної убогості рішень і корупції, корупції та ще раз корупції. Найбільший вплив їхні регулювання мають на системи, які обробляють інформацію з обмеженим доступом.
Фактично через це армію неможливо цифровізувати, бо поміряти випромінення в підвалі в Бахмуті чи Авдіївці, купити туди засоби шифрування українського виробництва (і за всі гроші), поставити туди компʼютери в залізному «захищеному від випромінення» корпусі (теж за сотні тисяч а іноді й мільони гривень), встановити на них Windows 7 або 10 (бо Windows 11 Держспецзвʼязку не сертифікувало), і отримати на це все сертифікат відповідності в одній з фірм, яку вам дружньо підкажуть в Держспецзвʼязку – це дуже грубий опис проблеми, наслідком якої є суто паперовий секретний та ДСК документообіг в держорганах та, що важливіше, в ЗСУ.
Це основна причина чому «цифра» у військах практично повністю волонтерська і повністю нелегальна. Бо легально і без корупційних моментів (тут погугліть про систему “Дзвін”) це чомусь не дуже виходить
Я бачив що таке ДССЗЗІ до Майдану. Я можу сказати що через десять років практично нічого не змінилось. Ця структура, на мій погляд, як була про папери, так і лишилась. На одних паперах їх кібер-дідусі підписуються що у вас система захищена, інші папери йдуть в сумках чи криптовалюті в зворотньому напрямку.
На сьогодні ДССЗЗІ стала спрутом, який заповнив усі шпарини з вакуумом влади які тільки зміг.
Далі ще кілька моїх дуже субʼєктивних і вкрай оціночних суджень: У ДССЗЗІ є своє лоббі в парламенті і, зокрема але не тільки, депутат Олександр Федієнко в комітеті Нацбезпеки, який тягнув вигідні їм закони, навіть коли проти були Міноборони та ЗСУ.
Депутат “Слуги народу” Олександр Федієнко
У них є лоббі в уряді у вигляді багатьох заступників МінЦифри. У них доволі міцний ситуативний союз с СБУ. У них є лоббі в Офісі Президента у вигляді Михайла Федорова. І, якби не ІТ коаліція в Рамштайні, у них би була монополія на міжнародну допомогу у сфері ІТ та кіберзахисту.
Але це лише верхівка айсбергу. Важливо розуміти, що голова цієї служби, на мою думку, – це лише «фунт», якого легко замінять на іншого. Думаю що ви і не знали про його існування до того як прочитали цей текст. І це погана новина. Але є і хороша – є підстави думати що це не остання підозра. Також є відчуття що через певний час підозри чекають і на декого з інших присутніх на фото яке зверху. Але цього прийдеться почекати.
Але це каральна частина. Вона дає відчуття справедливості, але проблему не вирішує. А щоб такого не було в майбутньому потрібні речі про які я казав з першого дня на посаді:
1. Повна незалежність Міноборони в сфері кіберзахисту від ДССЗЗІ. І передача ІТ сектору Міноборони права визначати вимоги до кіберзахисту систем ЗСУ.
2. Передача дронів в профільні міністерства (МінСтратегПром та МінОборони)
3. Повний перезапуск ДССЗЗІ, а не лише зміна кількох людей, вину яких змогли довести.
4. Створення системи антикорупційного громадського нагляду за ДССЗЗІ
5. Зняття раз і назавжди з другого читання законнопроєкт №8087, з яким я боровся з першого до останнього дня на посаді та який писали під керівництвом людей, яким сьогодні вручили підозри.
6. Глибокий і прискіпливий аудит закупівель по «Армії дронів»
Але саме за цю позицію я свою посаду і втратив. За моїми субʼєктивними судженнями та неперевіреною інформацією. Але я радий що хочаб цю справу замʼяти не змогли.