Кримінальний шлейф львівських депутатів Остапа та Юрія Доскічів: як олігархам вдається уникати відповідальності за багатомільйонні розкрадання бюджету


Львівські бізнесмени з неоднозначною біографією та очевидним навколо кримінальним шлейфом неодноразово були героями наших антикорупційних розслідувань. У попередніх матеріалах ми детально описували не лише злочинні схеми компаній Доскічів, а й те, як завдяки підставним особам утворюють компанії, через які проганяються мільярди, й не сплачуються податки на сотні мільйонів.

Незважаючи на те, що журналісти-антикорупційники без проблем знаходять величезні масиви інформації, яка свідчать про ймовірне вчинення злочинів львівських олігархів, правоохоронці й досі не можуть довести десятки кримінальних проваджень, відкритих проти компаній із орбіти братів Доскічів, до логічного завершення – обвинувальних вироків. Стало це можливо, зокрема, завдяки нашій «чесній» Феміді. Редакція «АНТИКОРу» дослідила сотні матеріалів кримінальних проваджень і рішень у судовому реєстрі щодо компаній Доскічів, і знайшла у них цікаві «збіги», через які, можливо, усі справи проти братів, зійдуть нанівець.

Кримінальне чтиво

Такій кількості кримінальних проваджень, які назбирали компанії, власниками яких є львівські бізнесмени – брати Юрій і Остап Доскічі, могли би позаздрити навіть найбільш відомі світові злочинці. Почерк у всіх цих провадженнях дуже схожий: в основному підприємства Доскічів підозрюють в ухиленні від сплати податків, легалізації (відмиванні) коштів, отриманих злочинних шляхом і вчиненні інших економічних злочинів. У кількості кримінальних проваджень, які протягом підприємницької історії львівських бізнесменів, розслідували проти їхніх компаній, можна загубитися. Їх не 2-3, навіть не 5 і 10. Ідеться про десятки різних кримінальних проваджень, які розслідуються всіма існуючими на території України правоохоронних органах. Але у всіх справах є одна спільна риса – жодна з них не була доведена до логічного фіналу: ані посадові особи компаній, які обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочинів, ані власники цих підприємств не понесли покарання. Чому? З одного боку, це питання є риторичним, а з іншого – є факти, які вказують на те, що братам Доскічам вдається «вирішувати» всі проблеми із законом.

«Криша» з Офісу генерального прокурора?

Варто відзначити, що більшість кримінальних проваджень, які протягом останніх 5 років були розпочаті проти бізнесів братів, є надзвичайно масштабними. Кожне з розслідувань стосується багатомільйонних фінансових махінацій. І, якщо до 2019-2020 років більшість із них осідали на рівні слідчого управління національної поліції у Львівській області, а процесуальне керівництво проводилося місцевою прокуратурою, то в останні роки значна частина кримінальних проваджень перекочувала у Київ, під безпосереднє керівництво Офісу генерального прокурора. Можна було би подумати, що чиновники ОГП помітили, що у рідній області Доскічам безпроблемно закривати кримінальні провадження, а ось у Києві це буде зробити значно складніше. Однак, як інформують джерела «АНТИКОРу» у правоохоронних органах, важче не стало, а стало лише дорожче:

«Протягом останніх років на компанії «Гал-кат», «Галич-кабель» та інших, власниками яких є Остап і Юрій Доскічі, було розпочато десятки розслідувань із різною підслідністю: деякі злочини спочатку розслідували слідчі Національної поліції, а потім вони були передані до БЕБ, у частині кримінальних правопорушень слідство ведуть ДБР, навіть є частина, яка лежить у СБУ, однак поки все це безрезультатно. Так відбувається невипадково… Доскічі мають хороші контакти у Департаменті нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, що дає їм змогу «вирішувати проблеми» ще до вручення підозр будь-кому з учасників злочинів», – повідомило обізнане джерело «АНТИКОРу» в Офісі Генерального прокурора України.

У структурі Офісу генерального прокурора такий департамент дійсно існує, і він є одним із найбільших в ОГП. Очолює його колишній заступник прокурора Чернівецької області Олег Пелепюк.


Олег Пелепюк (фото: Чернівецька обласна прокуратура)

У першу чергу ми, звісно, перевірили декларацію Пелепюка. Складається таке враження, що це представник нової, чесної прокуратури, однак є багато питань до звітності правоохоронця. За минулий рік він заробив 1,5 мільйона гривень. Своїх автомобілів у сім’ї Пелепюка не мають. Він і дружина користуються «позиченими» Lexus RX 350 2019 року випуску та Toyota RAV4 2021 року випуску. Обидва авто належать Мельницькому Віталію Васильовичу, нерухомості у родині прокурора також немає – все позичене у тих же Мельницьких. Імовірно, це батьки дружини Пелепюка. Заощадження правоохоронця складають всього 8 тисяч доларів США, ще 500 тисяч гривень міститься на банківських рахунках. Тобто, декларація одного з високопоставлених чиновників Офісу генерального прокурора абсолютно порожня. Але це не завадило Пелепюку у період з грудня 2022 року по грудень 2023 року придбати державних облігацій на суму понад 2 млн грн. Звідки прокурор зміг залучити таку суму для придбання цінних паперів, невідомо.


Інформація щодо придбання Пелепюком цінних паперів (скріншот декларації працівника ОГП за 2023 рік)

Тому, звісно, закрадаються питання щодо правомірності походження коштів керівника департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Хороші зв’язки у правоохоронних органах дійсно творять дива. У 2022 році проти підприємств братів Доскічів «ТД «Гал-кат», «Гал-кат» і «Галич-кабель» було розпочате досудове розслідування за фактами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, підроблення службової документації, ухилення від сплати податків, а також несанкціонованого втручання в комп’ютерні системи Державної податкової служби. Вказане кримінальне провадження було внесено до ЄРДР під № 42022000000001013 від 28.07.2022, однак за пів року, 29 березня 2023 року, провадження було закрите «за відсутності складу зазначеного кримінального правопорушення». Тим не менше, Бюро економічної безпеки спробувало реанімувати розслідування по всім пунктам, за виключенням ухилення від сплати податків. Слідчі БЕБ встановили, що завдяки незаконним маніпуляціям, пов’язаних із десятками різних компаній по всій території України, бізнес Доскічів зміг незаконно заробити 5 млн 193 тис гривень. Слідство заявило про необхідність арешту коштів на рахунках підприємств львівських бізнесменів, і в ОГП начебто погодилися з цим. Однак при заявлені клопотання про арешт майна, процесуальне керівництво попросило заморозити лише суму завданих збитків, тобто тих же 5 млн гривень. Суд задовольнив це клопотання, однак за пів року ситуація у кримінальному провадженні суттєво змінилася.

Спочатку у травні 2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України про проведення обшуку у «Гал-кат», а за 3 місяці, 30 серпня 2023 року, Печерський районний суд міста Києва взагалі ухвалив зняти арешт із 5 млн 193 тис гривень, які, за даними слідства, були викрадені за рахунок махінацій. Після цього жодних слідчих дій у кримінальному провадженні не проводилося.


Ухвала суду про зняття арешту з коштів на рахунку «Гал-кат» (дані з Єдиного державного реєстру судових рішень)

«Справедлива» Феміда

З моменту введення воєнного стану в Україні, більшість рішень, ухвалених судами, не містять інформації про суддю, яка постановила відповідний документ. Однак нам зі своїх джерел стало відомо, що у провадженнях, в яких фігурують Доскічі, головуючими є «потрібні» служителі Феміди.

Наприклад, з коштів, які були доказом у кримінальному провадженні, арешт зняв суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк (не плутати з Павлом Вовком).

Кар’єра Вовка – суцільні скандали: він був головою колегії суддів, яка у 2012 році засудила колишнього очільника МВС Юрія Луценка до тюремного ув’язнення. Вовк знімав арешти з активів колишнього очільника Міністерства агрополітики Анатолія Присяжнюка, якого підозрювали у розкраданні 580 млн гривень, скасував арешт на 415 об’єктів Ігоря Коломойського… цей список можна продовжувати далі, але і так зрозуміло, що суддя Вовк – це показник всієї системи судочинства України. Щонайменше 3 рази його підозрювали в ухваленні завідомо неправосудних рішень, суддю навіть відсторонювали на 4 роки від професійної діяльності, однак Вовк повернувся та надалі ухвалює «правильні» рішення.


Суддя Сергій Вовк (фото: prosud)

Безумовно, не всі провадження щодо компаній Доскічів розглядав Сергій Вовк. Бюро економічної безпеки України відмовили у клопотанні щодо проведення обшуків у приміщеннях «Гал-кат» в іншому суді – у Шевченківському районному суді столиці. Розглядав це питання суддя Дмитро Мальцев. Біографія Мальцева не настільки «багата» як у Вовка, однак і у нього є не найкращі сторінки. Зокрема, Мальцев був одним із тих суддів, хто незаконно позбавляв водійських прав активістів, які під час Революції Гідності влаштували автопробіг у Межигір’я – до резиденції тодішнього президента України Віктора Януковича.


Ще одне резонансне кримінальне провадження, учасником якого є компанії Доскічів, стосується розкрадання коштів «Укрзалізниці». Незважаючи на те, що мова йде про сотні мільйонів гривень, які були незаконно виведені з акціонерного товариства, яке на 100 % належить державі, суддя Печерського районного суду Олеся Батрин з легкістю скасувала арешт на майно фігурантів. Батрин була героїнею журналістських розслідувань. У 2021 році спеціалізована преса змогла встановити, що суддя щонайменше у 5 разів занизила вартість придбаної квартири.

Таким чином виходить «дивна» ситуація: незважаючи на відкриті десятки кримінальних проваджень проти компаній братів Доскічів, жодне з них не було завершене, ніхто не притягнутий до відповідальності. Тому висновки щодо того, що правоохоронці та правосуддя спеціально «гальмують» усі розслідування, пов’язані із львівськими бізнесменами, – не лише припущення, а звичайна констатація статистики.