Центр антикорупційних розслідувань

(Сергій Олійник та Лаша Джачвліані)

Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська повернув Офісу генпрокурора обвинувальний акт у справі за закидами в організації/проведенні злочинних зібрань (ч.1 ст.255-2 КК України) відносно двох представників найвищої касти кримінального світу – 50-річного громадянина України Сергія Олійника (“Умка”/”Умка Дніпровський”) та його однолітка, уродженця Грузії Лаші Джачвліані (“Лаша Сван”/”Лаша Очамчирський”). Відповідне рішення 24 листопада 2023 року за результатами підготовчого розгляду провадження постановила служитель Феміди Світлана Марущак.

(Світлана Марущак)

Одночасно із цим, суддя залишила без задоволення клопотання адвокатів щодо закриття справи проти Джачвліані та Олійника у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування (на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України). А на додачу – продовжила до 22 січня 2024 року термін безальтернативного тримання під вартою “Умки” та “Лаші Свана”, яких наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року таки перевели з Київського ІТТ та Лук’янівського СІЗО відповідно до ДУ “Дніпровська установа виконання №4”.

Постановлення такого, певною мірою контроверсійного вердикту (повний текст якого буде проголошений близько обіда 29 листопада 2023 року), фактично підвело риску під першим етапом осінніх підготовчих розглядів кримінальних справ відносно поважних достойників.

Ці кількагодинні засідання відбувалися ледь не в режимі нон-стоп 9, 23 та 24 листопада 2023 року відповідно. Але зрештою не призвели до тектонічних зрушень, за одним виключенням – дебютним постановленням рішення щодо продовження тримання за гратами “Умки” та “Лаші” саме на “дніпровській”, а не київській землі.

Відповідний запобіжний захід, як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, ще від кінця грудня 2022 року було застосовано (а надалі – неодноразово продовжено попри низку скандалів) відносно кримінальних генералів у стратегічно менш обтяжливому (за диспозицією санкції КК України) для них епізоді про три так звані “онлайн-сходки”, які відбувалися в ресторані “Гурія” в періоді грудня 2020 – березня 2021 років.

Ця справа, як вже зазначалося в публікаціях Dетектив-Info, фактично є похідною від історії провадження з “форсування Дніпра” зразка травня 2021 року (а в інтерпретації адвокатів – відвертим проявом свавілля та спробою повторного притягнення Олійника та Джачвліані до відповідальності).

Що ж стосується “первинної справи”, де “Лаше Очамчирському” та “Умці” закидають “профільну” кваліфікацію в частині поширення злочинного впливу (ч.3 ст.255-1 КК України), відносно обвинувачених наразі не діє жоден “запобіжник”.

А в самому цьому розгляді, де на стадії підготовчої стадії ще продовжує вирішуватися питання щодо можливості призначення провадження до розгляду по суті (в засіданні 24 листопада можливість цього підтримали як представники держобвинувачення, так і сторона захисту, включно із королями злочинного світу), головуючою суддею Ларисою Татарчук оголошено перерву до дати традиційного святкування Дня працівників прокуратури.

(Лариса Татарчук праворуч)

З урахуванням цього відкладення провадження навколо “форсування Дніпра”, а також факту оскарження в апеляційній інстанції Дніпра вердикту судді Марущак в справі про “сходки в “Гурії”, продовження процесуальних “ігор розуму” в резонансній історії, яку вже охрестили “історичним процесом” у царині спроб вітчизняних можновладців притягнути до кримінальної відповідальності за нормами “антизлодійського закону” вітчизняних представників Олімпу кримінального світу, поціновувачам юридичних батлів марно очікувати раніше наступу календарної зими.

Таким чином, поточний термін попереднього ув’язнення “Лаші Свана” та “Умки Дніпровського” (які наполягають, що саме ізоляція від суспільства насправді й є основним завданням силовиків) продовжує наближатися до своєї річниці.

Тим не менш, попри такі не надто оптимістичні реалії, сама по собі поява як Джачвліані так і, насамперед, Олійника (хоча й в кайданках та під конвоєм) в стінах Бабушкінського палацу Феміди Дніпра, після понад 10 місяців їх ізольованого утримання в одиночних камерах столичних казематів (без права на побачення навіть з членами родин), додала поважним достойникам наснаги та позитивного настрою.

Передусім, через те, що в якості вільних слухачів засідання в Бабушкінському суді за обвинуваченнями “злодіїв” на регулярних засадах відвідують близькі/соратники “Умки” та “Лаші Свана”. А під час розгляду їх справ 23-24 листопада, в палаці Феміди навіть висаджувався “десант моральної підтримки” в якості екс-футболістів ФК “Дніпро” (Дніпропетровськ) та збірної України, а нині функціонерів СК “Дніпро – 1” – Євгена Селезньова та Андрія Русола.

(Євген Селезньов в Бабушкінському райсуді Дніпра 23 листопада 2023 року вітається з Сергієм Олійником та Лашею Джачвліані)

Хтозна, чи саме така щира підтримка земляків, родичів та партнерів, або ж тривала ізоляція від суспільства, надихнули традиційно мовчазного (принаймні, у вітчизняних судах) “Умку” задля виголошення (під час вирішення питання щодо обрання йому запобіжного заходу 24 листопада 2023 року) знакової промови. У своєму виступі Олійник, зокрема, натякнув на власну патріотичну позицію в контексті широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України, а також наголосив, мовляв перебуває під вартою виключно через підступність “певних персонажів”.

Зауважимо, що окремими акцентами цей спіч Сергія Олександровича нагадав автору цих рядків легендарні висловлювання Вячеслава Іванькова (“Япончик”), що були зроблені ним під час відбування покарання в тюрмі США.

Редакція Dетектив-Info публікує повну текстову версію “маніфеста” Сергія Олійника мовою оригіналу його виголошення:

– Формулировка того, что я хотел куда-то убежать или убегал… Я за свои 50 лет ни от кого не убегал и убегать не собираюсь. Хочу рассказать одну историю – когда война началась, я находился в Днепропетровске. И через два или три дня определенная группа, которая должна была взять город Днепропетровск… я был в списке первых, которых должны были здесь убить. И мне об этом сообщили: “Уезжай, или тебя убьют”.

Я сказал, что не собираюсь никуда уезжать, и поэтому – пусть приезжают, пусть убивают. Поэтому когда был вопрос, что касается моей жизни (а не свободы), то я ни от кого не убегал и не собираюсь ни от кого убегать. Это первое.

Второе. Я сижу по одной простой причине, потому что я тот человек… Нет того человека, который может меня в жизни заставить, приказать, указать – как поступать или делать неправильные вещи. К сожалению сегодня, на протяжении 10 месяцев, суд выполняет роль обслуживающего персонала для определенных персонажей, которые указывают и приказывают, как ему поступать. Поэтому, какое-бы решение вы не приняли, это вам принимать решение, это ваш профессионализм и это будет показатель того, что вы тут и как будете аргументировать тем, буду ли я сидеть или находиться на свободе.
Я ни в чем не виноват и никакого не имею отношения ко всему тому, что здесь происходит. Підтримую своїх захисників. Хотите обслуживать – обслуживайте дальше.