Мільйони в каналізацію: міська влада Луцька “відмиває” гроші на закупівлі недієвих реагентів?


Луцьк захлинається у лайні? Містяни вже декілька років скаржаться на нестерпний сморід, а посадовці роками витрачають кошти на хімікати та чистку мулу.

Чому замість модернізації комунікаційних мереж міська влада виділяє мільйони на закупівлю неефективних реагентів та кому вигідно затягувати розв’язання проблеми? Розслідував журналіст “СтопКору” Олександр Кривокульский.

Вперше про задушливе повітря у столиці Волині заговорили у 2017. Лучани масово скаржитись на нестерпний запах у місті й навколишніх селах. Тоді під будівлею міської ради відбулась серія масових протестів.

“На той час, наскільки я пригадую, то влада не особливо там про це говорила. В принципі, вони казали, що в нас все добре. Тобто, як вони казали, там багато років ніхто нічого не робив – мається на увазі на очисних спорудах Луцькводоканалу. Не казали вони, що це серйозна проблема”, – згадує Володимир Окладний, активіст громадського руху “За чисте повітря. Луцьк”.

Тоді причину смороду виявили на очисних спорудах Липлян, що неподалік Луцька. Через застарілі комунікації та велику кількість стоків системи не справлялись з великими обсягами. А їхня зношеність, за словами керівництва Луцькводоканалу, сягнула 100%. До речі, подібних фільтарційних полів у Липлянах налічується аж шістнадцять, зазначає журналіст.

Проте міська влада чомусь уперто вдається не до кардинальної заміни непрацюючих систем очищення, а до “косметичних” заходів.

Щороку з міського бюджету Луцька сотні тисяч гривень витрачають на усунення смороду. Та якщо у 2020 році з податків містян 3,5 млн грн виділили на очистку біологічних ставків, то вже у 2021 році – закупили 625 кілограм “Біоміксу”. Цей реагент нібито мав допомогти зменшити навантаження на блок біологічної очистки споруд каналізації та зменшити інтенсивність запахів, однак, за словами представників громади, щось пішло не так.

За даними системи ProZorro, закупівля обійшлася місту у 5,5 млн грн. Спочатку Луцькводоканал підписав угоду вартістю 4,496 млн, а наприкінці 2021 уклали додаткову угоду.

“Виникає логічне запитання, чому на не дієвий реагент, як нарікають місцеві активісти, витратили ще додаткові 899 тисяч гривень?”, – наголошує розслідувач.