Закупівельники Укрзалізниці вирішили піти шляхом справжнього європейського лібералізму. Щоб «збільшити конкуренцію» на тендерах, вимоги спростили до абсолютного мінімуму. Тепер кваліфікацію проходить будь-яка фірма-одноденка без жодних підтверджень, що вона взагалі здатна щось поставити.
Кмітливі залізничники швидко зрозуміли: навіщо купувати нові запчастини, коли можна списати старі з депо, трохи їх «оновити» і продати назад по тендеру? Вживані, крадені — головне, щоб договір був.
За версією слідства, заступник начальника локомотивної служби Південно-Західної залізниці Андрій Корнейчук разом із ділком Сергієм Овчаренком організували цей бізнес через ТОВ «АСОР БУД СЕРВІС».
Андрій Корнійчук роздає команди підконтрольним у депо Київ-Пасажирський і Козятин: списувати, вивозити, передавати представникам фірми. А далі — красивий договір з УЗ і гроші. Все під надійним дахом ЦКБ. І, за інформацією наших джерел, про схему знають усі. Просто дуже високі покровителі.
Особливо витончено виглядає епізод з полозами. Фірма підписує договір на їх поставку з Локомотивною компанією — і того ж дня Андрій Корнійчук дає команду своїм підрозділам закупити матеріали для… виробництва тих самих полозів. Щоб потім поставити їх у ті самі депо. Колообіг металу в природі.
А ще ця ж фірма спокійно виграла тендер на Одеській залізниці в реального виробника. Як? Елементарно. Собівартість краденої продукції дорівнює нулю. Реальний завод з нормальною собівартістю, зарплатами та податками просто не мав шансів. А звідки взяли товар? За інформацією наших джерел, за командою того ж Корнійчука винесли з депо Козятин.
Причому Андрій Корнійчук не церемониться. Приїжджає до підлеглих і змушує їх робити протиправні дії під прямими погрозами: «Не виконаєте — звільню, і хлопці втратять бронювання від призову». Класичний мотиваційний менеджмент 2026 року.
Цю фірму, до речі, вже ловили на постачаннях вживаних запчастин. Навіть справу відкривали. Але всіх все влаштовує.
А ще нікого не бентежить, що в штаті компанії аж два співробітники, зате позиціює вона себе як серйозний виробник складних деталей на мільйони гривень. Двоє людей — і мільйони. Магія менеджменту, нічого не скажеш.
Іншими словами, Укрзалізниця знову на висоті. Спочатку спростили тендери до рівня «хто перший приніс папірець», а тепер дивуються, чому з депо раптом зникають деталі та з’являються на складах «постачальників». А реальні виробники просто дивляться на це і розуміють: конкурувати з нульовою собівартістю краденого — заняття для оптимістів.