Журналісти зацікавилися, хто імпортував до Євросоюзу українське «чорне» зерно на мільйони євро. Вони виявили ліквідовані компанії, підставних осіб та міжнародні сільськогосподарські гіганти.
Головне з розслідування
Україна перевіряє сотні компаній — багато з них створено після початку повномасштабного російського вторгнення, які, ймовірно, продавали українське зерно без належного оформлення чи сплати податків.
Низка європейських компаній, що імпортували українське зерно, і самі викликають багато питань.
Деякі з них продовжили торгівлю, незважаючи на те, що угорська влада наказала їх ліквідувати. Декілька власників або керівників цих компаній лікувалися в психіатричних лікарнях, серед них зірка TikTok, що сходить.
Румунські «дочки» великих міжнародних агротрейдерів — COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding — також імпортували зерно через українські компанії, що потрапили під слідство.
У квітні сотні румунських фермерів перекрили тракторами КПП Халмеу на кордоні з Україною: вони протестували проти постачання дешевого зерна із охопленої війною сусідньої країни. «Ми хочемо допомагати, але не за будь-яку ціну!» — вигукували вони.
«Імпорт з України – це великі втрати для нас, – сказав фермер Давид Георге, який також є мером найближчого містечка Мофтін. — Вони повеніли країну українським зерном, це несправедлива конкуренція».
З початку повномасштабного російського вторгнення українські морські порти заблоковані, а кількість вантажівок, що проходять через Халмеу, різко зросла з десяти на місяць у перші дні війни до 1600 на місяць минулої осені.
У відповідь на протести фермерів Румунія та низка інших країн тимчасово заборонили імпорт українського зерна.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував європейські обмеження, заявивши, що вони загрожують економіці країни.
Як показало нове розслідування OCCRP та RISE Project, нашого партнера в Румунії, сільськогосподарський сектор України також страждає через корупцію всередині країни. Торгові дані, що потрапили до журналістів, показали, що в перші сім місяців повномасштабного російського вторгнення більшу частину зерна, що пройшло через Халмеу та інші прикордонні пункти, експортували сумнівні українські компанії, які звинувачуються в несплаті податків та інших злочинах.
Вони серед більш ніж трьохсот фірм, які з минулого вересня перебувають під слідством в Україні. За даними прокуратури, лише за минулий рік вони позбавили державу щонайменше 140 мільйонів доларів.
У розпорядженні журналістів опинилися судові документи, згідно з якими влада в рамках розслідування вилучила у деяких компаній десятки тисяч тонн зерна. Деякі з підозрюваних заперечують конфіскацію в суді.
Декілька високопосадовців, у тому числі співробітників митниці, які працювали в портах на Одещині, звинувачують у зловживанні службовими повноваженнями для організації схеми ухилення від сплати податків.
Фото: Андрій Абрютін / Alamy Stock Photo Завантаження зерна на корабель у порту Одеси, липень 2021 року
Щоб краще зрозуміти, скільки кукурудзи, ячменю, пшениці та іншого зерна ці компанії експортують до ЄС — і хто це все купує, — журналісти зіставили їхні назви з даними митних документів із ImportGenius (агрегатор інформації про глобальну торгівлю) та інформацією румунського Управління безпеки харчових продуктів. .
У доступних даних, що охоплюють перші сім місяців війни, засвітилися 80 українських компаній, що перебувають під слідством. За цей період вони відправили щонайменше 1,7 мільйона тонн зерна вартістю 495 мільйонів доларів компаніям у Румунії, Угорщині та Чехії. Для порівняння: офіційно Україна за цей же час експортувала до Румунії приблизно вдвічі більше зерна (на суму близько мільярда доларів).
«У більшості випадків експорт зерна не приносить Україні доходів, які мав би приносити», — каже український законодавець Мар’ян Заболоцький, який чотири роки тому ініціював власне розслідування через порушення на зерновому ринку.
Журналісти з’ясували, що серед покупців зерна значаться офшорні фірми, угорські підприємства, які засудили до ліквідації за неподання звітності, компанії-посередники в Угорщині та Чехії, фірми, які раніше траплялися на несплаті податків, компанії, що належать або мають відношення до осіб зі зв’язками у політиці чи засудженим злочинцям, а також великі міжнародні зернові трейдери, у тому числі COFCO International, Bunge, Viterra та Ameropa Holding.
Чоловік, який у документах значиться власником одного з цих імпортерів, розповів журналістам, що під час лікування у психіатричній клініці до нього підійшла людина та запропонувала гроші за те, щоб він вписав своє ім’я до документів компанії. Він вказав на інших пацієнтів, яких також залучили до схеми.
З жодною українською компанією під слідством з тих, із ким OCCRP та партнери спробували поспілкуватися, не вдалося зв’язатися з офіційними номерами телефонів. Представники COFCO International сказали, що вони не мають інформації про транзакції з українськими фірмами, які перерахували журналісти. У Viterra відповіли, що не можуть підтвердити дані про «пряму співпрацю» з ними, а Bunge і Ameropa не відреагували на запити про коментарі.
Підозрілі торговці зерном
Українське розслідування розпочали, коли слідчі зауважили, що велика кількість підозрілих компаній — багато хто з них заснував незадовго до цього — ухилявся від сплати податків, торгуючи зерном на сотні мільйонів доларів.
Згідно з документами прокуратури, під слідством перебувають кілька сотень компаній — ймовірно, їх реєстрували «невідомі особи», вони виявляють ознаки «фіктивної діяльності» та не сплачують податків.
Як повідомила в січні СБУ (Служба безпеки України), особи, які стоять за схемою, «переміщали товари між підставними компаніями… щоб заплутати торгові ланцюжки і уникнути обов’язкових виплат до бюджету». У Бюро економічної безпеки журналістам сказали, що не можуть надати більше інформації, допоки розслідування не завершено.
Нові подробиці торгівлі «чорним» зерном представлені у доповіді, яку опублікувала у квітні парламентська комісія.
У документі описана вкрай обтяжлива картина в українському Митному управлінні.
Згідно з доповіддю, митники знехтували перевіркою понад шістсот потенційно підозрілих експортерів зерна, про які їх повідомила податкова. Ці компанії «мали ризики ухилення від сплати податків, не повертали свої валютні доходи за межі України, як вимагає закон, та здійснювали відмивання грошей».
За словами голови комісії та члена парламенту Ярослава Железняка, саме через ці порушення з боку експортерів «чорне» українське зерно стало таким дешевим на європейських ринках. Железняк зазначив, що подібні злочини спричиняють величезні збитки для українського бюджету.
«Вони взагалі жодних податків не сплачують! Нуль! — каже Желєзняк, перераховуючи різні правоохоронні відомства, які є присутніми на митних пунктах. — Навіщо там потрібні всі ці правоохоронці, якщо вони цього не бачать?»
Згідно із звітом комісії, ці компанії не проходили систематичних перевірок. У документі йдеться, що в деяких випадках співробітники Митного управління спілкувалися з їхніми керівниками лише телефоном або відеозв’язком і не перевіряли їх особи. Комісія з’ясувала, що більше половини експортерів не подавали митних декларацій, а документи тих, хто подавав, здебільшого схвалювали протягом 90 хвилин з моменту отримання. На одну декларацію витрачалося лише дев’ять хвилин.
Один із головних експортерів українського зерна — фірма «Талстактив»
Щоб дізнатися, хто і в яких обсягах імпортує «чорне» українське зерно, журналісти зіставили митні документи та список підозрюваних у порушеннях українських компаній, назви кількох румунських, чеських та угорських фірм-імпортерів, а також офшорних підприємств з числа імпортерів.
Найактивніший український експортер зі списку — фірма «Талстактив», яка, за даними прокуратури, «легалізувала дохід, отриманий злочинним шляхом», не сплатила прибуткового податку і не повернула прибутку в іноземній валюті. Компанію започаткували в лютому 2021-го — за рік до початку повномасштабного російського вторгнення.
Цього року, будучи під слідством, «Талстактив» змінила адресу та перейменувалася на Technotrade Supply. За короткий час існування компанії її власники змінювалися тричі.
Згідно з митними документами, у 2021 та 2022 роках фірма експортувала зерна більш ніж на 150 мільйонів доларів двом угорським компаніям, які суд країни наказав ліквідувати за неподання фінансової звітності та зазначення неправдивих контактних даних.
Суд також заборонив цим ключовим угорським імпортерам – The Mark Global та Borko Trade – продовжувати діяльність. The Mark Global це не зупинило. З 2021 до 2022 року компанія імпортувала 283 партії зерна загальною вартістю 157 мільйонів доларів.
Згідно з документами слідства, лише на постачаннях Borko Trade, яка з 2020 до 2022 року імпортувала зерна на 336 мільйонів доларів, Україна втратила приблизно 20 мільйонів доларів у вигляді податків. Угорська влада не змогла встановити, хто насправді стояв за компанією. За даними податкового та митного управління Угорщини, контактні дані правонаступника та платника податків Borko Trade недоступні, а листи, надіслані на адресу фірми, повернулися через неправильний поштовий індекс.
Посередники з психіатричної лікарні
Поки журналісти шукали, хто стоїть за The Mark Global, Borko та ще двома афілійованими фірмами, вони вийшли на кількох молодих людей — серед них висхідна зірка TikTok, які значаться колишніми чи чинними акціонерами чи директорами цих підприємств — ймовірно, це підставні особи. Один із них розповів, що до нього та ще кількох людей звернулися з проханням вписати їхні імена до документів, коли вони лікувалися у психіатричній лікарні.
Розслідувачі вийшли на них через литовця на ім’я Сергія Колобоваса, керівника The Mark Global на момент ліквідації компанії. На батьківщині за ним не значиться майно чи бізнеси.
Він також був гендиректором угорського імпортера Supstan, який у 2020 та 2021 роках купив українську соняшникову олію на 61,8 мільйона доларів; 2022 року влада наказала ліквідувати компанію.
Судячи з документів, до Колобоваса — на момент здійснення цих транзакцій — фірмою володів 27-річний чех Ондрей Стана, який викладає відео про особистісний розвиток у TikTok.
Стана розповів журналістам, що коли кілька років тому лікувався від біполярного розладу в чеському місті Брно, людина на ім’я Альберт запропонувала йому та ще кільком пацієнтам «приєднатися» до компаній.
«Він пообіцяв 400 євро на місяць, які я за два роки отримав у найкращому разі разів сім, – розповів він. — Я швидко зрозумів, що зробив помилку, але не знав, що робити. Я попросив їх усунути моє ім’я з документів».
За електронними адресами, які вказані для The Mark Global в угорському корпоративному реєстрі, ймовірно, стоїть українець на ім’я Альберт Янішевський, якому було лише 23 роки на момент заснування компаній у 2019 році.
Журналістам він розповів, що раніше тримав у Чехії юридичну фірму, яка допомагала реєструвати юрособи. Він підтвердив, що його клієнтом була The Mark Global, але зазначив, що сам він у ній не брав участі. Янішевський сказав, що не просив пацієнтів психіатричної клініки відкрити компанію. За його словами, для підпису документів він пов’язувався із конкретними людьми, яких йому називали засновники підприємств.
Гендиректором The Mark Global був 33-річний громадянин Словаччини Матей Бартік. За словами Стани, він теж лікувався в психіатричній лікарні і погодився співпрацювати з Янішевським. Бартік сказав журналістам, що не був пов’язаний із The Mark Global, а потім перестав відповідати на запитання.
Розслідувачі виявили, що Бартік може бути причетний до передбачуваної злочинної діяльності в Україні.
У різний час він був керуючим директором та акціонером чеської комп’ютерної та технічної компанії, якою раніше мав українець Віктор Головчук.
З 2019 року фірми Головчука перебувають під слідством за підозрою у кількох епізодах відмивання грошей — в одному, можливо, причетні керівники українського Нацбанку.
В іншому, за даними прокуратури, компанія Головчука відмивала кошти незаконного походження. Адвокат компанії заявив, що ці гроші насправді були авансом за зерно. Слідство продовжується. Журналістам не вдалося зв’язатися із Головчуком, щоб отримати коментар.
За словами Стани, ще одним пацієнтом психіатричної клініки, якого попросили вписати ім’я до документів компанії, був Лукаш Нераділек. Стана показав журналістам їхнє спільне фото, а також знімок, на якому Нераділек, можливо, зображений у клініці. Його ім’я значиться у документах двох компаній – покупців українського зерна: словацької Resale Consult та румунської GD Delivery Consult.
З 2019 до 2021 року Resale Consult імпортувала з Миколаївської області зерно на 43 мільйони доларів, а GD Delivery Consult у 2019 році купила соєві боби на два мільйони доларів.
П’ять компаній — The Mark Global, Borko, Resale Consult, GD Delivery Consult та Supstan — придбали зерна та олії з України на суму понад 600 мільйонів доларів у період з 2019 по 2022 роки.
Серед головних покупців українського зерна міжнародний гігант COFCO
Український парламентар Заблоцький, який чотири роки тому розпочав власне розслідування у зв’язку із зерновим ринком, розповів журналістам, що за поточними підпільними угодами стоять великі міжнародні трейдери. Він вважає, що найкраще їх зупинять штрафи за межами України.
«Як показує практика, дуже складно притягнути їх до відповідальності в Україні з огляду на корупцію та стан нашої правоохоронної системи», — каже він.
Журналісти з’ясували, що серед компаній, що імпортували зерно через українські фірми, що потрапили під слідство, була COFCO International Romania — «дочка» сільськогосподарського гіганта COFCO International .
Румунська «дочка» COFCO імпортувала у травні 2022 року насіння соняшнику на 2,3 мільйона доларів через «Талстактив» по 0,40 долара за кілограм (на міжнародних ринках вартість становила 0,67 долара за кілограм).
Загалом COFCO International Romania імпортувала зерно на суму понад 145 мільйонів доларів за сім місяців (з лютого по вересень), за якими доступні дані. Із них близько 145 500 тонн зерна майже на 37 мільйонів доларів надійшло через українські компанії під слідством.
Найбільший постачальник COFCO International Romania, який експортував їй зерно понад 12 мільйонів доларів, — одеська компанія «Грінпрайм». Вартість як мінімум кількох партій була значно нижчою за середню: у серпні та вересні 2022 року «Грінпрайм» відправила COFCO International Romania ріпак за 0,38 долара за кілограм (ринкова вартість становила 0,64 долара).
Заснована у травні 2021 року «Грінпрайм» також працювала з румунською фірмою Hercules, яку контролює син Георге Буні Станку — екс-глави жудеця Бреїла. Буню Станку засудили до трьох років ув’язнення за зловживання повноваженнями та причетність до неправомірного фінансування політичної кампанії. “Грінпрайм” експортувала зерно Bunge Romania – “дочці” американського сільськогосподарського гіганта.
У COFCO International Romania не відреагували на прохання про коментарі. У материнській компанії, COFCO International, сказали, що їхнє румунське дочірнє підприємство «не здійснювало жодних транзакцій із зазначеними фірмами». Вони порадили «перевірити джерела та документи, які стали підставою для висловлених у листі хибних заяв».
У подальшому листі журналісти пояснили, що їхні знахідки ґрунтуються на агрегованих митних даних, і надали докази. У відповідь у компанії написали, що їхня попередня заява «залишається в силі», і запитали, чи стосуються наявні дані «продавців» чи «постачальників», але більше не розкрили жодних подробиць.
У даних ImportGenius, які використовували журналісти, вказані експортери чи «постачальники» кожної партії зерна – це обов’язково означає, що вони безпосередньо співпрацювали з одержувачем.
Румунські «дочки» ще двох великих міжнародних трейдерів – Viterra (раніше Glencore Agriculture) та Ameropa Holding – також імпортували зерно через сумнівні українські фірми.
Три «дочки» Viterra імпортували українське зерно на 9,3 мільйона доларів. 2022 року Viterra Rotterdam імпортувала через «Талстактив» — один із головних фігурантів українського розслідування — соєві боби та олію на 3,5 мільйона доларів. За той же період українські фірми відправили Viterra Romania зерно та насіння соняшнику на 4,4 мільйона доларів. Viterra Hungary імпортувала насіння соняшнику на 1,4 мільйона доларів через іншу українську компанію, яка зараз перебуває під слідством.
У відповідь на запитання журналістів у Viterra сказали, що «провели ретельну внутрішню перевірку та не виявили прямих комерційних зв’язків із зазначеними третіми сторонами». У компанії зазначили, що «дотримуються політики абсолютної нетерпимості щодо будь-яких незаконних чи корупційних практик».
“Viterra у своїй діяльності дотримується правил і процедур, що дозволяють переконатися, що контрагенти не були раніше замішані в корупційній діяльності, у тому числі в ухиленні від сплати податків”, – зазначили вони. На момент публікації компанія не відповіла на лист журналістів, який пояснював походження даних.
Згідно з митними документами, що потрапили до журналістів, з липня по вересень 2022 року Bunge Romania імпортувала зерно на 5,6 мільйона доларів через сумнівні українські компанії, включаючи «Грінпрайм». Близько 1,5 мільйона доларів припадає на частку «Претсету» — компанії, якою українська влада анулювала сертифікат платника ПДВ. У Bunge не відповіли на запити про коментарі.
Румунська «дочка» Ameropa Holding імпортувала зерно на 1,7 мільйона доларів через фірми, які звинувачуються у різних порушеннях. У компанії не відповіли на прохання про коментар.
Румунська фірма Damalio також активно співпрацює з українськими експортерами зерна
Схоже, румунська фірма, пов’язана з колишнім молдавським міністром, почала імпортувати українське зерно вже після початку повномасштабного російського вторгнення в 2022 році. Більшість зернових угод за період, за яким журналісти отримали дані, вона здійснила з українськими компаніями, які зараз перебувають під слідством.
Так, фірма Damalio RO не вела торговельну діяльність у 2021-му, а вже наступного року її оборот становив майже 14 мільйонів доларів.
Згідно з сайтом Damalio RO, за безпеку в компанії відповідає Олександр Пинзар, колишній міністр оборони Румунії та екс-глава національної поліції. Два роки тому його затримали за перевищення повноважень та низку інших порушень.
Damalio належить громадянинові Румунії та Молдови, який також виступає співвласником іншої компанії разом із сином Пинзаря.
З червня по вересень 2022 року Damalio імпортувала 971 партію українського зерна на суму 3,4 мільйона доларів. З них 785 партій (обсягом 19 556 тонн та вартістю 2,8 мільйона доларів) надійшли від компаній, які перебувають під слідством.
Найбільший постачальник Damalio — заснована в січні 2022 року компанія «Поділля-Агросервіс», яка перебуває під слідством у рамках іншої справи (за підозрою у порушенні митних законів у спробі приховати походження насіння соняшника). Тільки за серпень та вересень 2022 року «Поділля-Агросервіс» експортувала 692 партії зерна на суму близько чотирьох мільйонів доларів. Багато хто з них призначався Damalio.
Найдешевшим постачальником Damalio була «Райкомія». У липні 2022 року Damalio імпортувала через українську компанію кукурудзу по 0,07 долара за кілограм, вп’ятеро дешевшу за ринкову вартість.
У фірми «Райкомія» загальний номер із заснованою в жовтні 2022 року компанією, яка має владу України в рамках розслідування у справі про несплату податків конфіскувала близько 65 тисяч тонн пшениці та кукурудзи в Одеській області. Пізніше суд наказав повернути зерно.
Міхай Патраш, комерційний директор Damalio, підтвердив, що обіг компанії становлять зернові угоди з Україною. Він сказав, що купив зерно у «торговців», яких порадили фермери, але відмовився розкрити подробиці.