Як свідчать результати аудиту, за три роки посадовці Прилуцької міської ради (Чернігівщина) вкрали майже 41 мільйон гривень із міського бюджету.
Щоправда, висновок Держаудитслужби звучить дещо м’якше – «за результатами ревізії виявлено фінансових порушень на загальну суму 41 млн грн» – але суть від того не змінюєтья: гроші вкрадено.
За нинішнім курсом – це мільйон доларів. Що для невеличкого містечка досить велика сума. Але вкрадено ці гроші протягом 2018-2021 років, коли курс коливався в межах 25-28 гривень за долар. Так що хтось «піднявся» зовсім непогано, погодьтеся. Хто конкретно цей «хтось» – встановить слідство, але вже зараз можна з упевненістю сказати – без міського голови тут однозначно не обійшлося.
Скільки конкретно «заробила» Ольга Михайлівна Попенко на цих оборудках – теж хай встановлює слідство. Звісно, сама вона буде відхрещуватися від цих крадіжок, стверджуючи, що у всьому винні підлеглі, але ж кінцеві документи, за якими виділялися кошти з міського бюджету на ті роботи, ціни на які завищувалися, підписувала саме вона. Тому розказувати можна будь-що, але реальність така: під керівництвом міського голови Прилук Ольги Попенко вкрадено 41 мільйон гривень.
Як випливає з висновку аудиторів, «здійснено зайві видатки коштів міського бюджету на оплату ремонтно-будівельних робіт трьом підрядникам, якими завищено обсяги та вартість ремонтно-будівельних робіт в 2018-2020 роках (улаштування чаші басейну, електромонтажні роботи, улаштування зовнішнього водогону, придбання та монтаж обладнання, установлення блоків дверних та віконних, улаштування покриттів із гарячих асфальтобетонних сумішей, улаштування основи під тротуари у більших обсягах ніж передбачено договором)».
Для тих, хто не знає стану справ у Прилуках, це не каже нічого, крім того, що була застосована класична схема крадіжок із бюджету – завищення ціни і отримання відкату. Але прилучани можуть розповісти деякі деталі. І будуть довго чухати потилиці, намагаючись зрозуміти, де саме стараннями Ольги Михайлівни «улаштовувалася чаша басейну». Бо басейн вона обіцяла у своїй передвиборчій програмі, але існує він досі у її фантазіях. І де саме «улаштовувалася» ота «чаша» – невідомо нікому.
Щодо «електромонтажних робіт», то йдеться, скоріш за все, про встановлення нових світильників на старі бетонні стовпи. Які куплені, як говорять джерела у міській раді, рівно втричі дорожче за середню пропозицію на ринку. Де був влаштований зовнішній водогін – така сама загадка, як і чаша басейну. Але гроші на нього також списали.
Ще одне «велике будівництво» Ольги Попенко – вуличний туалет у міському парку. Замість встановити сучасну модульну конструкцію, як це зробили у сусідньому Пирятині, у Прилуках збудували страшну цегляну коробку. В самісінькому центрі міста, у єдиному міському парку. До тогож модульний туалет коштував би втричі менше. Але в ньому було явно неможливо «установлення блоків дверних та віконних», на які, згідно висновку аудиторів, було завищено ціни. Ось вам, прилучани, і відповідь на ваше питання – чому у місті стоїть оте страхоопудало, яке називається туалетом.
Але найцікавіше стосується «улаштування покриттів із гарячих асфальтобетонних сумішей, улаштування основи під тротуари у більших обсягах ніж передбачено договором». Бо дороги і тротуари у Прилуках – то тема, якою місцева опозиція б’є міську владу ось уже років десять-п’ятнадцять. Справа в тому, що підряди на виконання цих робіт всі ці роки одержують структури, афілійовані з народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко Валерієм Дубілем. Назви фірм міняються, але не міняється якість робіт – через півроку весь асфальт перетворюється на ями. Майже всі міські голови (за цей час їх змінилося вже четверо) слухняно підписували кошториси, подані виконавцем робіт по асфальтуванню доріг міста. Ольга Попенко, яка теж є представником БЮТ, – не виключення.
Власне, все, що твориться у провінційних Прилуках, відоме жителям будь-якого українського містечка. Нічого нового аудитори не відкрили. Це класичний розпил і відкат. Ціни на роботи, які фінансуються з міського бюджету, завищуються, з надлишково сплачених коштів міський голова і ключові посадовці отримують відкат. Результат – ями на дорогах, розгромлена інфраструктура і явна невідповідність рівня життя міського голові отриманій заробітній платі.
У ситуації Прилук відмінність хіба в тому, що місто, яке ще донедавна давало дві третини надходжень до бюджету області і забезпечувало один відсоток національного бюджету України, перетворилося на гидку корупційну яму, яку обходять десятою дорогою потенційні інвестори.
За роки правління в місті Ольги Попенко з обіцяних «інвесторів» тут з’явилися хіба три гіпермаркети від відомих мереж. Але ці «інвестиції» доволі сумнівні – мережеві магазини змусили згорнутися кілька десятків місцевих підприємців, які просто розорилися. А сотні людей, які у них працювали, поїхали в Польщу. Що стосується виробництва, то воно знаходиться приблизно там, де і басейн – у фантазіях міського голови.
Однак така ситуація, як бачимо, не заважає активно «пиляти» міський бюджет. Мільйон доларів за три роки – доволі непогаго як для міста, в якому живе не більше сорока тисяч жителів. По тисячі гривень з кожного, якщо перевести на суху мову цифр.
P.S. До речі, як писав «Обозреватель», оплата «праці» міського голови Прилук Ольги Попенко становить близько 90 000 гривень на місяць.