НАЗК завершило планову перевірку організації роботи Держрибагентства на чолі з Владиславом Невеселим і виявило масштабні порушення.
– На балансі одного з державних підприємств Держрибагентства перебуває близько 2,7 тисяч гідротехнічних споруд (греблі, водозабірні споруди, водопроводи тощо).
– Не забезпечено належного обліку гідроспоруд та реєстрації права державної власності на більшість з них — до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено лише 374 об’єкти.
Вказана ситуація створює ризики неправомірного користування гідроспорудами чи їх вибуття з власності держави за сприяння посадових осіб балансоутримувача, які можуть отримувати за це неправомірну вигоду.
Підтвердженням існування такого корупційного ризику є зафіксовані НАЗК випадки тривалого, подекуди до 20 років, використання гідроспоруд без укладення договорів оренди.
Договори оренди укладаються без участі Фонду державного майна.
На період воєнного стану в Україні конфісковане майно може безоплатно передаватися для потреб армії, наприклад, вилучені риболовні сітки. Для цього потрібно інформувати обласну військову адміністрацію (ОВА) про наявність такого майна.
Попри це, в шести областях (Вінницька, Львівська, Чернігівська, Миколаївська, Кіровоградська та Хмельницька) підрозділи Держрибагентства не надсилали таких повідомлень до ОВА.
Законодавство передбачає передачу вилучених природних ресурсів і виготовленої продукції для подальшої реалізації та подальшого перерахування коштів до бюджету.
НАЗК встановило, що територіальні управління Держрибагентства незаконно передавали вилучене майно:
– суб’єктам господарювання, які не мають права на торговельну діяльність та не перерахували до бюджету кошти від реалізованого майна;
– фізичним особам для “зберігання” або “знищення”, що позбавило державу прибутку й могло бути вигідним окремим посадовим особам;
– іншим суб’єктам за заниженими цінами.
За інформацією Міністерства юстиції, у 2024 році Держрибагентство мало сприяти стягненню понад 2,1 млн грн штрафів, але фактично бюджет отримав лише 36 тис. грн (1,66%). Провадження на понад 711 тис. грн державні виконавці не виконали.
Аналогічна ситуація склалася й у підрозділах Держрибагентства: з присуджених за протоколами Миколаївського рибоохоронного патруля майже 2,1 млн грн штрафів фактично стягнуто 39,2 тис. грн, за протоколами Одеського — з 1,1 млн грн — лише 28,6 тис. грн, за протоколами Черкаського — з понад 1 млн грн – 23,6 тис.
НАЗК встановило, що Держрибагентство призначає інспекторами осіб, пов’язаних з бізнесом у дотичних сферах, і власників нерухомості в прибережних зонах. Зокрема це стосується районів, підконтрольних Київському рибоохоронному патрулю.