Днями Вищий антикорупційний суд зняв домашній арешт із колишнього керівника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони Богдана Хмельницького.
Рішення ухвалив, як і кілька місяців тому, суддя Ярослав Шкодін. У травні той самий суддя замінив Хмельницькому запобіжний захід на домашній арешт.
Власне саме Хмельницький за часів міністра оборони Резнікова безпосередньо підписував контракти на яйця по 17 гривень а також проходить підозрюваним у справі про закупівлю неякісної амуніції для військових на 1,4 млрд гривень та у розтраті понад 222 млн гривень.
Хмельницький закупив для ЗСУ майже 3 000 бронежилетів на понад 100 млн грн. Втім, за даними декількох незалежних експертиз, дані вироби не відповідають вимогам IV класу.
І саме Хмельницький підписав контракти на турецькі куртки.
І на відміну від Резнікова, директор департаменту точно знав, з якої причини банки зупинили першу проплату Міноборони за куртки – бо там фігурував родич PEP (тобто депутата Верховної Ради). Це Хмельницький підписував контракт, який навіть не вичитали і де замість уточної нитки, були якісь “качки”.
За півтора року після скандалу з яйцями ні ДБР, ні НАБУ не дійшли ще до оголошення підозр у цих справах. Хоча в справі про бронежилети та куртки вже дійшли до оголошення коротких обвинувальних висновків
Водночас, з огляду на збільшення прогулянок фігурантів кримінальних справ у бік Солотвино, Україна може такими темпами скоро недорахуватися ще одного фігуранта резонансних справ.
До речі, те саме побоювання стосується і кримінальних проваджень щодо зриву поставок зброї.
За минулий рік в ЗМІ вийшло не одне розслідування про зброю, але жодне з них не отримало навіть приблизно подібного до курток чи яєць резонансу. Головною порушуваною темою були заробітки фірм-прокладок на завищенні ціни на зброю.
“Цензор.НЕТ” вирішив переглянути судові реєстри та подивитись, як рухаються справи у двох найрезонансніших розслідуваннях – про оборудки “Львівського арсеналу” та польської компанії Alfa Sp.z.o.o.
Власне вже самі Alfa Sp.z.o.o. та “Львівський арсенал” є прокладками, бо ніколи не були серйозними гравцями ринку постачання зброї.
У випадку “Львівського арсеналу” чиновники Міноборони заплатили 1,4 млрд грн за те, щоб їм за два місяці поставили 100 тисяч мін, а натомість не отримали жодної. Зате потенційні постачальники придбали собі пороховий завод у Боснії.
При цьому ціна кожної одиниці була вищою щонайменше на 2 тисячі грн, ніж в угодах з іншими компаніями.
Після низки публікацій у пресі наприкінці січня нарешті затримали колишнього керівника департаменту військово-технічної політики Олександра Лієва, директора компанії та ще кількох фігурантів.
Відповідно до матеріалів справи, колишній співробітник підприємства “Прогрес” Олексій Хорошаєв з поплічником вийшли на контакт з Міноборони та через знайомих вмовили чиновників МОУ підписати контракт зі словацькою Sevotech a.s., до наглядової ради якої в той момент загадково увійшли українці та кілька чехів з явно проросійськими поглядами.
Після гучного затримання, буквально за місяць Лієв вийшов на свободу, а саму справу, яку передали до НАБУ, рішенням САП було повернуто назад Нацполу.
У червні Печерський суд двічі розглядав застосування запобіжного заходу до керівника “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва.
Спершу, вказавши, що Юрій Збітнєв може “переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні” правоохоронці попросили до нього застосування запобіжного заходу у вигляді застави у 100 млн грн.
Суд навіть таке гуманне прохання задовольнив лише частково – встановивши лише 50 млн застави, а також вимогу не відлучатись з Києва та ходити з електронним браслетом. Збітнєв заставу не вніс, тому для нього вже просили домашній арешт.
26 червня суд ще раз розглянув клопотання правоохоронців, погодився з клопотанням застосувати домашній арешт, але суму застави скоротив до 42 мільйонів. Якщо вам це чимсь нагадує історію колишнього голови Верховного суду Князєва, то так і є. Тому суму застави скорочували 7 разів, допоки не вийшли на суму, яку він зміг сплатити легальними коштами.
24 квітня 2024 року Печерським районним судом Києва строк досудового розслідування у справі “Львівського арсеналу” продовжено до 12 місяців. Хорошаєв висить у державному розшуку.
Ось і все.
Тепер про справу Alfa Sp.z.o.o. Йдеться про мільярди гривень, які хотіли заробити на зброї. Причому не раз. Востаннє чиновника Міноборони затримували за спробу заробити 1,5 мільярди через польську прокладку в грудні минулого року.
Історія така: у квітні 2022 Alfa Sp.z.o.o напряму запропонувала Міноборони поставити певну кількість снарядів. Попри те, що на той момент компанія вже зірвала постачання шоломів для ЗСУ, міністерство підписало з нею нову угоду.
Але далі сталось щось неймовірне і Міністерство підписало ще три контракти на постачання снарядів 122 та 152 калібрів з державним спецімпортером, компанією “Прогрес”, в яких польська Alfa Sp.z.o.o вже була лише посередником.
А от ціна була суттєво вищою, з різницею у 95 Євро за одиницю.
Власник Alfa Sp.z.o.o Пєтр Сапєжинський
Якщо спершу поляки запропонували самі 122 мм ОФ снаряд з повним зарядом для гаубиць типу Д-30 по 890 євро, то в контракті “Прогресу” вони вже були по 985 євро.
Зараз цією справою займається НАБУ. В матеріалах досудового слідства вказано, що “закупівля снарядів за ціною 985 євро за одиницю товару згідно з контрактом від 27.04.2022 № 403/1/22/152 була безпідставною”.
Окрім цього, детектив зазначає, що службові особи МОУ та ДП “СЗТФ “Прогрес”, у порушення діючих на той час нормативно-правових актів, що регулювали процедуру закупівлі товарів у сфері оборони під час дії воєнного стану, безпідставно погодили та 14.02.2023 підписали додаткову угоду № 6 до державного контракту від 27.04.2022 № 403/1/22/152, якою змінили ціну товару з 985 на 1318 євро (за одиницю товару).
Тобто вже на 428 євро за одиницю.
Вказане призвело до завдання державному бюджету збитків у загальному розмірі 415 473 804,49 грн, йдеться в матеріалах слідства. І це тільки один контракт.
“Детектив вважає, що вказане може свідчити про те, що службові особи ДП “СЗТФ “Прогрес”, діючи за попередньою змовою із представниками компанії Alfa Sp.z.o.o, МОУ та з іншими невстановленими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою розтрати (заволодіння) державних коштів в особливо великих розмірах, здійснили закупівлю снарядів за завищеними цінами, з метою одержання компанією Alfa Sp.z.o.o максимального прибутку за рахунок зменшення економічної вигоди держави, з подальшим розподіленням такого прибутку між учасниками схеми”, – зазначається в матеріалах.
Слідство НАБУ у цій справі триває понад рік, але якісь видимі його ознаки стали проявлятись лише у 2024.
Наприклад, повідомлення НАБУ про обшуки в Польщі стосувалось саме цієї справи.
Крім того, кілька обшуків в цей час було проведено в Києві.
В результаті накладено арешт на майно одного зі співробітників підприємства “Прогрес”, зокрема мобільний телефон iPhone 15 Pro.
Під час обшуку у ще одного українського фігуранта справи вилучено телефон, в якому є переписка щодо VMZ (болгарський завод боєприпасів, з якого посередники і возять більшість боєприпасів) та Alfa. Арештовано ще один iPhone 15 Pro.
Найцікавіше поки знайдено під час третього обшуку від 09.04.2024 – детективами НАБУ “проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони Apple iPhone 11 серійний НОМЕР_1 та iPhone 14 Plus серійний НОМЕР_2, ноутбук MacBook Pro серійний номер C02RLNUPFVH5 , документи іноземною мовою, схожі на польську: Krajowy rejest sadowy № НОМЕР_7 на 6 арк. (реєстраційні документи компанії), Bilans та Rachunek zyskow i strat на 6 арк. (балансові бухгалтерські документи), Strassmayr sp z.o.o. (список банківських рахунків) та розрахункові документи (платіжні) на 10 арк., блокнот з рукописними записами (чорнові записи) у обкладинці сірого кольору з написом “Progress”.
Телефон та ноутбуки вилучені.
В рамках ще одного обшуку вилучено телефон, на якому міститься переписка щодо постачання боєприпасів “122 мм Град”, але значну кількість повідомлень на ньому видалили.
Втім, увагу автора привернув не список телефонів, а згадка про компанію Strassmayr sp z.o.o.
Пошук в google вказує, що вона займається постачанням спецтехніки.
Згідно з польськими реєстрами власниками компанії є італійська MASSENZAS.R.L. -25% (спеціалізується на виробництві резервуарів для зберігання бітуму) та польська PK-EurobudSp.zo.o. -75% (теж постачає будівельну техніку). Остання компанія заснована 23.07.2018 у Перемишлі, її власниками є два українці – Василь Клапко та Юрій Василик.
Насправді на початку Strassmayr sp z.o.o. володіли поляки, але потім у них цю компанію викупили.
Наразі важко зрозуміти, куди НАБУ виведе ця ниточка, але очевидно, що частина грошей на зброю вимивалась через фірми прокладки.
Так от, минулого тижня вийшов матеріал Kyiv independent про роботу Агенції з закупівлі зброї, яку очолює Марина Безрукова. Там ідеться якраз про протистояння голови агенції та “сірих” гравців ринку, які роблять усе, щоб компанії-прокладки зберегти свої заробітки на цьому ринку.
І якщо не розслідувати такі справи, то для таких ділків навіть не виникатиме жодного остраху, що так чинити не можна.