Вищий антикорупційний суд розпочав допит Євгена Шевченка, головного свідка та викривача по справі щодо одного із найбільших хабарів в історії антикорупційних органів. Мова йде про спробу підкупу керівництва САП та НАБУ ексміністром екології часів Януковича Миколою Злочевським та його спільниками.
Сума фігурує чимала – 6 млн доларів, із яких 5 млн пропонували за закриття справи щодо власника Burisma Holdings Миколи Злочевського. Він мав підозру у справі щодо заволодіння і легалізації коштів стабілізаційного кредиту Національного банку, який видавався на підконтрольний олігарху Курченку “Реал-банк”.
Ще 1 млн доларів мали піти посереднику. Ним, за версією обвинувачення, був перший заступник начальника податкової Києва Микола Ільяшенко. Іншими обвинуваченими у справі є адвокат Андрій Кіча, який працював у компанії Burisma, та екскерівниця одного з департаментів державної фіскальної служюи Олена Мазурова.
Усіх трьох спільників Злочевського затримали “на гарячому” у червні 2020 року. Передачу коштів нібито організував сам Злочевський, а його представники не лише передавали гроші, а й брали безпосередню участь у виготовленні проєкту постанови прокуратури про закриття справи. Саме ж закриття планували приурочити до дня народження ексміністра, яке він дуже хотів відсвяткувати в Україні.
Після передачі справи до суду Мазурова швидко уклала угоду з прокурором, визнала вину і дала важливі для прокуратури показання. Засідання проходило в закритому режимі з міркувань безпеки.
Справу щодо Кічі та Ільяшенка продовжують слухати у ВАКС. Там же в окремому провадженні слухається справа щодо Злочевського, який переховується за кордоном.
З моменту затримання фігуранти не полишали спроби вивести себе з-під удару антикорупційних органів. Спершу намагалися “домовитися” через Печерський суд, який зобов’язав генпрокурора забрати справу у НАБУ і САП. Але реалізувати задумане тоді не вдалося.
Потім намагалися помститися судді ВАКС Вірі Михайленко, яка мала сміливість дати дозвіл на заочне розслідування щодо Злочевського. Адвокати організували скаргу до ВРП, через яку хотіли покарати суддю. В кінцевому результаті суддя Михайленко успішно оскаржила рішення Дисциплінарної палати про стягнення у вигляді попередження.
Нещодавно вже сам ВАКС ухвалив дуже дивне рішення у справі по Злочевському. Цим рішенням судді хотіли повернути прокурору обвинувальний акт, що могло б поховати провадження через сплив строків розслідування. На думку суддів підписи прокурора на обвинувальному акті нібито виконала інша особа. Однак апеляція таке рішення скасувала і повернула справу назад.
Ще одна цікава історія трапилася у листопаді, коли НАБУ затримано двох осіб, які останні два роки нібито підбурювали Ільяшенка до хабара за закриття справи. Ільяшенко спершу повівся, але згодом пішов до НАБУ і написав заяву про злочин.
Сума хабара змінювалася і в кінцевому результаті дійшла до понад 1,8 млн доларів. Під час передачі одного із траншів у 50 тисяч доларів ймовірних шахраїв затримали.
Основне ж провадження щодо Кічі і Ільяшенка по 5 млн доларів зараз активно слухається у ВАКС. Більшість доказів зі сторони обвинувачення уже дослідили і прийшла черга допиту свідків. Ключовим свідком у справі є Євген Шевченко.
Шевченко вже не раз викривав на корупції сильних світу цього. Зокрема, за активної участі Шевченка до двох років тюрми засудили прокурора генеральної прокуратури Олександра Матюшка, який намагався за хабар влаштуватися до НАБУ.
Також Шевченко брав активну участь у справах щодо “короля контрабанди” Альперіна і нардепа Ярослава Дубневича.
На засіданні Шевченко відповідав на питання прокурора і розповів, що це саме Ільяшенко вийшов на нього з проханням допомогти закрити справу. Він же був також ініціатором всіх розмов, переважно через месенджер Telegram. Особисті зустрічі проводили в кабінеті Ільяшенка у податковій Києва, що розташована на вулиці Шолуденка.
До Шевченка податківець звернувся, так як той знав і Холодницького, і Ситника. На той час про участь Шевченка у кримінальних провадженнях НАБУ було публічно відомо зі ЗМІ. За словами Шевченка, роль Ільяшенка – посередник у передачі хабара.
При обговоренні питання Іляшенко надіслав Шевченку інформаційну довідку щодо справи Злочевського і компанії Burisma. Після чого попросив допомогти з цією справою. При чому робив це звісно ж в завуальованій формі:
“Є квитки на 1 число – якщо передадуть в МВС. І є квитки на 2 число – якщо справу буде закрито в САП”.
За словами Шевченка, йшлося про 1 або 2 млн доларів. Шевченко точно не знав, чи це не провокація, щоб підставити НАБУ та САП. Тому відповів, що йому треба подумати і запропонував зв’язатися трохи пізніше.
Наступного дня вони з Ільяшенком знову переговорили. Шевченко сказав, що точно не знає, чи може взятися за справу. На що Ільяшенко відповів, що вирішити питання треба терміново – до 14 червня. В цей день ексміністр Злочевський мав День народження.
Ільяшенко додав: “якщо на 1-ше і 2-ге число квитків немає, то є квитки на 5-те”. Тобто мова йшла вже про суму у 5 млн доларів. Гроші, як він зрозумів, мали йти для директора НАБУ Ситника та керівника САП Холодницького. Шевченко пішов НАБУ і написав заяву про злочин.
5 червня 2020 року у першій половині дня Шевченко приїхав на зустріч в кабінеті Ільяшенка в податковій, щоб проговорити деталі. Ініціатором зустрічі був сам податківець. Під час розмови останній включив дві шумові перешкоди, щоб розмову не могли записувати. Але це йому не допомогло. На розмові обговорювали питання закриття справи по Злочевському і Burisma. Також згадувався адвокат Андрій Кіча.
Злочевський хотів приїхати в Україну і відсвяткувати тут свій День народження.
Ільяшенко також казав, що хоче отримати свою частку в 1 млн доларів “зверху”, а якщо не вийде, то тоді частину із 5 млн доларів, щоб “ну хоть Тойоту собі купити”. Але якщо грошей не дадуть, то може якусь віллу куплять на Кіпрі.
На одній із наступних зустрічей проговорювали деталі справи Злочевського. Ільяшенко у них не дуже орієнтувався і часто уточнював ці деталі у Мазурової. За словами Шевченка, вона була довіреною особою Злочевського.
Фігуранти обговорювали схему злочину: адвокати Злочевського мали подати клопотання про закриття кримінального провадження в НАБУ.
Далі Шевченко мав привезти на зустріч із Ільяшенком робочу версію постанови про закриття провадження. Цей текст на зустрічі мали остаточно узгодити. Потім Шевченко мав перевірити фізичну наявність грошей.
Тоді Холодницький мав підписати постанову про закриття провадження, внести її в ЄРДР, а люди Злочевського – перевірити, чи вона справжня. І лише після цього передати кошти.
Ільяшенко запевнив, що 5 млн доларів уже готові, але місце передачі поки не говорив. Крім того, якісь особи зі сторони Злочевського мали привезти гроші і охороняти їх, поки постанова про закрити провадження не буде готова.
Через декілька днів відбулася ще одна зустріч Шевченка і Ільяшенка, знову в кабінеті податківця. На ній Ільяшенко дуже нервував і у нього тремтіли руки. Потім він зателефонував священнику, якому сказав, що у нього планується велика угода і чи вищі сили схвалюють цю угоду. Після розмови зі священнослужителем Ільяшенко заспокоївся.
Зранку, 12 червня, відбулася остання зустріч у кабінеті Ільяшенка. На неї Шевченко привіз текст постанови. На цій зустрічі були присутні Кіча, Ільяшенко, Мазурова та Шевченко. Кічу свідок побачив тоді вперше в житті.
За словами Шевченка, Кіча перевіряв текст постанов і саме він був відповідальний за погодження тексту. Мазурова ж була відповідальна за гроші, хоча також обговорювала текст постанови і давала свої коментарі. З цього Шевченко для себе розумів, що Кіча був старшим по рангу і приймав ключові рішення.
Текст постанови одразу не влаштовував фігурантів, тому вони попросили внести правки: “У тексті йшлося про закриття через неможливість довести вину, а вони хотіли через відсутність будь-яких підстав для притягнення до відповідальності, склад злочину”. Тому Шевченко поїхав в НАБУ, передавав текст детективам, його поправили і після обіду він повернувся в кабінет Ільяшенка.
На цей раз текст усім підійшов. Під час розмови у кабінеті фігуранти називали Назара Холодницького “гуцульський мафіозі”.
Після остаточного погодження тексту постанови Шевченка повели на паркінг перевіряти гроші. У останнього із собою була рахувальна машинка, на що хтось із фігурантів засміявся і сказав, що однієї машинки буде мало.
Гроші привезли в бусі Volkswagen Transporter. Три великі туристичні валізи, у кожній було по 2 млн доларів. Із них 5 млн доларів мали йти на САП – Назару Холодницькому.
Шевченко вибірково перевіряв окремі пачки на кількість та відсутність фальшивих купюр. 1 млн доларів Ільяшенко переклав собі в пакунок.
Валізи із грошима, які Шевченко, за задумом Злочевського і спільників, мав передати керівникам антикорупційних органів
Далі вони піднялися назад до кабінету Ільяшенка, де Мазурова слідкувала, чи вносить Холодницький зміни в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Після того, як зміни були внесені, Кіча і Мазурова вийшли на пару хвилин в іншу кімнату. Далі вони повернулися і Кіча сказав: “скорее да, чем нет”.
Після того, як Шевченко перепитав, що це означає, Кіча відповів, що все нормально. Шевченко стверджує, що остаточне рішення про передачу хабара приймав саме Кіча.
Шевченко також згадав, як Ільяшенко вже після передачі коштів говорив, що має інформацію про іншу незаконну діяльність Burisma Holdings, і тому можна буде відкрити нові справи, щоб знову заробити.
Ну а далі ви все знайте із повідомлень НАБУ та САП. Спільників затримали, а на перерахування всієї суми хабара детективи витратили 12 годин. За деякий час розслідування завершили, справи передали до суду, Мазурова пішла на угоду та отримала вирок з умовним терміном.
А ще у квітні цього року прокурор САП ініціював передачу усіх арештованих коштів Силам Спецоперацій. Завдяки цій справі 6 млн доларів пішло на потреби наших воїнів.
Передання 6 млн доларів на потреби ЗСУ
НАБУ і САП уже не раз давали по рукам тим, хто намагався за хабар “порішати” з ними. Хотілося б вірити, що ці випадки стануть гарним уроком для всіх, хто досі впевнений, що все на світі можна вирішити за гроші.