ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ТЕМП-3000” зареєстроване у 2001 році за основним видом діяльності 14.12 “Виробництво робочого одягу”. Засновниками компанії є кияни Юрій Євтушенко та Станіслав Лєсніков. З 2014 року фірма отримала державні підряди на майже 13,5 млн грн, хоча є фігурантом кримінальних проваджень щодо злочинів проти власності, громадської безпеки та встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
ТОВ ”ТЕМП-3000” є фігурантом кількох кримінальних проваджень
Чим відома компанія “ТЕМП 3000” в Україні?
На підприємстві запевняють, що основою успіху та конкурентоспроможності броні від “ТЕМП-300” є “багаторічний досвід, повний цикл виробництва високоміцного бронезахисту та розробка й впровадження технологій виробництва матеріалів з високими фізіко-механічними властивостями“. При цьому до заслуг своєї команди менеджмент відносить “понад мільйон захищених життів”.
Проте, якщо забити в пошуковику “скандал бронежилет”, то перше ж посилання приведе до історії компанії “ТЕМП-3000”. За 30 років на ринку підприємство встигло засвітитись у такій кількості гучних скандалів, що на Заході з таким бізнесом давно не мали б жодних справ через сумнівну репутацію. Але не в Україні.
Останній скандал, який лише набирає обертів, пов’язаний з тим, що Міністерство оборони тимчасово заборонило купівлю бронежилетів та шоломів для армії “до затвердження нової технічної специфікації” на ці вироби. Про що це говорить? Довгі роки Міноборони закуповувало бронезахист, який відповідав технічним умовам, сформульованим… у “ТЕМП-3000”. Тому не дивно, що саме ця компанія вигравала державні тендери, не даючи іншим гравцям ринку постачати свою продукцію для військових.
У проєкті нових ТУ йдеться про два типи бронеелементу: метал з антирикошетним покриттям та керамічно-композитні матеріали. Що стосується м’яких балістичних пакетів (протиуломкова стійкість V50 не менше 600 м/с згідно з ВСТ 01.301.003 (STANAG 2920), то їх можна буде робити лише з арамідної тканини (кевлару).
Якщо останній пункт узаконять, то “ТЕМП-3000” автоматично витіснить усіх конкурентів з ринку і стане монополістом.
Сьогодні у світі для виробництва м’якого балістичного захисту (протиуламковий захист) використовують два матеріали: надвисокомолекулярний поліетилен і арамід (кевлар). Обидва матеріали мають свої плюси та мінуси. Наприклад, арамід без спеціального герметичного захисту боїться води і сонячного світла, але витримує температуру до 400 градусів. У той же час поліетилен витримує до 120 градусів, але він легкий, вологостійкий і при цьому дешевший (заощадження бюджетних коштів).
Для обох матеріалів максимальний рівень захисту – 2-й за ДСТУ: вони витримують влучання пістолетних куль, але головне – уламків на швидкості до 700 м/с. Але за деякими показниками поліетилен краще за арамід. Наприклад, щільність НВМПЕ складає 970 кг/м3, тоді як щільність араміду – 1440 кг/м3. Для досягнення того ж рівня захисту використовується менше матеріалу, результатом чого є нижча вага та менш об’ємний бронежилет. Це надважливо для вільного руху та комфорту.
Однак у араміду і “ТЕМП-3000” є маленька “спільна таємниця”: більше п’яти років тому компанія уклала дуже вигідну ексклюзивну угоду з японським виробником арамідної нитки. Маючи дешеву сировину та єдине в Україні ткацтво арамідної тканини, “ТЕМП-3000” на тендерах з обмеженнями щодо матеріалу (“лише арамід”) завжди матиме найнижчу ціну. Тобто якщо викинути з ТУ надвисокомолекулярний поліетилен (НВМПЕ), який широко використовують виробники в усьому світі, це повністю знищить конкуренцію і закріпить монополію для “ТЕМП-3000”.
Це – вже не перша атака “ТЕМП-3000” на надвисокомолекулярний поліетилен.
Три роки тому держава планувала закупити бронежилети з цього матеріалу для бійців АТО. Засновника “ТЕМП-3000” Юрія Євтушенка ця новина, ймовірно, настільки обурила, що він навіть написав величезну статтю про те, що поліетилен не підходить у якості захисту.
Юрій Євтушенко розкритикував матеріал, який використовують конкуренти
Утім, як зазначають інсайдери галузі, всі його висновки базувалися на власних сфабрикованих експериментах, які були проведені без дотримання будь-якої логіки і наукового підходу. Наприклад, поліетилен тестували на тертя за допомогою обладнання, яким перевіряють текстиль на протирання (бо для текстилю це дійсно має сенс), але є нюанс: у бронежилеті протиуламковий пакет (НВМПЕ чи арамід) знаходиться у захисному чохлі і зафіксований практично нерухомо на весь період експлуатації, при цьому тертя немає в принципі і, звісно, ніяке протирання неможливе.
Або експеримент з відкритим вогнем: середньої шкільної освіти достатньо, щоб розуміти, що за такої температури бійцю точно буде вже не до балістичних якостей броні. Тож сам по собі тест був проведений суто заради тесту й відірваний від реальності.
Висновок допису за авторством власника “ТЕМП-3000” був категоричним: надвисокомолекулярний поліетилен начебто не підходить для бронезахисту. Але чи це дійсно так?
Ми поспілкувались із фахівцями і виявили результати досліджень, проведені авторитетними компаніями і інституціями, які наочно демонструють: поліетилен зупиняє уламки і кулі краще за арамід за різних умов. У цьому можна переконатись, прочитавши наукову роботу “SIMULATION OF BALLISTIC TEST FOR PERSONAL BODY ARMOR”, YÜKSEL, Mehmet, M.Sc., Department of Mechanical Engineering (розділ 7.2, ст. 189-192). Недарма лідируючі армії і служби правопорядку світу переходять від важчого і дорожчого араміду на НВМПЕ.
НВМПЕ – найміцніша тканина у світі, на 40% міцніша за арамід еквівалентної маси. Через те, що структура НВМПЕ щільніша, він краще захищає від уламків. Також поліетилен стійкіший до зовнішніх впливів – не боїться води, на відміну від арамідної тканини, яка на 40% знижує свої кулестійкі якості при намоканні. Дуже реальною є ситуація, коли тонкий герметичний пакет (як правило, з тонкої плащовки чи звичайного поліетилену) зазнає механічних пошкоджень при експлуатації бронежилету в бойових умовах – і далі, навіть при одній маленькій дірочці, через пріння, вологість повітря, дощ арамід набирає вологу, і військовий навіть не здогадується, що його захист зменшився на 40%.
До речі, саме з намоканням пов’язаний ще один гучний скандал з “ТЕМП-3000”, який стався у 2019 році. Тоді компанія виграла тендер Міністерства оборони і відвантажила велику партію бронежилетів. Виявилось, що при намоканні м’який арамідний захист легко пробивався і не витримував зазначений рівень. Все через те, що Міноборони орієнтувалось на технічні умови від “ТЕМП-3000”, де є “дощування” – імітація дощу, але немає “замочування” – на відміну від держстандарту.
Як у “ТЕМП-3000” відреагували на ці закиди?
Директор “Темпа” Юрій Євтушенко ще 2019 року відкрито ” target=”_blank” rel=”follow noopener”>заявив журналістам: “Ми жилет для роботи під водою не виготовляли. І не передбачали. Коли мені кажуть: а раптом впаде в річку? Потоне. Потоне! 15-20 кілограмів ваги плюс набереться в чохли вода. Потоне. Помре“.
Компанія ”ТЕМП-3000” є одним з багаторічних лідерів з постачання ”броні” в Україні
А вже у березні 2022 року на підприємстві повідомили, що відновлюють постачання бронежилетів армії, й назвали справу проти “ТЕМП-3000” замовною та начебто ініційованою неназваними конкурентами.
“Підприємство “ТЕМП-3000”, яке має 33-річний досвід роботи, починаючи з 2014 року та до 24.02.2022 року, систематично знищувалось та постійно піддавалось протиправному тиску. Так, нас 8 років знищували судовими справами. Ми з честю виграли (пройшли це пекло) понад 300 судових справ та близько 10 справ у Верховному суді. Знищення підприємства було організоване через недоброякісну конкуренцію, в якій приймали участь всім вам та мені відомі компанії “конкуренти”, завдяки яким, зокрема, була відкрита так звана справа, що стосувалася постачання начебто неякісних бронежилетів підприємством “ТЕМП-3000” (на даний час, наскільки нам відомо, ці бронежилети визнано якісними та видано у війська, які виконують свою місію)“, – наголосив Євтушенко.
Але ж захист життя військового – пріоритетне завдання для Міноборони?
Тому найголовніше зараз – відмовитись від принципу закупівель найдешевших на ринку засобів захисту (сталь), тому що саме у цьому випадку “дешевше – не значить краще”.
Сьогодні українська армія на понад 90% одягнена в металеву броню – така ситуація лише у наших ворогів-росіян і у інших відсталих країнах. Цивілізований світ ще в 70-х перейшов на керамічні бронежилети з додатковим м’яким балістичним захистом. Різниця у вазі бронежилетів із залізними і керамічними плитами – близько 3 кілограмів – неймовірно велика цифра для амуніції! У Ізраїлі, наприклад, коли проходить тендер на закупівлю броні, то крок ставки йде на 10 грамів ваги, у нас же цей крок – кілограми. А зайва вага на солдаті негативно впливає на ефективність і збільшує ризик травм і поранень.
Але найбільша проблема у історії з “ТЕМП 3000” – в тому, що через багаторічну монополію, якої вони досягали творчо і не завжди прозоро, фактично не маючи конкурентів на тендерах МО, компанія задає стандарти броні, які на десятиліття відстали від світових трендів.
Як у будь-якій розвиненій демократичній країні, держава має бути зацікавлена у створенні нормальної конкуренції, для того щоб підвищувати якість закупленої продукції і знижувати ціну. Натомість, українські герої досі вимушені воювати у важких, незручних і ненадійних бронежилетах із сталевими плитами у той час, як світ перейшов на легку кераміку. Щоб змінити це, Міністерство оборони має зробити державні закупівлі прозорими і відкритими, а стандарти броні – сучасними і найвищими. Адже ми, як держава, яка воює, передусім повинні покладатись на найкраще спорядження. А кожен грам (а тим більше – кілограм) зайвої ваги на військовому зменшує боєздатність нашого війська.
Нагадаємо, проросійський бізнесмен з Києва Микола Петренко залишив кожного четвертого бійця на передовій без бронежилетів, утік за кордон і тепер може уникнути правосуддя. Структура Петренка ТОВ “Танос Текнолоджи” отримала від Міноборони величезну суму для закупівлі критично важливої продукції – бронежилетів, тепловізорів, касок тощо. Однак гроші були виведені за кордон, а амуніція до бійців так і не дійшла.