Правосуддя ціною в мільярди: як Шевченківський райсуд Києва блокує справи про схеми в енергетиці та фармдистрибуції.
Попри багаторічні заяви про судову реформу, ключові економічні справи в Україні продовжують блокуватися на рівні слідчих суддів. Один із найбільш показових прикладів — Шевченківський районний суд Києва, де рішення фактично зупиняють розслідування щодо схем в енергетиці, державних закупівлях та фармацевтичному ринку, повідомляє НОН – СТОП.
Показова історія — діяльність фармдистриб’ютора «ВЕНТА.ЛТД», який залишається одним із найбільших постачальників ліків для державних медичних установ. За підсумками 2024 року компанія задекларувала понад 8 млрд грн доходу. У 2019–2022 роках вона отримувала державні контракти на сотні мільйонів гривень і продовжила постачання ліків навіть після початку повномасштабної війни.
До 24 лютого 2022 року 90% корпоративних прав «ВЕНТА.ЛТД» належали російському фармацевтичному холдингу «Катрен». Після початку війни частка російської компанії була знижена до 24%, однак управлінська структура фактично не змінилася. У 2022 році держава арештувала ці 24% і передала їх в управління АРМА, оцінивши пакет приблизно в 90 млн грн. Але вже у 2025 році управляючою компанією стала «І.К.Вел», пов’язана зі співвласниками самої «ВЕНТА.ЛТД», що фактично залишило контроль над активом у тій самій бізнес-групі.
Одночасно компанія використовує мережу пов’язаних структур — «І.К.Вел», «Форта», «Менго», «Ей.Бі.Просперит» — через які формується податковий кредит. За наявною інформацією, така схема дозволяє знижувати зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток на сотні мільйонів гривень щорічно. За цими фактами направлялися заяви до Бюро економічної безпеки України, однак слідство дій не вжило. Після скарги на бездіяльність БЕБ слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва Міхеєва І.М. у справі №761/5702/26 відмовила зобов’язати БЕБ розпочати досудове розслідування.
Схожа ситуація спостерігається і в енергетиці. 14 січня АТ «НАЕК “Енергоатом”» провело аукціон з продажу 2100 МВт базового навантаження за ціною 7566 грн за МВт·год. Уже через три дні ціна на ринку «на добу наперед» зросла до 13 233 грн за МВт·год, тобто приблизно на 75% вище аукціонної. Значна частина обсягів опинилася в обмеженого кола трейдерів. Найбільшим покупцем стало ТОВ «Д.ТРЕЙДИНГ», яке придбало близько 20% усього обсягу і отримало можливість заробити близько 400 млн грн на перепродажі електроенергії.
Хоча в аукціоні брали участь понад 50 компаній, концентрація ринку різко зросла: 15 учасників збільшили закупівлі у 2–5 разів, а їхня частка зросла з 51,8% до 83,3%. У результаті 1749 МВт із 2100 МВт опинилися в руках обмеженого кола трейдерів. Ситуація збіглася з регуляторними рішеннями: 15 січня Кабмін ухвалив постанову №39, а 16 січня НКРЕКП підвищила прайс-кепи на 82,5% — до 15 000 грн за МВт·год. Уже 21–22 січня середня ціна склала 11 484 грн за МВт·год, що на 52% вище аукціонної. При обсязі 554 400 МВт·год це сформувало близько 2 млрд грн різниці між аукціонною та ринковою ціною.
Рішення про продаж приймалися на рівні керівництва «Енергоатому» під відповідальністю виконувача обов’язків голови правління Павла Ковтонюка, тоді як наглядова рада компанії фактично не була сформована.
Однак слідчі органи ГУНП у Києві не дали цим діям правової оцінки. Спроба зобов’язати поліцію відкрити провадження через суд також закінчилася відмовою. Слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва Чайка О.В. у справі №761/5517/26 відмовила зобов’язати поліцію розпочати досудове розслідування.
Суддя Олена Чайка вже фігурувала в гучних справах. У 2022 році саме вона ухвалила рішення про закриття справи заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Попри численні претензії до доброчесності, вона продовжує розглядати резонансні провадження.