У Тернополі вибухнув гучний скандал, пов’язаний із родиною заступника голови Тернопільського ОАС Петра Баб’юка. Його мати, директорка місцевого коледжу Марія Баб’юк, незабаром після обшуків ДБР переоформила на сина нерухомість загальною вартістю в понад 10 млн гривень.
Петро Михайлович Баб’юк обіймає посаду судді з 2010 року. Серед резонансних рішень, які він ухвалював, — відмова у поновленні на посаді колишньому голові Тернопільської облради Михайлу Головку (згодом засудженому до 9 років ув’язнення за вимагання хабаря).
Його мати — Марія Петрівна Баб’юк — очолює Галицький фаховий коледж ім. Чорновола. Раніше вона обиралася депутаткою Тернопільської міської ради від ВО «Свобода». За 2025 рік її задекларовані доходи склали близько 1,17 млн грн (зарплата, пенсія, відсотки та оренда майна).
Батько судді — Михайло Мартинович Баб’юк, пенсіонер. У минулому працював бухгалтером, очолював відділення страхової компанії, а також понад 30 років займався вирощуванням сільськогосподарської продукції.
Згідно з деклараціями та даними відкритих реєстрів, у 2026 році Баб’юк отримав від батьків майно вартістю в понад 10 млн грн:
31 березня 2026 року мати подарувала сину квартиру площею 200 кв. м у Тернополі та гараж 80,7 кв. м. Орієнтовна вартість — 8,7 млн грн.
4 квітня 2026 року вона ж передала йому частку в апартаментах площею 52,4 кв. м у Трускавці (вартість частки — близько 1,4 млн грн, загальна вартість апартаментів — 2,9 млн грн).
30 липня 2026 року батько подарував сину 400 тис. гривень готівкою. Вже наступного дня, 31 липня, суддя придбав земельну ділянку площею 1509 кв. м у селі Ісаківці Хмельницької області.
Ще у 2010 році (до призначення суддею) мати вже подарувала сину будинок у Байківцях площею 388 кв. м, який батьки зводили майже 20 років.
Обшуки та схема з «бронею» від мобілізації
Головний контекст — кримінальне провадження щодо Галицького фахового коледжу. За версією слідства, у 2023–2025 роках керівництво закладу фіктивно працевлаштувало близько 15 чоловіків призовного віку на 0,75 ставки викладачів. Чоловіки фактично не працювали, але мали відстрочку від мобілізації. Зарплату, яку нараховували «викладачам», нібито привласнювало керівництво коледжу.
Обшуки ДБР у коледжі та за місцем проживання фігурантів відбулися приблизно за три тижні до перших дарувань нерухомості сину. Марія Баб’юк відмовляється публічно коментувати справу, посилаючись на «таємницю слідства» та презумпцію невинуватості. Вона наголошує, що подарунки — це реалізація її приватних прав відповідно до Цивільного кодексу і не пов’язані з професійною діяльністю чи кримінальним провадженням.
Петро Баб’юк у відповідь на запити журналістів заявив, що нерухомість перебувала у власності родини близько 20 років і була набута ще до його призначення суддею. Оцінка 2026 року, за його словами, «у десятки разів» вища за початкову. Терміновість дарування він пояснив сімейними обставинами — похилим віком батьків та тривалою важкою хворобою матері. Суддя також підкреслив, що його мати не є підозрюваною у кримінальних справах, а він своєчасно задекларував зміни в майновому стані.
Це не перший випадок, коли статки родини Баб’юків викликають питання. У 2019 році під час кваліфікаційного оцінювання судді Громадська рада доброчесності звернула увагу на невідповідність доходів батька його витратам: за 5 років при доходах 122,3 тис. грн він витратив понад 1 млн грн (квартира, автомобіль Volkswagen Touran, подарунок сину 200 тис. грн). Тоді суддя пояснював це «іспанською тещею» та продажем авто. Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала його відповідним займаній посаді.
У матері також була справа щодо використання підроблених дипломів кандидата наук для отримання надбавок до зарплати протягом 18 років. Обвинувальний акт склали у 2018 році, однак у листопаді 2020-го провадження закрили через закінчення строків давності.