У Нацполіції розслідують “бюджетні розпили” при реконструкції Дегтярівського шляхопроводу


Нацполіція розслідує факти можливих розтрати і привласнення бюджетних коштів при реконструкції в столиці Дегтярівського шляхопроводу.

Слідчі попередньо встановили, що як мінімум 301,7 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник цих робіт ТОВ “Ростдорстрой” (одна з найбільших українських компаній у цій сфері, якою володіють одеські бізнесмени), було перераховано на закупівлю різних матеріалів за завищеними цінами. Зокрема, за бетон, ймовірно, було переплачено близько 20%, а за арматурну сталь – 33-42%. По даним правоохоронців, частина отриманих з бюджету міста фінансових ресурсів також опинилася на рахунку фірм з ознаками фіктивності – задля подальшого переведення в готівку. При цьому, також з’ясувалося, що посадовці КК “Київавтодор” (замовник реконструкції) прямо “наказували” підряднику, у яких компаній має закуповуватися все необхідне для робіт.

Наразі столичні правоохоронці в рамках кримінального провадження №12024100000000260 вивчають факти можливих “бюджетних розпилів” при здійсненні реконструкції Дегтярівського шляхопроводу.

Вказане слідство було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва на початку 2024 року – 28 лютого. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Про що йдеться

1 червня 2023 року між КК “Київавтодор” і ТОВ “Ростдорстрой” було укладено договір підряду на здійснення реконструкції шляхопроводу в складі транспортної розв’язки на перетині вул. Дегтярівської та вул. Олександра Довженка. Загальна вартість робіт за цією угодою мала скласти 920 млн гривень. Підрядником реконструкції “Ростдорстрой” було обрано без конкурсу, адже бажаючих позмагатися з ним більше не знайшлося. Згідно з опублікованим тоді експертним звітом щодо розгляду проєктної документації, загальна кошторисна вартість реконструкції на той момент становила 1,27 млрд гривень.

Під час слідства правоохоронці встановили, що при реалізації вказаного договору підряду посадові особи ТОВ “Ростдорстрой” запровадили механізм розкрадання грошових коштів шляхом придбання різних будматеріалів за завищеними цінами та подальшого перерахування різниці отриманих від “Київавтодору” коштів на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності – з метою їх подальшого переведення у готівку та привласнення. Крім того, деякі кошти перераховувалися компанією-підрядником таким фіктивним “конторам” за нібито отримані товари, роботи чи послуги, які фактично не поставлялись та не виконувались.

За версією слідства, усе це робилося в інтересах службових осіб КК “Київавтодор” – мовляв, саме посадовці даної комунальної корпорації давали вказівки керівнику ТОВ “Ростдорстрой” щодо закупівлі матеріалів та обладнання у конкретних компаній, перелік яких заздалегідь визначено.

Зокрема, “Ростдорстрой” перерахував грошові кошти в сумі близько 301,7 млн гривень трьом неназваним у судових ухвалах ТОВкам в якості оплати закупівлі за завищеними цінами різних товарів, які використовувалися при будівництві. У тому числі, 249,7 млн гривень таким чином було перераховано за асфальтобетон, ще 44,2 млн гривень – за ремонтну суміш “Sika” тощо.

Під час моніторингу цін на “асфальтобетон марки 1 на бітумах БМП” правоохоронці з’ясували, що та ціна, яку на цей матеріал зазначало ТОВ “Ростдорстрой”, виявилась на 20% вищою від цін такого асфальту в інших регіонах. Слідчі звернули увагу на відстань від виробників асфальтобетону до щебеневих кар’єрів, з яких сировину везуть для виготовлення асфальту. Тобто, йдеться про те, що за логікою і математичними розрахунками закуплений “Ростдорстроєм” асфальтобетон  мав бути дешевшим, адже на його виробництво і доставку до будмайданчика Дегтярівського шляхопроводу було витрачено менше коштів.

Також у Нацполіції встановили, що 29 млн гривень було витрачено “Ростдорстроєм” на гарячекатану арматурну сталь періодичного профілю класу А-ІІІ та гладку арматурну сталь класу А-1 різних діаметрів за однаковою ціною – 63,4 тис. гривень за одну тону. Втім, як стало відомо правоохоронцям, того ж дня Служба відновлення Миколаївщини замовила у того ж “Ростдорстроя” ремонт однієї з доріг, врахувавши в кошторис таку ж сталь за ціною 35,4-42,1 тис. гривень за одну тону – тобто, на 33% дешевше тієї, за яку ця компанія закуповувала арматуру для реконструкції Дегтярівського шлязопроводу. Крім того, слідчі знайшли оголошення однієї з компаній, яка займається будівництвом споруд захисту від “Шахедів”, у якому було враховано ціни на таку арматуру в сумі 36,5 тис. гривень, що на 42% дешевше.

Варто зазначити, що в судових ухвалах не уточнюється, чи увійшли витрати на арматурну сталь до тих коштів, які перераховувалися трьом неназваним компаніям і про які йшлося вище.


Скріншот судової ухвали по цьому слідству від 17 жовтня 2024 року

“Таким чином, встановлено, що під час формування вартості закупівлі на виконання ремонтних робіт, посадовими особами комунальної корпорації умисно завищується обсяг та вартість робіт при розрахунку очікуваної вартості закупівлі, внаслідок чого потенційні підрядні організації при проведенні конкурсу із закупівель товарів та послуг укладають договори за цінами, значно вище ринкових. Потім, після укладання договору на виконання робіт, підписуються акти виконаних робіт, які фактично не виконувались, а вартість матеріалів при їх виконанні значно вище середньоринкових”, – зазначається в судових ухвалах по цьому провадженню.

17 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд Києва дозволив правоохоронцям доступ до документів, які зберігаються в офісі ТОВ “Ростдорстрой” – проектно-кошторисної документації по вищезгаданим роботам, дефектним актам, актам виконаних робіт тощо.

Передісторія та подробиці

Нагадаємо, Дегтярівський шляхопровід було збудовано в 1963 році. У 90-х роках його стан було оцінено як передаварійний, а вже у 2017-2021 роках – як непрацездатний. У зв’язку з цим столична влада вирішила його відреконструювати, але фактично йшлося про зведення нової споруди без використання елементів існуючого мосту. При цьому через аварійний стан шляхопроводу перед проведенням реконструкції “Київавтодору” довелося навіть тимчасово посилити його додатковими опорами і демонтувати частину балок. Новий же міст, до слова, планувалося зробити “більшим” – проєктом було визначено, що його ширина має скласти 40 метрів (на 12 метрів ширше, ніж нинішній). У рамках реконструкції, як зазначали в КК “Київавтодор” у 2023 році, планувалося також оновити покриття вулиць Дегтярівської, Олени Теліги та Олександра Довженка у районі розв’язки.

А вже восени 2023 року при виконанні реконструкції сталася надзвичайна подія: 30 вересня відбувся обвал прогонової будови шляхопроводу. Зі слів очевидців, під час монтажу сьомої балки вона зламалася, та падаючи, спричинила ефект доміно і обвалила всі попередньо встановлені балки. В результаті вся прогонова будова “лягла” на дорогу.


Дегтярівський шляхопровід після обвалу

За кілька годин у Київській міськдержадміністрації (КМДА) обвал конструкцій шляхопроводу підтвердили офіційно. В повідомленні запевнили про відсутність жертв та постраждалих та сухо зазначили, що на місці працюють аварійно-рятувальні служби та фахівці, які з’ясовують причини інциденту. Ввечері того ж дня від столичної влади послідувала доповнена інформація, в якій з посиланням на замовника робіт – КК “Київавтодор” – йшлося, що відповідальність за проведення робіт на об’єкті несе виключно підрядник.

У групі “Ростдорстрой”, до якої входить однойменна компанія-підрядник, підтвердили заяву чиновників – виконавці робіт “на словах” взяли на себе відповідальність, зазначивши, що “за дані види робіт оплата не виконувалась, і збитків міському бюджету не було нанесено”. Про те, що стало передумовою обвалу, підрядник повідомляти не став, вказавши на необхідність проведення експертизи.

При цьому, в “Ростдорстрої” підтвердили чутки про те, що ними був застосований експериментальний тип балок довжиною 36 метрів, які раніше використовувалися в Україні лише один раз (при відновленні зруйнованого мосту біля Бородянки на Київщині.- ЗМІ). Також підрядники запевнили, що реконструкція буде завершена вчасно, хоча в день обвалу повідомлялося про відтермінування введення в експлуатацію розв’язки “через необхідність усунення недоліків”.

Утім, у суспільній площині активно озвучувалися різні версії стосовно того, що призвело до цієї аварії. Зокрема, деякі активісти висловили сумніви щодо якості застосованих балок та бетону, з яких вони вироблені. У відповідь на такі закиди речник АТ “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” Даніїл Ваховський, яке виробляє балки для цього шляхопроводу, заявив, що на їх потужностях балки такого зразка виготовляють не вперше і вони пройшли всі необхідні експертизи. Також він зауважив, що ТОВ “Ростдорстрой”, яке монтує балки, прийняла їх без зауважень, відтак, до них претензій бути не може.

Ще одну можливу причину обвалу озвучив військовий ЗСУ, київський волонтер та активіст Олег Симороз. За його інформацією, в КК “Київавтодорі” вимагали від ТОВ “Ростдорстрой” відкрити рух шляхопроводом вже 5 жовтня цього року. Ймовірно, як припускає він, через це у підрядника могли відхилитися від технологій, не закріпивши вже встановлені балки.

Встановлювати істинні причини такої події взялися правоохоронці – відразу ж після обвалу столична прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на об’єкті будівництва шляхопроводу у Шевченківському районі столиці, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 272 КК України). Але на сьогодні про результати цього слідства, хоча б проміжні, правоохоронці не повідомили.

20 грудня київський міський голова Віталій Кличко відкрив рух Дегтярівським шляхопроводом для проїзду автотранспорту та трамваю оновленими коліями. Тоді у КМДА заявили, що усі заплановані роботи мають намір завершити навесні 2024-го. Остаточно розв’язку відкрили 24 травня.

А вже відразу після відкриття кримінального провадження щодо ймовірних розтрати і привласнення коштів при реконструкції Дегтярівського шляхопроводу столична влада поспішила заперечити будь-які порушення законодавства. Так, 4 березня 2024 року КМДА із посиланням на КК “Київавтодор” повідомила, що тендерні процедури при замовленні цих робіт відбулися прозоро і згідно із законодавством”, а поширена в деякими медіа інформація щодо завищення цін при реконструкції “містить упереджені висновки, які не враховують поточну ринкову ситуацію”.

При цьому, в “Київавтодорі” ще й пригрозили ЗМІ, що “у разі поширення недостовірної, необ’єктивної інформації, що ганьбить імідж і ділову репутацію, корпорація буде вимушена в законодавчому порядку вимагати спростування такої інформації та відшкодування заподіяної репутації шкоди”. Що цікаво, про ймовірне завищення цін повідомляли також і в Нацполіції, але “наїжджати” на правоохоронців столичні комунальні “дорожники” не стали.

Хто стоїть за підрядником

За даними аналітичної системи Youcontrol, одеське ТОВ “Ростдорстрой” було зареєстроване у серпні 2005 року. Його керівником зазначено Олексія Андрюшина, засновником – австрійську компанію “Юттема АУ ГмбХ”, кінцевими бенефіціарами – одеситів Євгена Коновалова і Юрія Шумахера (на колажі ліворуч).

Система Youcontrol відносить цю компанію до одноіменної групи “Ростдорстрой”, яка об’єднує більш ніж три десятка суб’єктів господарської діяльності, зайнятих у сфері будівництва доріг та автострад. Ключовими особами та співвласниками цієї групи є вищезгадані Коновалов та Шумахер. Останній, до слова, є депутатом Одеської міськради IV-VIII скликань. У поточній каденції він є членом фракції “Довіряй справам”, яка представляє одноіменну партію мера Одеси Геннадія Труханова. Останній, зазначимо, 4 травня 2023 року був заарештований за підозрою в розтраті при покупці адмінбудівлі заводу “Краян”. Втім, наступного дня після затримання Геннадій Труханов вийшов із СІЗО під заставу у 13,4 млн гривень, яку вніс за нього одеський депутат з тієї ж фракції “Довіряй справам” Дмитро Танцюра.

ТОВ “Ростдорстрой” є одним із найбільших підрядників з ремонту доріг та інших інфраструктурних робіт в Україні. За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity Project, на рахунку цієї компанії 669 договорів на загальну суму 89,7 млрд гривень. Найбільшими замовниками “Ростдорстрою” є обласні Служби відновлення та розвитку інфраструктури (колишні “облавтодори”) – Миколаївщини (81 угода на 14,4 млрд), Одещини (64 угоди на 13,1 млрд), Полтавщини (62 угоди на 11 млрд) тощо. Що стосується співпраці з “Київавтодором”, то “Ростдорстрой” уклав з цією комунальною корпорацією 5 договорів на загальну суму 1,5 млрд гривень.

Нагадаємо, компанії, які входять до групи “Ростдорстрой” неодноразово фігурували у справах щодо можливих розкрадань коштів міського бюджету Києва.

Наприклад, у 2018-ому Нацполіція відкрила провадження за фактом можливого присвоєння коштів під час ремонту дорожньої мережі вулиці Алма-Атинської (район ДВРЗ), який роком раніше проводило ПП “Київшляхбуд” – одне з підприємств вищевказаної бізнес-групи, яке станом на сьогодні має у своєму активі 85 договорів з “Київавтодором” на суму 4,8 млрд гривень. Правоохоронці тоді припускали, що цей підрядник столичної комунальної корпорації проводив грошові операції фіктивного характеру, виводячи сплачені бюджетні кошти у готівку.

Крім того, з липня 2022 року Нацполіція розслідує факти й інших “бюджетних розпилів” за участі тих же фігурантів – КК “Київавтодор” і ПП “Київшляхбуд”. Правоохоронці встановили, що при ремонті цим підрядником трьох столичних вулиць у 2021-2022 роках, на який було витрачено близько 182 млн гривень, могло бути розтрачено і привласнено 8,2 млн гривень. Для цього була використана вже звична схема завищення вартості матеріалів, які необхідні для проведення ремонтів, а також проведення робіт “як попало”. Як наслідок – цьогоріч правоохоронці повідомили про підозри п’ятьом фігурантам даної справи, у тому числі – гендиректору КК “Київавтодор” Олександру Федоренку (на колажі праворуч) і директору ПП “Київшляхбуд”.

Діяльність КК “Київавтодор” та комунальних підприємств, які входять до її складу, регулярно викликає претензії у правоохоронних органів

Так, з 2020 року Нацполіція вивчає факти можливого привласнення бюджетних коштів посадовцями вищезгаданих “Київавтодору”, а також підпорядкованих йому КП “Київавтошляхміст” і деяких районних ШЕУ. За даними слідства, “дорожні комунальники” завищували вартість ремонтних робіт, використовували неякісний асфальт, отримували хабарі за використання комунального автотранспорту приватними особами тощо. Окрему увагу правоохоронці звернули на закупівлю антипаркувальних стовпчиків: більшість цих обмежуючих пристроїв, вартістю близько 19,5 млн гривень, не відповідали нормам Держстандартів та, схоже, були закуплені за завищеними цінами. Втім, за майже чотири роки жоден з фігурантів цієї справи до відповідальності притягнутий не був.

Також Нацполіція наразі розслідує справу про службову недбалість начальника КП “Київавтошляхміст” Богдана Кобернюка (про підозру йому було повідомлено 15 березня 2024-го), через якого, за інформацією слідства, міський бюджет під час  проведення низки робіт на мостах втратив 3,5 млн гривень. Нещодавно суд обрав відносно Кобернюка запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але відмовив правоохоронцям у відстороненні цього “комунальника” від посади. Збереження підозрюваного на “своєму посту” було обґрунтовано його адвокатами тим, що таке підприємство критичної інфраструктури, як “Київавтошляхміст”, не зможе працювати без такого спеціаліста.

Крім того, правоохоронці, зокрема, розслідують факти службової недбалості з боку гендиректора КК “Київавтодор” Олександра Федоренка (підозру він отримав цьогоріч, 15 лютого). Слідчі встановили, що цей посадовець належним чином не проконтролював роботу підпорядкованого йому КП “ШЕУ Солом’янського району”, внаслідок чого територіальній громаді міста було нанесено збитки на суму 278,5 млн гривень. Мова про те, що “дорожні комунальники” організували стихійне звалище на ділянці по вул. Кадетський гай, хоча ШЕУ мало діючі договори на вивіз та утилізацію своїх відходів. Результат – забруднення ґрунту хімічними речовинами.

Зазначимо, вищезгаданий Олександр Федоренко очолює КК “Київавтодор” з 19 травня 2020 року (до 5 липня 2022 року керував цією корпорацією в якості в.о. гендиректора). КК “Київавтодор” підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник Києва Віталій Кличко.