Час поговорити про гігієну нашого спільного інформаційного простору і патріотизм.
У мене є телевізор, я там дивлюся новини, інколи прямі ефіри 112 з усіма експертами, інколи політичні токшоу. Оце все дивлюся. Також я не баню майже нікого, лише за відверті особисті образи і тих з віртуальних друзів, які пишуть мені так, ніби ми з ними разом пили водку і щупали за попи дівок. Ненавиджу оце, коли фамільярнічають.
Але я волію бачити менше постів у стрічці від усіх, хто приносить мені новини про Роіссю. Оці всі свєтскіє хронікі з Стасом Міхайловим, Навального, Собчак, чергових заявивших про кримнаш старих пердунів, весь гумор, бо він є чи не найефективнішим інструментом російської пропаганди. Я тут нещодавно дізналася, хто такий “Артур Пірожков”, скільки ж це часу я витратила, не розуміючи ваші алюзії. Не читаю книжки Зигаря, не ржу зі слова хуй в піснях групи Ленінград. На жаль, загальновживаний і загальновідомий зрозумілий вєлікій могучій язик прирік нас до співіснування з русньой до того часу, поки ми його не забудем чи не виховаєм україномовне покоління. Ми все одно так чи інакше будем прив’язані до Москви і нема на то ради, якщо ви всі не почнете протидіяти. То не мінстеця робота, а наша з вами.
На днях знову притарабанили якусь історію про Русал і русалку. Я про оцей еротичний епос, як олігарх Олег Дерипаска їбав якусь шлюху Настю Рибку з Бобруйська.
Коли ви вперше почали постить цю історію з фотками, я нєдоумєвала, чому репер Сєрьога став раптом російським олігархом, а потім мені довелося її з’ясувати, бо цікавість сильніша навіть за інформаційний опір. Тому, що коли ти вже щось знаєш і всі про це пишуть, нема жодної можливості відмежуватися від ваших потоків інфолайна. Так працює пропаганда. Росія24 і Телеканал “Звєзда” я можу вимкнуть, а інших співгромадян-українців я собі не знайду.
Репер Сєрьога
Яка різниця, хто там кого їбав на Росії, чому вас це хвилює, поясніть, в світі купа сексуальних скандалів, чому саме життя цих животних вас так цікавить? Дуже неочікувані люди в коментарях проявляють обізнаність в темі, діляться з нами, постять прогнози політичні і геополітичні, зупиніться нарешті. Я тепер ще й в результаті вашого харрасменту мого інформаційного простору знаю, хто такий пікап-гуру Алекс Леслі. А це взагалі законно? Конвенції ООН не забороняють ваші розповіді про це як жорстокі катування?
І ще. Навальний, чиє “розслідування” мені довелося через вас прочитать, відпрацьовує звичайне гебняве замовлення з дискредитації того чи іншого функціонера російського політичного міцелію. Що нам до них? Досить того, що ви дивитесь російські фільми і слухаєте їх земфірну музику. Більше користі буде, якщо ви почнете за депутатами нашими слідкувати, чиє життя така сама чашка Петрі, але хоч не затягує вас в нескінчений інформаційний потік темряви, де спочатку ти спостерігаєш за статевим життям путінського олігарха, а потім ррраз і читаєш Дугіна, Старікова, дивишся Кісельова, Рашу Тудей і сайт створюєш як філію Спутнік і Погром, видумуєш собі традиційне свято, на яке треба їсти бліни с ікрой, будуєш маф на місці старовинної церкви і на новий рік чекаєш бій курантів.
Зупиніться, мийте руки, ліпіть вареники, дивіться Країну У і обговорюйте особисте життя Оніщенка чи хто у нас там свєцкій лєв. Скучно, а що поробиш. Борщ теж не найсмачніша традиційна їжа світу.
Проявляйте український інформаційний націоналізм, друзі.