Венеціанська комісія 9 жовтня оприлюднила Висновок на законопроєкт про поліграф для суддів (про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади 9454).
Як відомо, Володимир Зеленський 30 червня увів у дію рішення РНБО стосовно боротьби з корупцією в судах. Серед іншого рішення РНБО передбачає перевірку всього колективу суду, якщо одного з суддів спіймали на хабарі. У тому числі – й перевірку суддів Верховного Суду.
На виконання цього рішення у Верховній Раді 3 липня зареєстрували відповідний законопроєкт 9454.
Фактично всю процедуру перевірки, у тому числі, суддів Верховного Суду пропонували доручити Вищій раді правосуддя. Також, як зазначають автори проєкту, Вища рада правосуддя може прийняти рішення про проведення моніторингу роботи суду в разі вручення повідомлення про підозру у корупції одному із суддів.
Моніторинг може включати у себе поліграф (детектор брехні).
Як зазначає Венеціанська комісія, законопроєкт розширює підстави для перевірки доброчесності та дисциплінованості суддів шляхом запровадження нового виду «судового моніторингу»; та запроваджує використання детектора брехні (поліграфа) у різних контекстах кар’єри судді.
«Законопроєкт було підготовлено з метою надання додаткових інструментів для посилення боротьби з корупцією та, зрештою, забезпечення довіри суспільства до судової системи. Загальна мета законопроєкту є законною і не викликає сумнівів», – констатували у «Венеційці».
Разом з тим, як вказано у Висновку, рішення, запропоновані в проєкті Закону, «викликають занепокоєння».
Комісія та Директорат не переконані, що ці заходи є доречними, і хотіли б нагадати про свої загальні рекомендації, що містяться у згаданому вище Висновку 2020 року: вносячи такі суттєві зміни в рамки, що регулюють судову систему, органи влади повинні застосувати комплексний та послідовний підхід з належним урахуванням міркувань стабільності судової системи, важливо дотримуватися послідовності змін у судових реформах і надавати пріоритет ефективному застосуванню існуючих звичайних інструментів підзвітності суддів.
«З огляду на те, що ВРП лише нещодавно почала працювати у своєму новому складі з перевіреними членами та ще не розпочала розглядати значну кількість нерозглянутих дисциплінарних справ, додавання нових повноважень і завдань ВРП виглядає передчасним і невиправданим.
Необхідність запровадження нового виду «моніторингу суду» не доведена. Залишається незрозумілим, чому сукупність існуючих механізмів, спрямованих на захист доброчесності в судовій системі, не є адекватною та достатньою, і чому важливо запроваджувати екстраординарні нові механізми.
Крім того, сфера застосування нового інструменту надзвичайно широка: запропонований моніторинг може застосовуватися до будь-якого суду, його можна запустити на основі фактів, пов’язаних лише з одним суддею цього суду; однак, це залучатиме всіх суддів цільового суду та призведе до оцінки їхньої доброчесності та дотримання дисциплінарних стандартів, навіть якщо може не бути доказів їхньої неправомірної поведінки», – вказала Комісія.
Крім того, не роз’яснено порядок судового моніторингу; повноваження контролюючого органу не є чіткими та можуть призвести до зловживань; немає часових обмежень для здійснення моніторингу; засоби правового захисту та процесуальні гарантії належним чином не передбачені.
«Таким чином, моніторинг несе серйозні ризики зловживань і надмірно порушує принцип незалежності судової влади. Якщо органи влади знайдуть вагомі підстави для реалізації ідеї нового типу судового моніторингу, рекомендується внести зміни до законопроєкту, який ще перебуває на ранній стадії розробки, щоб усунути вищезазначені недоліки», – йдеться у Висновку.
Законопроєкт також запроваджує використання детектора брехні у чотирьох сценаріях: під час призначення суддів, конкурсного переведення суддів, під час судового моніторингу та під час дисциплінарного провадження щодо суддів.
«Раніше Венеціанська комісія висловила серйозну стурбованість використанням детекторів брехні в контексті суддівської кар’єри.
Ця технологія залишається досить суперечливим питанням, і її слід уникати в контексті кар’єри судді. Це особливо актуально, коли такий інтрузивний інструмент може використовуватися на широких підставах, у довільний спосіб (оскільки немає критеріїв використання дискреційних повноважень ВРП), і коли він не супроводжується ефективними засобами правового захисту та процесуальними гарантіями. Органам влади пропонується належним чином взяти до уваги ці застереження та виявлені недоліки та уникати використання детектора брехні в цьому контексті», – підкреслила Венеційська комісія.