Від 100 доларів за гектар до реального терміну: як «куратор» НААН Анатолій Гунько погорів на перерозподілі академічних земель


Гектари в кеш: як «академічний кластер» НААН роками монетизує державну землю.

Про це повідомляє “Викривач”.

Національна академія аграрних наук України давно вийшла за рамки науки. По факту — це вертикально інтегрований «агроактив» із державною пропискою, який оперує приблизно 500 тис. га топової ріллі. Замість R&D і селекції — стабільний кеш-флоу в кишені тих, хто «в темі».

Операційна модель проста й відпрацьована. Контроль над господарствами тримається через лояльних директорів і «інвесторів». Якщо керівник раптом стає занадто самостійним — на сцені з’являється кримінальне провадження, після чого менеджмент «перезавантажують» у потрібному напрямку. Далі — класика жанру: заходить приватна агрофірма, обробляє землю неофіційно, врожай у звітах «усихає» в рази, а маржа ділиться між учасниками. Вхідний квиток — $100–150 кешем за гектар щороку.

У 2022 році Верховна Рада України навіть запустила тимчасову слідчу комісію. Очолив її нардеп Анатолій Гунько. Але замість аудиту вийшов «перерозподіл ринку». Фінал — затримання на хабарі $85 тис. (по суті аванс за 1700 га). Загальний чек мав скласти $221 тис., які, за матеріалами слідства, планували «розкласти» між політиками, менеджментом НААН і силовиками. У лютому 2026-го суд виніс вирок: 4 роки тюрми й мінус депутатський мандат.

Паралельно працює інший стрім — виведення землі в приват. Через «безплатну приватизацію» держава вже втратила до 100 тис. га. У гучних кейсах — близько 1 тис. га на Київщині (ДП «Дмитрівка») та 2,5 тис. га на Сумщині. Серед фігурантів спливає ім’я Микола Сольський.

Аудит додає цифр до цієї історії. Держаудитслужба нарахувала понад 1 млрд грн порушень. Лише через «сіру» оренду та продаж продукції за заниженими цінами бюджет недоотримав майже 487 млн грн за останній період перевірки. Списання врожаїв і «недосів» — вже не аномалія, а стандарт операційної діяльності.

На виході маємо парадокс: на тлі рекордної корупційної дохідності аграрна наука фактично в мінусі. Через хронічне недофінансування і технологічну відсталість НААН контролює близько 30% ринку насіння і програє міжнародним гравцям навіть у базових культурах — соняшнику та кукурудзі.

Залишити відповідь