Відповідно до ухвали Київського апеляційного адмінсуду від 28 жовтня, він прийняв до провадження апеляційну скаргу ПрАТ «МТС Україні» на постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 22.09.2016, якою, як писав Finbalance, цій компанії було відмовлено в задоволенні позову до НБУ, в якому позивач просив суд зобов’язати Нацбанк
– визнати протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів реагування по віднесенню «Платинум Банку» до категорії проблемного внаслідок невиконання зобов`язань перед ПрАТ «МТС Україна» з повернення коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання яких завершився ще в ІІІ кварталі 2015 року (йдеться про вклади на 250 млн грн);
– зобов`язати НБУ віднести «Платинум Банк» до категорії проблемних банків.
Київський апеляційний адмінсуд призначив розгляд апеляційної скарги на 16 листопада.
Нагадаємо, свої позовні вимоги «МТС Україна» обґрунтовувала не тільки тим, що «Платинум Банк» не повернув їй депозити на 250 млн грн, але й низкою фінансових показників банку які, на думку компанії, можуть свідчити про проблемність «Платинума».
Натомість суд вказав, що з чинного законодавства України випливає, що «застосування Національним банком України заходу впливу у формі віднесення такого банку до категорії проблемних є дискреційним повноваженням регулятора, в тому числі може бути і не реалізоване». «Суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження Національного банку України щодо вирішення питання з віднесення чи не віднесення публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до категорії проблемного», – йшлося в постанові Окружного адмінсуду м. Києва від 22.09.2016.
Також нагадаємо, що 23 вересня Київський апеляційний господарський суд відмовив«Платинум Банку» в задоволенні апеляційної скарги та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015, згідно з яким банк має повернути для «МТС Україна» вклади на 250 млн грн. 19 жовтня Вищий господарський суд України прийняв до провадження касаційну скаргу «Платинум Банку» на рішення судів нижчих інстанцій.
Додамо, що 06 червня Госпсуд м. Києва порушив провадження у справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» до «Платинум Банку» щодо стягнення 91,37 млн грн. Підставою для висунення грошових вимог є згадані вище депозитні договори на 250 млн грн. У суму ж вимог на 91,37 млн грн входить пеня 70,24 млн грн; 3% річних – 4,88 млн грн; інфляційне збільшення боргу – 16,26 млн грн. 17 жовтня Госпсуд м. Києва зупинив провадження до винесення Вищим госпсудом вердикту по спорідненій справі щодо вкладів на 250 млн грн.
Довідково
Як писав Finbalance, Відповідно до звітності Платинум Банку, за підсумками 9 місяців 2016 року він зафіксував збиток 333,9 млн грн (з них у ІІІ кварталі – 196,6 млн грн), тоді як за аналогічний період минулого року було вдвічі менше (166,9 млн грн).
Його процентні витрати перевищили процентні доходи на 287,8 млн грн (у т.ч. в ІІІ кварталі – на 118,7 млн грн).
Витрати на формування резервів на покриття збитків від знецінення активів, за якими нараховуються проценти, в січні-вересні склали лише 62,7 млн грн (у ІІІ кварталі – 27,2 млн грн). На кінець вересня резерви покривали кредитний портфель на досить скромні 13,7%.
Кредитний портфель банку скоротився до 6,014 млрд грн (з 6,059 млрд грн на початок року). На кінець вересня 44,7% усіх виданих банком позик – це були кредити пов’язаним особам.
Обсяг коштів клієнтів зріс до 6,69 млрд грн (з 6,08 млрд грн). Борг перед банками зменшився до 448,4 млн грн (з 751,7 млн грн), у т.ч. перед НБУ – до 338,3 млн грн (з 604,3 млн грн).
Статутний капітал «Платинум Банку» лишився незмінним (817,2 млн грн). Власний капітал впав до від’ємного значення – до 162,54 млн грн (на початок року був «плюс» 171,5 млн грн), як і регулятивний капітал – до «мінус» 157,45 млн грн.
За даними НБУ, на кінець 1-го півріччя Платинум Банк займав 23-е місце в банківській системі. Згідно ж з Меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, друга двадцятка банків має вийти на нульовий рівень достатності капіталу до кінця листопада 2016 року, а на 5% – до кінця лютого 2017 року.
Як писав Finbalance, НБУ фактично примусово визнав Бориса Кауфмана власником істотної участі в “Платинум Банку”, незалежно від формального володіння (процедура надання бізнесмену дозволу – за його ініціативою – на придбання 75%+1 акція банку не завершилася).
Основним “опікуном” “Платинум Банку” в НБУ вважається заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова, яка ще торік була в.о. глави правління “Платинум Банку”. На минулому тижні в її будинку правоохоронці провели обшук (у справі щодо банку “Михайлівський”, до якої має стосунок – як мінімум, опосередкований – і “Платинум Банк”; за неофіційними даними, у слідчих “були питання” й до Б. Кауфмана, водночас офіційного підтвердження цієї інформації не було).
Згідно з електронною декларацією Катерини Рожкової (до речі, вона курує банківський нагляд), станом на кінець 2015 року на рахунках в «Платинум Банку» вона зберігала 100 тис грн та 1,55 тис дол. Тобто в межах суми, яку покриває Фонд гарантування. При тому, що К. Рожкова також задекларувала готівкові кошти на 370 тис дол і 15 тис євро.
Також звернемо увагу, що в 2013 році група ICU (співвласником якої до призначення главою НБУ була Валерія Гонтарева) брала участь в операції купівлі-продажу Платинум Банку (як вважається, відтоді Б. Кауфман отримав неформальний вплив на банк, – ред.). Згодом партнер в групі ICU Макар Пасенюк входив до наглядової ради «Платинум Банку».